ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15455/25
провадження № 2-о/753/573/25
16 жовтня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Заставенко М.О.,
присяжних: Широкова С.Р., Скрипниченка С.М.,
з секретарем судового засідання Пічкур А.О.,
за участю:
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України
21.07.2025 до суду електронними засобами зв'язку через систему «Електронний суд» від представника заявника - ОСОБА_2 надійшла заява ОСОБА_1 по оголошення фізичної особи померлою, у якій заявник просить визнати зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що загинув під час виконання бойового завдання в умовах воєнного стану, у зв'язку з відсіччю збройної агресії Російської Федерації.
Вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_3 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в якості навідника ІНФОРМАЦІЯ_3. 15.05.2024 заявник отримала сповіщення про те, що її брат ОСОБА_3 зник безвісти 13.05.2025 в н.п. Роздолівка Донецької області, захищаючи суверенітет та незалежність України. Згідно Акту службового розслідування від 29.05.2024, 13.05.2024 підрозділом, в складі кого перебував ОСОБА_3 , здійснювалися заходи щодо стримування наступу противника в районі населеного пункту Роздолівка Донецької області. Згідно з поясненням свідків під час виконання бойового завдання, старший солдат ОСОБА_3 потрапив під ураження скидами осколкових боєприпасів з дронів ворога, було втрачено зв'язок з військовослужбовцями вогневої підтримки. Через деякий час було встановлено, що старший солдат ОСОБА_3 помер від отриманих поранень. Відповідно рапорту командира взводу, старший солдат ОСОБА_3 загинув. Оголошення померлим ОСОБА_3 необхідно для отримання грошової допомоги та отримання свідоцтва про смерть державного зразка, оформлення спадкових прав.
Ухвалою від 21.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.
Заінтересовані особи не скористались своїм правом для надання пояснень.
У судовому засіданні заявник та її представник підтримали заяву, просили задовольнити з підстав, зазначених у ній.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Суд, вислухавши заявника та її представника, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є братом і сестрою, що підтверджується їхніми свідоцтвами про народження.
Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Частиною другою статті 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з довідкою від 03.07.2024 №1995, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_3 безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в якості навідника ІНФОРМАЦІЯ_3.
Згідно Акту службового розслідування від 29.05.2024, 13.05.2024 підрозділом, в складі кого перебував старший солдат ОСОБА_3 , навідник ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з поясненням свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , близько 05:00 під час виконання бойового завдання на позиції "НОВЕМБЕР 1", старший солдат ОСОБА_3 потрапив під ураження скидами осколкових боєприпасів з дронів ворога, було втрачено зв'язок з військовослужбовцями вогневої підтримки.
Відповідно рапорту командира взводу вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , лейтенанта ОСОБА_7 , старший солдат ОСОБА_3 загинув, військовослужбовці взводу вогневої підтримки декілька разів намагалися евакуювати тіло, однак наявна бойова обстановка не дозволила цього зробити.
Згідно з витягом з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 за 13.05.2024, 05:17 противником було здійснено штурмові дії в напрямку позиції "НОВЕМБЕР 1". За результатами обстрілу позиції з мінометів та скидів з FPV був частково зруйнований бліндаж та понесені втрати особового складу, зокрема старший солдат ОСОБА_3 , навідник ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 .
Отже, військовослужбовець ОСОБА_3 , зник безвісти на території ведення активних бойових дій.
Як вбачається зі змісту Переліку територій, в яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 22.12.2022 року №309, активні бойові дії на території с. Роздолівка, Соледарської міської територіальної громади, Бахмутського району, Донецької області розпочалися 24.02.2022 та закінчилися 18.07.2024. З 19.07.2024 ця територія є тимчасово окупованою російською федерацією території України.
Згідно відомостей з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ОСОБА_3 з 24.07.2024 є зниклим безвісти на території бойових дій.
Відомості про ОСОБА_3 внесені до Національного інформаційного бюро, однак відомості щодо нього про перебування у полоні відсутні.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 року у справі № 755/11021/22 вказала, що мета досліджуваного припису речення другого ч. 2 ст. 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» полягає у забезпеченні балансу між правовою визначеністю та захистом прав зниклої особи. З одного боку, законодавець хоче запобігти поспішному оголошенню особи померлою, оскільки це може спричинити значні правові наслідки, як-от відкриття спадщини. З іншого - потреба у відновленні правової визначеності стає особливо актуальною у випадках зникнення в умовах активних бойових дій, коли значно зростає ризик загибелі.
ВП ВС вказала, що ч.2 ст. 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.
У вказаній постанові ВП ВС також зробила висновок, що строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, що відповідає меті законодавчого регулювання - забезпеченню справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.05.2023 року у справі № 177/11/20, від 07.11.2023 року у справі № 607/159/23.
У постановах від 26.04.2023 року у справі № 337/3725/22, від 29.03.2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
З урахуванням наведеного вище вбачається доведеним той факт, що ОСОБА_3 пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю, є підстави стверджувати про його загибель ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Роздолівка, Соледарської міської територіальної громади, Бахмутського району, Донецької області, яке є окупованим з 19.07.2024, під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаних із захистом Батьківщини у складі військової частини НОМЕР_1 .
Керуючись ст.46 ЦК України, ст. 247, 294, 305-308, 354 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Датою смерті ОСОБА_3 визнати день його вірогідної смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - с. Роздолівка, Соледарської міської територіальної громади, Бахмутського району, Донецької області, Україна.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий
Присяжні:
Повний текст рішення складено 22.10.2025.