печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43468/25-к
13 жовтня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника - адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши судове провадження за заявою захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про відвід старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024000000000940 від 13.05.2024,
05.09.2025 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла заява захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про відвід старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024000000000940 від 13.05.2024.
В обґрунтування доводів та вимог заяви вказує, що підставою для відводу слідчого є наявність ознак його упередженості під час здійснення досудового розслідування, що виражається у порушенні вимог Кримінального процесуального кодексу України, принципів законності та змагальності сторін, а також у необґрунтованому обмеженні процесуальних прав сторони захисту, зокрема щодо ненадання можливості ознайомитись з матеріалами кримінального провадження, що в сукупності обставин є безумовною підставою для відводу слідчого від здійснення досудового розслідування кримінального провадження.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги заяву підтримав та просив відвести слідчого від здійснення досудового розслідування у межах кримінального провадження № 12024000000000940.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду заяви повідомлений належним чином. Причини неявки не повідомив.
Слідчим суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, визнано можливим розгляд заяви у відсутність осіб, що не з'явилися.
Дослідивши докази, подані учасниками справи, у сукупності та взаємозв'язку між собою, заслухавши пояснення заявника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
З матеріалів заяви вбачається, що слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження № 12024000000000940 від 13.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Формою процесуального реагування на прояви упередженого ставлення слідчого/прокурора до особи, яка бере участь в кримінальному провадженні, є подання такою особою заяви про відвід слідчого/прокурора в порядку ст.77 КПК України.
Рекомендація Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Державам - членам СЕ, прийнята Комітетом Міністрів 12.05.2004 на 114-й сесії «Про підвищення ефективності внутрішніх засобів правового захисту» декларує, що кожен, чиї права і свободи, викладені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, що діяли як офіційні особи.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права. (Рішення ЄСПЛ «Chahal v. UK, n. 145).
На національному рівні, у ч. 2 ст. 80 КПК України законодавчо закріплено право осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, заявляти відвід слідчому/прокурору з підстав передбачених ст.77 КПК України.
Так ч. ч. 3, 4 ст. 80 КПК України, передбачають, зокрема, що заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження, а заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.
Зміст п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України визначає одну з підстав для застосування відводу слідчому/прокурору - існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Своєю чергою, термін «неупередженість» є структурним елементом такого базового принципу кримінального провадження, як законність (ст. 9 КПК України).
Більше того, вимога щодо неупередженого дослідження обставин кримінального провадження є головним обов'язком слідчого/прокурора, що зафіксовано в ч. 2 ст. 9 КПК України.
Як зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковський проти Росії», структура Конвенці ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн - учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий безумовно підлягає відводу, визначений частиною 1 ст. 77 КПК України.
Між тим, згідно з ч. 3 ст. 77 КПК України, слідчий не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження, а також за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язанні всебічно, повно і неупереджено дослідити усі обставини кримінального провадження. Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Усебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи; а-по друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу. Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, компетентна особа у будь-якому випадку не має права брати участь в здійсненні кримінального провадження, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в її неупередженості та об'єктивності.
Окреслюючи загальні завдання кримінального провадження, законодавець в статті 2 чинного КПК України вважає необґрунтований процесуальний примус до особи, яка бере участь в кримінальному провадженні, несумісним із поняттям «неупереджене розслідування».
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, компетентна особа у будь-якому випадку не має права брати участь в здійсненні кримінального провадження, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в її неупередженості та об'єктивності.
Оцінюючи вищенаведену інформацію в контексті приписів п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, слідчий суддя вважає, що процесуально поведінка слідчого не узгоджується з вимогами щодо неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, передбаченими ст. 2, 9 КПК України.
У рішенні «Меріт проти України» ЄСПЛ зазначав, що норма про вичерпання всіх національних засобів правового захисту не є абсолютною, як і не є такою, що застосовується автоматично; встановлюючи, чи була норма дотримана, необхідно враховувати відповідні обставини конкретної справи.
З огляду на зазначене, слідчий суддя, виконуючи функцію судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, вважає необхідним відвести старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 від участі у здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024000000000940 від 13.05.2024, оскільки вважає, що заявником все ж було доведено обставини, які викликають сумніви в об'єктивності та неупередженості слідчого під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, а протилежного слідчим доведено не було.
Керуючись ст. ст. 2, 26, 77, 80, 81, 83, 107, 309 КПК України,
Заяву задовольнити.
Відвести старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024000000000940 від 13.05.2024.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1