Ухвала від 17.10.2025 по справі 757/35638/25-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35638/25-к

пр. 1-кс-30566/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2025 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного Акціонерного Товариства Лікувально-Оздоровчих закладів Профспілок України «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2025

за участі:

представника власника майна: ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника власника майна ДП "Санаторій" Моршинкурорт" ПАТ Лікувально-Оздоровчих закладів Профспілок України «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» - ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.11.2022 року, справа №757/34189/22-к.

Просить скасувати арешт, накладений означеною ухвалою слідчого судді, із забороною відчуження та розпорядження, на нерухоме майно, власником якого є ДП "Санаторій" Моршинкурорт", код ЄДРПОУ 02649905, а саме: об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1452525946107, який розташований за адресою: Львівська обл., м. Моршин, вулиця Паркова площа, будинок 3а; об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2284687446107, який розташований за адресою: Львівська обл., м. Моршин, вулиця Паркова площа, будинок 3; об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2291340246107, який розташований за адресою: Львівська обл., м. Моршин, вулиця Паркова площа, будинок 3б.

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано, також посилається на те, що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказане майно не може бути речовим доказам у кримінальному провадженні.

Накладення арешту із забороною розпорядження та користування призводить до зупинення діяльності підприємства, що унеможливлює проходження лікування та реабілітації осіб, які мають відповідні потреби, а висококваліфікований персонал санаторію втратить робочі місця, а державний та місцевий бюджети недоотримає надходження у вигляді податків та зборів.

Зазначила, що накладені арешти на майно підприємства неодноразово скасовувались, в тому числі а частині користування арештованим майном, а відтак наявні підстави якими законодавець зумовлює скасування накладеного арешту.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні надала пояснення, клопотання підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

Прокурор у судове засідання не з'явився. Надав на адресу суду письмові заперечення, просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на невмотивованість та безпідставність клопотання про скасування арешту майна.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, письмові заперечення, надані прокурором, доходить наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № № 62019100000001170 від 20.08.2019 за за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191 КК України.

У рамках вказаного провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2022 року, справа №757/34189/22-к, накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на нерухоме майно власником якого є ДП "Санаторій" Моршинкурорт", код ЄДРПОУ 02649905, а саме: об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1452525946107, який розташований за адресою: Львівська обл., м. Моршин, вулиця Паркова площа, будинок 3а; об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2284687446107, який розташований за адресою: Львівська обл., м. Моршин, вулиця Паркова площа, будинок 3; об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2291340246107, який розташований за адресою: Львівська обл., м. Моршин, вулиця Паркова площа, будинок 3б та заборонити державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаного нерухомого майна ДП "Санаторій" Моршинкурорт", код ЄДРПОУ 02649905.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При накладенні арешту на вказане вище майно, слідчим суддею, з огляду на дані досудового розслідування в кримінальному провадженні, було встановлено наявність достатніх правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, з метою збереження речових доказів.

За вимогами ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, заявник не довів, як того вимагає ч. 2 ст.174 КПК України, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання сторони захисту є передчасним, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває.

Слідчий суддя враховує ту обставину, що майно, яке може мати ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя вважає, що такий арешт по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження, а це, в свою чергу, не суперечить абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України. Крім того, до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Завдання суду полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна, тобто закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого заходу забезпечення кримінального провадження.

Виходячи з викладеного, враховуючи що арешт на майно накладено з метою збереження речових доказів, а також те, що досудове розслідування наразі триває, при цьому доводи клопотання не містять доказів того, що вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність, та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді від 30.11.2022 року, що дає слідчому судді підстави дійти висновку що необхідність накладення арешту на зазначене вилучене майно на теперішній час не відпала, оскільки обставини, на які посилається заявник в обґрунтування клопотання, підлягають з'ясуванню в ході досудового розслідування, а тому відмовляє в задоволенні поданого клопотання.

За таких обставин, керуючись ст. 170, 174, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174, 303, 305-307 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного Акціонерного Товариства Лікувально-Оздоровчих закладів Профспілок України «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62019100000001170 від 20.08.2025 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
131254779
Наступний документ
131254781
Інформація про рішення:
№ рішення: 131254780
№ справи: 757/35638/25-к
Дата рішення: 17.10.2025
Дата публікації: 28.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (17.10.2025)
Дата надходження: 30.07.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
23.09.2025 16:00 Печерський районний суд міста Києва
17.10.2025 10:00 Печерський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
СОЛОВЙОВ ОЛЕГ ЛЕОНІДОВИЧ
суддя-доповідач:
СОЛОВЙОВ ОЛЕГ ЛЕОНІДОВИЧ