Справа № 1516/5513/2012
№ 2-п/505/16/2025
22 жовтня 2025 року м. Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі судді Ващук О.В, ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21 березня 2013 року у цивільній справі № 1516/5513/2012, 2/505/140/2013 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
05 грудня 2012 надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в інтересах якого діє представник Штерхунова Ю.С., до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 644597,32 грн.
Заочним рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21 березня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №11354788000 від 02 червня 2008 року в розмірі 644597,32 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 3219 грн. судового збору (справа №1516/5513/2012, провадження 2/505/140/2013).
Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних суддів» №4273-ІХ від 26 лютого 2025 року, який набрав чинності 25 квітня 2025 року, змінено найменування Котовського міськрайонного суду Одеської області на Подільський міськрайонний суд Одеської області.
14 жовтня 2025 року представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Танасогло О.М., через систему «Електронний суд» подав до суду заяву про перегляд вищезазначеного заочного рішення, посилаючись на те, що повідомлення про дату та час розгляду справи судом не здійснено належним чином, рішення суду постановлено у її відсутності, оскаржуване рішення не отримувала. Зі змісту зави вбачається, що про зазначене рішення стало відомо з постанови державного виконавця від 19 вересня 2025 року про відкриття виконавчого провадження стосовно ОСОБА_1 за наслідками розгляду справи №1516/5513/2012.
Вказані причини пропуску строку звернення до суду просить визнати поважними та поновити їй строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення.
Дослідивши вказану заяву, матеріали цивільної справи, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до частин 1-4 статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.
Водночас норми ЦПК України не визначають спеціального механізму процесуального реагування суду на пропуск відповідачем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо заявник не подав клопотання про поновлення пропущеного строку або якщо причини, зазначені ним у відповідному клопотанні, визнані судом неповажними.
Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.
Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов'язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).
Частину другу статті 126 ЦПК України треба розглядати у сукупності з нормами статті 127 цього Кодексу, якою встановлено процедуру поновлення пропущеного строку. Тобто законодавець у частині другій статті 126 ЦПК України під формулою «крім випадків, передбачених цим Кодексом» насамперед мав на увазі застосування норм статті 127 ЦПК України щодо поновлення строку за наявності поважних причин. Крім того, формулу «крім випадків, передбачених цим Кодексом» потрібно розуміти так, що процесуальний закон може передбачати випадки, коли законодавець у певній нормі надав імперативну вказівку про те, що суд не має права залишати без розгляду заяву, подану з пропуском строку на її подачу.
За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов'язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні процесуальних звернень учасниками процесу відбувається exofficio.
Зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127 цього Кодексу.
Тобто суд зобов'язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті.
Водночас відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.
Можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Отже, відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду.
Оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не без задоволення.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі №756/11081/20 (провадження №14-25цс24).
Відповідно до п.3 ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що копія заочного рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21 березня 2013 року була направлена відповідачці ОСОБА_1 01 квітня 2013 року за вих. №2-5513/12 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду, копію зазначеного заочного рішення суду було вручено відповідачці ОСОБА_1 25.04.2013 року, що підтверджується відповідною відміткою про вручення судового рішення.
Вищезазначені письмові докази повністю спростовують твердження відповідачки ОСОБА_1 , що про рішення суду вона не знала.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка отримала копію заочного рішення суду 25.04.2013 року, однак із заявою про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 звернулася до суду лише 14 жовтня 2025 року, тобто поза межами строку, визначеного ст.284 ЦПК України.
Отже, наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення суд визнає неповажними, а тому підстави для поновлення цього строку відсутні.
З огляду на викладене, з урахуванням положень статті 126 ЦПК України, згідно якої право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення слід залишити без розгляду.
Керуючись, ст.126, 284, 272, 260-261, 353, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення.
Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21 березня 2013 року у цивільній справі № 1516/5513/2012, 2/505/140/2013 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Ващук