16.10.2025 Справа № 756/16052/25
Справа пр. № 3/756/5263/25
ун. № 756/16052/25
16 жовтня 2025 року Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Андрейчука Т.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 184 КУпАП, матеріали якої надійшли з Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки міста Київ, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , працює головним спеціалістом в ГУ ПФУ у місті Києва, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , -
08 жовтня 2025 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 633907, складений 06 жовтня 2025 року дільничим офіцером поліції ВП Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції Береславською О.М. стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 не у повному обсязі виконує батьківські обов'язки щодо виховання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у тому, що о 14 год 00 хв
30 вересня 2025 року ОСОБА_3 перебувала в стані сильного алкогольного сп'яніння в громадському місці, а саме у Коледжі морського річкового флоту, що призвело до виклику швидкої медичної допомоги , чим вчинила правопорушення за ст. 178 КУпАП, однак не досягла шістнадцятирічного віку.
ОСОБА_1 у судовому засіданні, вину у вчиненні адміністративного проступку не визнала.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена за ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених ч. ч. 3 або 4 ст. 1734 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як передбачено ст. 251 КУпАП.
У постанові від 22 січня 2025 року у справі № 335/6977/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення, який є офіційним процесуальним документом, складається уповноваженою особою у встановленій формі і повинен містити відомості, потрібні для розгляду справи по суті, зокрема зазначення характеру адміністративного правопорушення та нормативного акта, який передбачає відповідальність за таке правопорушення.
За приписами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються; дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У п. 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2015 року № 1376 (далі - Інструкція) передбачено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі "місце складання протоколу" - населений пункт або географічна точка; у графі "посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол" - прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень); у графі "склав цей протокол про те, що громадянин(ка)" - прізвище, ім'я та по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (повністю, без скорочень); у графі "назва документа, серія, №, ким і коли виданий" - документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла)); у графі "чи притягався(лася) до адміністративної відповідальності" - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності впродовж року (за наявності); у графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол); у графі "до протоколу додається" - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).
Фабула адміністративного правопорушення, тобто опис фактичних дій особи, повинна точно відповідати ознакам правопорушення, зазначеним у диспозиції норми закону.
У протоколі про адміністративне правопорушення ВАД № 633907, складеному
06 жовтня 2025 року дільничим офіцером поліції ВП Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції Береславською О.М., не зазначено конкретних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення згідно з диспозицією ч. 3 ст. 184 КУпАП, зокрема не зазначено місця вчинення ОСОБА_1 адміністративного проступку; не вказано, яке правопорушення вчинила неповнолітня донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з посиланням на частину статті 178 КУпАП.
Також слід зауважити, що одним з видів дій, які утворюють об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, є поява в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, під якою необхідно розуміти: поведінку особи у стані сп'яніння, яка явно порушує загальновизнані норми (непристойні висловлювання або жести, грубі вигуки, нав'язливе ставлення до громадян тощо); коли порушник має непристойний зовнішній вигляд, що викликає відразу (брудний, мокрий, розстебнутий одяг тощо); через сп'яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування (безцільно стоїть чи безцільно пересувається з місця на місце, у неї порушена координація рухів, звідси - нестійкість, хитка хода); п'яний повністю безпорадний (у непритомному стані) тощо.
Те, що особі стало зле від вживання алкогольних напоїв, і було викликано екстренну медичну допомогу, саме по собі, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, позаяк не свідчить, що такі дії ображають людську гідність і громадську мораль.
Також у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, яким саме чином ОСОБА_1 не виконувала свої батьківські обов'язки, у чому саме полягає їх невиконання.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена ст. 62 Конституції України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
У рішеннях у справах "Малофєєва проти Росії" (Malofeyeva v. Russia,) та "Карелін проти Росії" (Karelin v. Russia) Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Системний аналіз положень КУпАП та практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фабулу адміністративного правопорушення, викладену у протоклі про адміністраитвне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що інкримінується особі особі; кваліфікувати її дії та самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У постанові від 22 січня 2025 року у справі № 335/6977/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що невідповідність протоколу вимогам закону, зокрема статті 256 КУпАП, або складання неповноважною особою може мати наслідком закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
У п. 39 постанови від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а Верховний Суд вказав на те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене суд дійшов до висновку про необхідність закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суд -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 184 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК