Справа № 127/9673/25
Провадження 2/127/1781/25
21 жовтня 2025 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕУ Енерго» про стягнення заробітної плати, компенсації невикористаної відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
позов зареєстрований судом 27.03.2025 року і мотивований тим, що на підставі рішення загальних зборів засновників від 01.08.2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ «АЕУ Енерго», а 02.08.2016 року між сторонами укладений контракт № 2. Рішенням загальних зборів учасників від 25.03.2022 року № 130 було затверджено новий штатний розпис, відповідно до якого посадовий оклад ОСОБА_1 77 000 грн. Наказом № 4-К від 25.03.2022 року позивача переведено з 01.04.2022 року на ту ж саму посаду директора за сумісництвом із встановленням 7-годинного неповного робочого дня і окладом 67 375 грн.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.01.2025 року № 902/1183/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АЕУ Енерго» було припинено трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ на підставі ст. 39 КЗпП України.
За період з 01.01.2024 року до 11.02.2025 року відповідачем було нараховано, але не виплачено заробітну плату в зв'язку з відсутністю коштів, а також компенсацію за невикористану соціальну відпустку за період з 2016 року до 2024 року, компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період з 16.04.2021 року до 11.02.2025 рік.
Середня заробітна плата позивача складає 2 209,82 грн.
Станом на день звернення до суду - 26.03.2025 року затримка у розрахунку при звільненні становила 43 дні.
Загальна заборгованість відповідача перед позивачем - 1 142 880,97 грн., яка складається із нарахованої заробітної плати 667 453,15 грн. за період з 01.01.2024 року до 11.02.2025 року, невикористаної соціальної відпустки - 224 129,30 грн. за період з 2016 року до 2024 рік, невикористаної щорічної відпустки - 156 276,26 грн. за період з 16.04.2021 року до 11.02.2025 року, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за 43 дні (ст. 117 КЗпП України) - 95 022,26 грн.
На підставі ст. 115, 117, 232 КЗпП України, ОСОБА_1 просила стягнути з ТОВ «АЕУ Енерго» на свою користь заборгованість по зарплаті 1 047 858,71 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - 95 022,26 грн.
Ухвалою суду від 03.04.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі з викликом учасників.
В судові засідання, які призначались на 30.04.2025 року, 28.05.2025 р., 23.07.2025 р., 18.09.2025 р., 21.10.2025 р. позивач і представник позивача Зінченко А.А. не з'явились, 28.05.2025 року представник подав заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність ОСОБА_1 .
Представник відповідача також в судові засідання жодного разу не з'являвся, про день та час розгляду справи відповідач неодноразово був повідомлений належним чином, відзиву на позов не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явились в судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 02.08.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АЕУ Енерго» був підписаний трудовий договір - контракт № 2, відповідно до якого ОСОБА_1 призначена на посаду директора товариства (а.с. 2-18).
02.08.2016 року відповідно до наказу 5-к ОСОБА_1 приступила до роботи на посаді директора товариства за сумісництвом , на 0,5 ставки з 4-годинним робочим днем з окладом згідно штатного розпису (а.с. 24).
25.03.2022 року наказом № 4-к ОСОБА_1 , директора за сумісництвом з 4-годинним робочим днем переведено на посаду директора за сумісництвом з 7-годинним робочим днем (а.с. 23).
25.03.2022 року наказом 3-з був затверджений і введений в дію новий штатний розпис (а.с. 25).
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.01.2025 року у справі № 902/1183/24 припинено трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «АЕУ Енерго» у зв'язку із звільненням з посади директора на підставі ст. 39 КЗпП України (а.с. 26-29). Рішення набрало законної сили 11.02.2025 року.
Таким чином, трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «АЕУ Енерго» припинені з 11.02.2025 року.
В судовому засіданні встановлено, що при звільненні працівнику не були виплачені всі належні суми.
Так, згідно довідки від 10.09.2024 року заборгованість по заробітній платі за період з січня 2024 року до грудня 2024 року становить 539 000 грн. без виключення податків (а.с. 19).
Згідно розрахунку компенсації за невикористану відпустку від 09.09.2024 року ТОВ «АЕУ Енерго», за період з 16.04.2021 року до 31.12.2023 року (за робочий період з 02.08.2020 року до 31.12.2023 року) за 65 календарних днів щорічної основної відпустки компенсація становить 143 312,65 грн. (а.с. 31).
Згідно розрахунку компенсації за невикористану відпустку від 09.09.2024 року ТОВ «АЕУ Енерго», за період з 01.01.2024 року до 10.09.2024 року (за робочий період з 01.01.2024 року до 10.09.2024 року) за 17 календарних днів щорічної відпустки компенсація становить 37 553,34 грн. (а.с. 32).
Згідно розрахунку компенсації за невикористану відпустку від 20.03.2025 року ТОВ «АЕУ Енерго», за період з 11.09.2024 року до 09.02.2025 року (за робочий період з 11.09.2024 року до 09.02.2025 року) за 10 календарних днів щорічної відпустки компенсація становить 22 090,20 грн. (а.с. 33).
Згідно розрахунку компенсації за невикористану відпустку від 09.09.2024 року ТОВ «АЕУ Енерго», за робочий період з 02.08.2020 року до 31.12.2023 року за 122 календарних дня соціальної відпустки компенсація становить 268 986,82 грн. (а.с. 34).
Згідно розрахунку компенсації за невикористану відпустку від 09.09.2024 року ТОВ «АЕУ Енерго», за період з 01.01.2024 року до 10.09.2024 року (за робочий період з 01.01.2024 року до 10.09.2024 року) за 10 календарних днів соціальної відпустки компенсація становить 22 090,20 грн. (а.с. 35).
Станом на 27.03.2025 року (день звернення до суду з позовом), борг по нарахованій заробітній платі і компенсації за невикористані відпустки в повному обсязі не виплачений
Згідно інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела і суми доходів, отриманих від податкових агентів та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи № 1823541 від 26.09.2025 року, за період з січня 2024 року до червня 2024 року включно позивачу ОСОБА_1 від ТОВ «АЕУ Енерго» нарахований щомісячний дохід - 67 375 грн., загальний дохід за цей період - 404 250 грн. (67 375 грн. ? 6 = 404 250 грн.), виплачений дохід - 6 507,25 грн. (1129,90 + 5377,35 = 6 507,25 грн.) (а.с. 93).
З ІІІ кварталу 2024 року по ІV квартал 2024 року, а також в І кварталі 2025 року нарахувань і виплат не було (а.с. 94, 95).
Слід зазначити, що в довідці ТОВ «АЕУ Енерго» від 10.09.2024 року про заборгованість по заробітній платі, яку надала ОСОБА_1 до позовної заяви і яка нею як директором видана, вказані виплати не включені, натомість зазначена виплата в сумі 40 881,90 грн. в січні 2024 року, що не відповідає офіційній інформації з Державного реєстру № 1823541 від 26.09.2025 року, тому дану довідку суд оцінює критично і не приймає її як допустимий і достовірний доказ в силу ст.ст. 78, 79 ЦПК України.
Між сторонами виникли трудові правовідносини з приводу оплати праці, тому при вирішенні спору суд застосовує відповідні норми Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Кодексу законів про працю України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» (далі - Закон) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Строки виплати заробітної плати встановлені ст. 115 КЗпП України. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Статтею 116 КЗпП України визначено, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
На момент звільнення відповідачем не була видана довідка-розрахунок заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 , крім того, позивачка в позовній заяві не навела розрахунок заборгованості і представник неодноразово не з'являвся в судові засідання для надання пояснень у справі, тому суд вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду з позовом, визначений ст. 233 КзПП України а при вирішенні спору суд наводить власний розрахунок заборгованості і при цьому приймає до уваги відомості про нараховану і виплачену зарплату за період з січня 2024 року до лютого 2025 року з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела і суми доходів, отриманих від податкових агентів та/або про суми доходів, отриманих само зайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, які отримані судом 26.09.2025 року (а.с. 93-95).
Так, щомісячна заробітна плата позивача становила 67 375 грн., тому заборгованість за період з січня 2024 року до лютого 2025 року (за 13 місяців) із урахуванням виплати в 2024 році на суму 6 507,25 грн. становила 869 367,75 грн. (67 375 ? 13 - 6 507,25 = 869 367,75) (сума без визначення податків та обов'язкових платежів).
Разом з тим, враховуючи диспозитивність цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України), суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі 667 453,15 грн. - в межах позовних вимог.
Крім того, згідно довідок ТОВ «АЕУ Енерго» компенсація за невикористані щорічні відпустки за робочий період з 02.08.2020 року до 09.02. 2025 року за 102 календарні дні становить 202 956,19 (143 312,65 + 37 553,34 + 22 090,20 = 202 956,19 грн.) (а.с. 31-33).
Разом з тим, враховуючи диспозитивність цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України), суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за невикористані щорічні відпустки 156 276,26 грн. - в межах позовних вимог.
Крім того, згідно довідок ТОВ «АЕУ Енерго» компенсація за невикористані соціальні відпустки за робочий період з 02.08.2020 року до 10.09.2024 року за 132 календарні дні становить 291 077,02 грн. (268 986,82 + 22 090,20 = 291 077,02 грн.) (а.с. 34-35).
Разом з тим, враховуючи диспозитивність цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України), суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за невикористані соціальні відпустки 224 129,30 грн. - в межах позовних вимог.
Таким чином, трудові права позивача ОСОБА_1 порушені і підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості по заробітній платі - 667 453,15 грн., компенсації за невикористані щорічні відпустки - 156 276,26 грн., компенсації за невикористані соціальні відпустки - 224 129,30 грн., в загальній сумі 1 047 858,71 грн. Суми визначені без урахування податків та обов'язкових платежів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивач ОСОБА_1 посилалась на ст. 117 КЗпП України і визначила, що середньоденна заробітна плата становить 2 209,82 грн., а за 43 дні затримки розрахунку (на день пред'явлення позову) сума середнього заробітку становить 95 022,26 грн.
Відповідно до вимог частини 1 статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженими постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.
Як зазначено в Порядку, середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Виплати нараховуються шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на кількість робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених законодавством, - на кількість календарних днів за цей період.
Дохід ОСОБА_1 за два календарні місяці роботи, що передували звільненню (за рішенням Господарського суду Вінницької області, що набрало законної сили 11.02.2025 року) - за грудень 2024 року становить 67 375 грн. і за січень 2025 року становить 67 375 грн., всього 134 750 грн.
Кількість робочих днів у грудні 2024 року - 22 дні, у січні 2025 року - 23 дні, всього 45 днів.
Тому середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 2 994,44 грн. (134 750 грн. ? 45 днів = 2 994,44 грн.).
Період, за який позивач просила стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку - 43 календарних дні на день звернення до суду з позовом, тому сума середнього заробітку за час затримки розрахунку становить 128 760,92 грн. (2 994,44 грн. ? 43 = 128 760,92 грн.).
Разом з тим, враховуючи диспозитивність цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України), а також висновки ВП ВС у справі №761/9584/15-ц, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в межах позовних вимог в сумі 95 022,26 грн. (без урахування податків та обов'язкових платежів).
При зверненні до суду з позовом позивач ОСОБА_1 сплатила судовий збір в сумі 1211,20 грн. (а.с. 50), тому відповідно до ст. 141 ЦПК України дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись Законами України «Про оплату праці», «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», ст.ст. 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
позов задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕУ Енерго» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 667 453 (шістсот шістдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят три) грн. 15 коп. компенсацію за невикористані щорічні відпустки - 156 276 (сто п'ятдесят шість тисяч двісті сімдесят шість) грн. 26 коп., компенсацію за невикористані соціальні відпустки - 224 129 (двісті двадцять чотири тисячі сто двадцять дев'ять) грн. 30 коп, в загальній сумі 1 047 858 (один мільйон сорок сім тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 71 коп. (без урахування податків та обов'язкових платежів), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 95 022 (дев'яносто п'ять тисяч двадцять дві) грн. 26 коп. (без урахування податків та обов'язкових платежів), а також судовий збір в сумі 1 211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АЕУ Енерго», 21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 30А, оф.703, ЄДРПОУ 39114300
Повне судове рішення складене 21.10.2025 року.
Суддя: