Справа № 756/1363/25
Номер провадження № 1-кп/756/1054/25
15 жовтня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва судове провадження в рамках кримінальних проваджень, внесених 08.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050000096, 11.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050000116, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не працевлаштований, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , засуджений Оболонським районним судом міста Києва вироком від 15.07.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання в виді пробаційного нагляду строком на 2 роки,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України,
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
1.1. 23.12.2024, близько 19:30 год., ОСОБА_6 перебував у магазині «Сільпо», що розташований за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, буд. 1-б, де в цей час у нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (код ЄДРПОУ № 40720198).
Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_6 того ж дня, діючи в умовах воєнного стану, перебуваючи в торгівельній залі магазину «Сільпо», з полиць прилавків узяв продукти харчування на загальну суму 6 428,22 грн, які помістив до візка.
Продовжуючи реалізовувати наведений умисел, ОСОБА_6 впевнився, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, і він діє таємно, разом з візком пройшов повз лінії кас магазину та залишив приміщення магазину, а викраденим майном (продуктами харчування) розпорядився на власний розсуд.
Унаслідок вчинення злочину, ОСОБА_6 спричинив ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (код ЄДРПОУ № 40720198) майнову шкоду на загальну суму 6 428,22 грн (без урахування ПДВ).
1.2. Отже, ОСОБА_6 учинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), учинене в умовах воєнного стану.
1.3. 07.01.2025, близько 18:21 год., ОСОБА_6 перебував у магазині «Сільпо», що розташований за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, буд. 1-б, де в цей час у нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (код ЄДРПОУ № 40720198).
Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_6 того ж дня, діючи в умовах воєнного стану, повторно, перебуваючи в торгівельній залі магазину «Сільпо» з полиць прилавків узяв продукти харчування на загальну суму 3742,78 грн, які помістив до візка.
Продовжуючи реалізовувати наведений умисел, ОСОБА_6 впевнився, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, і він діє таємно, разом з візком пройшов повз лінії кас магазину та намагався залишити приміщення магазину, але свої дії не довів до кінця, оскільки був зупинений охороною магазину.
Унаслідок вчинення злочину, ОСОБА_6 міг спричинив ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (код ЄДРПОУ № 40720198) майнову шкоду на загальну суму 3742,78 грн (без урахування ПДВ).
1.4. Отже, ОСОБА_6 учинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), яке не було закінчено з причини, що не залежали від його волі, учинене повторно в умовах воєнного стану.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
2.1. Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення.
2.1.1. Прокурори ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначили, що у судовому засіданні достеменно було встановлено, що інкриміновані злочини вчинені обвинуваченим. При цьому прокурори просяит урахувати як обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття. Тому просить суд визнати ОСОБА_6 винуватим та призначити покарання у виді позбавлення волі, з урахуванням вироку Оболонського районного суду міста Києва від 15.07.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України, а також ч. 1 ст. 70 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 років 10 місяців.
2.1.2. У судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердив обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого органом досудового розслідування злочинах, викладених в обвинувальних актах, які відповідають дійсності, пояснив, що проживає разом із жінкою без укладення шлюбу, яка нещодавно народила. У них не було грошей на продукти харчування, тому 23.12.2024 та 07.01.2025 він вчинив крадіжку продуктів харчування з магазину «Сільпо».
Просив надати шанс виправитися, зокрема призначити покарання з іспитовим строком.
2.1.3. Представник потерпілого ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду судового провадження був повідомлений належним чином, але подав заяву про розгля провадження за його відсутності.
Учасники судового провадження не заперечували щодо розгляду провадження за відсутності представника потерпілого. У зв'язку з чим судом ухвалено рішення про проведення судового провадження за відсутності представника потерпілого ТОВ «СІЛЬПО-ФУД».
2.2. Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.
2.2.1 У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурори не оспорювали фактичні обставини провадження (надані показання обвинуваченим), і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений ОСОБА_6 правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви і в суду щодо добровільності позиції обвинуваченого. При цьому суд роз'яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
2.2.2 Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що він себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.
2.2.3 Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості поза розумним сумнівом ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), учинене в умовах воєнного стану та закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), яке не було закінчено з причини, що не залежали від його волі, учинене повторно в умовах воєнного стану.
3. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
3.1. У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку. На думку суду, визнання винуватості обвинуваченим та його щире каяття не пов'язане саме з бажанням отримати мінімальне покарання, а також наявності беззаперечних доказів учинення злочину в справі. Бо саме обвинувачений просив суд не досліджувати докази через повне та беззаперечне визнання винуватості. Аналогічну позицію було висловлено прокурором та захисником у судовому засіданні. У зв'язку з чим, на думку суду, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття.
3.2. При цьому судом не було встановлено обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_6 відповідно до ст. 67 КК України. Тим більше, сторона обвинувачення і не посилалась на наявність будь-яких обставин, що обтяжують покарання.
4. Мотиви призначення покарання.
4.1. Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
4.2. Отже, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, їх вид, суспільна небезпечність, стан суспільства та держави - воєнний стан внаслідок нападу росії за підтримки білорусі. Наслідки учинення злочину, а саме, що викрадене майно було повернуто власникові, а також вид майна та його вартість, що метою заволодіння були - продукти харчування.
Також суд ураховує особу обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем проживання, раніше засуджений Оболонським районним судом міста Києва вироком від 15.07.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання в виді пробаційного нагляду строком на 2 роки, має освіту, але не працює, має (зі слів) на утриманні малолітню дитину та цивільну дружину, та через потреби родини в продуктах харчування - учинив інкриміновані злочини.
4.3. При цьому, суд уважає, що підстави застосування статей 69, 69-1, 75 КК України при призначенні покарання - відсутні, як і підстави для застосування покарання з іспитовим строком.
4.4. З урахуванням викладених обставин, характеру та виду вчиненого злочину, їх наслідків, особи обвинуваченого, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявності обставини, що пом'якшує та відсутності обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає, що відповідно до вимог ст. 50 КК України, виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого, остаточно слід призначити ОСОБА_6 покарання в виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
4.5. Крім того, оскільки ОСОБА_6 був засуджений 15.07.2025 Оболонським районним судом міста Києва, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, яке призначене Оболонським районним судом міста Києва вироком від 15.07.2025, більш суворим покаранням, яке призначене цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання в виді позбавлення волі строком на строк 5 років 1 місяць.
4.5. Призначення ОСОБА_6 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду». Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
5.1. Вирішуючи питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу, суд наголошує, що до обвинуваченого ОСОБА_6 не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Указане свідчить, що до набуття вироком законної сили не слід застосовувати запобіжний захід.
5.3. Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено. Процесуальні витрати в провадженні відсутні.
5.4. Речові докази відповідно до ст. 100 КПК України, а саме продукти харчування, що передані на відповідальне зберігання керуючому магазину «Сільпо», що за адресою м. Київ, проспект Оболонський, буд. 1-б, що належіть ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (код ЄДРПОУ № 40720198), слід залишити у володінні ТОВ «СІЛЬПО-ФУД».
Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 368-370, 373, 374, 376, 392-395, 615 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України в виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
- за ч. 4 ст. 185 КК України в виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання в виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, яке призначене Оболонським районним судом міста Києва вироком від 15.07.2025, більш суворим покаранням, яке призначене цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання в виді позбавлення волі строком на строк 5 (п'ять) років (один) місяць.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 - рахувати з дня набуття вироком законної сили.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набуття вироком законної сили - не обирати.
Речові докази: продукти харчування, що передані на відповідальне зберігання керуючому магазину «Сільпо», що за адресою м. Київ, проспект Оболонський, буд. 1-б, що належіть ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (код ЄДРПОУ № 40720198) - залишити у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД».
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Строк апеляційного оскарження для осіб, які не були під час оголошення вироку обчислюється з дня отримання ними його копії.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному статтями 376, 615 КПК України, а особам, які не були присутніми під час його проголошення - спрямувати не пізніше наступного дня.
Суддя ОСОБА_1