Справа №522/22759/24-Е
Провадження №2-адр/522/21/25
24 жовтня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Донцова Д.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Смокової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ільїчова С.Д. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про протиправною та скасування постанови №АВ/31544 від 11.12.2024 р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ільїчов С.Д., за допомогою електронної системи «Електронний суд», звернувся до суду із заявою відповідно якої просив ухвалити додаткове рішення по справі №522/22759/24-Е за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про протиправною та скасування постанови №АВ/31544 від 11.12.2024 р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, яким стягнути з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 12000 (дванадцять тисяч) грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що представником позивача у поданому позові зазначено, що загальна кількість витрат на правову допомогу, які поніс позивач у цій справі складає 12000 грн. Щодо платіжної інструкції на підтвердження отримання адвокатом коштів від клієнта, то слід зазначити, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов'язком адвоката, Верховний Суд неодноразово у своїх постановах підкреслював, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений у довільній формі документ (квитанція, довідка тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта. Задля захисту своїх порушених прав, позивач вимушений був звернутись за наданням правої допомоги «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» (ТОВ «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 24»), за договором №16122401 від 16.12.2024 фактично сплачено 12000 грн. На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача долучається до матеріалів справи копія договору про надання правової допомоги/юридичних послуг від 16.12.2024 №16122401, копія договору по надання правничої допомоги №16122401/12 від 16.12.2024, акт приймання-передачі наданих послуг №16122401 від 17.12.2024. Договорами про співробітництво №30052501-с від 01.01.2024, №01012405-с від 01.01.2025, укладеними між ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» (ТОВ «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ-24») в особі директора ОСОБА_2 та адвокатом Ільїчовим С.Д. та копією додатку до договору підтверджуються повноваження адвоката на здійснення представництва інтересів клієнтів, які звертаються до Товариства, в тому числі і позивача ОСОБА_1 . Прошу суд врахувати, що від моменту укладення договору адвокатом Ільїчовим С.Д. було надано такі послуги: аналіз документів клієнта, комунікація з клієнтом, направлено в інтересах Чудака І.С. адвокатські запити до Хаджибейського ВДВС у м.Одесі ПМУМЮ (м.Одеса), з метою ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Після ознайомлення складено та направлено заяву про зупинення стягнення за виконавчим провадженням, здійснено підготовку усіх процесуальних документів для подачі до суду, з метою оскарження постанови ТЦК та СП. Прошу суд врахувати, що усі складові від моменту укладення договору до моменту подачі позову до суду займають чимало часу, оскільки процес підготовки складається не лише з написання тексту позовної заяви, а включає в себе також друкування документів та додатків, їх впорядкування в онлайн редакторі, внесення та завантаження тексту та додатків в підсистему «Електронний суд». Також адвокатом Ільїчовим С.Д. підготовлено в інтересах ОСОБА_1 проєкт заяви до Хаджибейського ВДВС у м.Одесі ПМУМЮ (м.Одеса), з метою повернення безпідставно стягнутих за постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 №АВ/31544 від 11.12.2024 р. коштів в ході примусового виконання, яка буде направлена відділу ДВС після отримання копії рішення суду, що набрало законної сили. Враховуючи викладене адвокат вважає, що розмір визначеного в укладеному договорі гонорару відповідає реальності наданих позивачу адвокатських послуг, а тому просимо стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правничу допомогу в сумі 12000грн.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 16.12.2024 року між ОСОБА_1 та Центром правової допомоги (ТОВ «ЦЕНТР ПРАОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 24» (Квед 93.10 «Діяльність у сфері права»). було укладено договір №16122401 про надання правової допомоги/юридичних послуг. Відповідно п. 3.1. розмір оплати за виконання юридичних послуг становить 12000,00 грн.
16.12.2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Ільїчовим Сергієм Дмитровичем укладено договір про надання правничої допомоги №16122401/12. Відповідно п. 3.2 визначено, що розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами до цього Договору - безоплатно.
Відповідно до акту приймання - передачі наданих послуг №16122401 до Договору про надання юридичних послуг/правової допомоги №16122401 від 17.12.2024 підписаний Центром правової допомоги (ТОВ «ЦЕНТР ПРАОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 24») та ОСОБА_1 зазначено про наданні послуги та вартість за цим актом у розмірі 12000,00 гривень.
Крім того стороною позивача надано копії договорів у сфері надання правової допомоги/юридичних послуг №30052501-с та №01012405-с укладених між Центром правової допомоги (ТОВ «ЦЕНТР ПРАОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 24» (Квед 93.10 «Діяльність у сфері права») та адвокатом Ільїчовим С.Д., відповідно яких п. 2.2 визначено, що співробітництво за цим договором здійснюється сторонами на безоплатних засадах.
Будь яких доказів щодо фактичної оплати заявлених витрат у розмірі 12000,00 гривень суду не надано.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно п.п. 1, 2, 6 ч. 1, ч. 2 ст. 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Частиною 3 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Крім вищезазначеного закону, порядок оплати праці адвоката регулюється Правилами адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року з'їздом адвокатів України.
Так відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики - формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частин 4 та 5 статті 134 КАС України, законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).
Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов'язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов'язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).
При цьому суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» також роз'яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Верховним Судом у своїх постановах від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, від 17.09.2019 року у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 року у справі №726/549/19, неодноразово висловлювалась правова позиція, згідно якої на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 року по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги. Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.
З огляду на викладене враховуючи відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 229, 241, 252, 293 КАС України, суд
Відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ільїчова С.Д. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про протиправною та скасування постанови №АВ/31544 від 11.12.2024 р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Ухвала набуває законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 КАС України.
Ухвалу суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 293-295 КАС України.
Суддя: Донцов Д.Ю.