Миколаївської області
Справа №477/1123/25
Провадження №1-кс/477/1134/25
про продовження дії запобіжного заходу
21 жовтня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Вітовського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024150000000588 від 26 червня 2024 року, про продовження дії раніше застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такого, що народився в м. Перевальськ Луганської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, військовослужбовця, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 307, частиною першою статті 263 КК України
за участі: прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
17 жовтня 2025 року старший слідчий СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024150000000588 від 26 червня 2024 року в строком на 60 днів.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що слідчим управлінням ГУНП в Миколаївській, за матеріалами УСР в Миколаївській області ДСР НП України про виявлення факту вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним збутом наркотичних речовин групою осіб на території Миколаївської області, 26 червня 2024 року внесено відомості до ЄРДР за №12024150000000588 та розпочато досудове розслідування за частиною першою, другою та третьою статті 307 КК України.
Проведеними першочерговими слідчими діями, встановлено, що до вчинення протиправних дій можуть причетні ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , які, діючи за попередньою змовою між собою, вчинили низку заходів, направлених на придбання, зберігання, пересилання з метою збуту та збутом особливо небезпечних психотропних речовин та наркотичних засобів.
Проведеними слідчими діями також встановлено, що ОСОБА_5 , за невстановлених обставин, але не пізніше 22 липня 2025 року незаконно придбав ручну гранату типу М67, яку став зберігати без передбаченого законом дозволу за своїм місцем мешкання, яка була вилучена в ході санкціонованого обшуку 22 липня 2025 року.
У цьому кримінальному провадженні 22 липня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307, частиною першою статті 263 КК України, а ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 23 липня 2025 року до підозрюваного застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у якості альтернативного запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді від 17 вересня 2025 року підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 22 жовтня 2025 року та зменшено розмір застави до 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали слідчого судді про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою спливає 22 жовтня 2025 року.
У свою чергу, як вказує слідчий у поданому клопотанні досудове розслідування неможливо закінчити до дати закінчення терміну дії запобіжного заходу, так як для цього необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, направлених на збирання доказів та проведення повного, всебічного та об'єктивного розслідування усіх обставин справи, а саме отримати висновки експерта за призначеними у цьому кримінальному провадженні експертизами, встановити осіб власників крипто гаманців, на які підозрювані отримували кошти від своєї незаконної діяльності та здійснити аналіз отриманої в результаті вказаних слідчих дій інформації.
Оскільки встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ризики, передбачені статтею 177 КПК України, не зменшились, а обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за змістом клопотання, повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, перелік яких наведений у клопотанні, слідча ОСОБА_3 просить продовжити строк дії запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою.
Наявність указаних ризиків слідчою обґрунтовується тим, що на даний час продовжує існує ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик незаконного впливу на свідків та ризик вчинення іншого правопорушення.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не дозволить запобігти зазначеним вище ризикам.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 повністю підтримав подане клопотання слідчої ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 та просив його задовольнити; указував про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчої та просив зменшити раніше визначений йому розмір застави.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні по розгляду клопотання слідчої також заперечував проти задоволення клопотання слідчої про продовження строку дії запобіжного заходу у яких, посилаючись на недоведеність ризиків, що зазначені слідчою у поданому клопотанні, просив зменшити визначений ОСОБА_5 розмір застави.
Заслухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши докази по заявленому клопотанню, слідчий суддя встановив наступне.
В провадженні слідчого відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Миколаївській області перебуває об'єднане кримінальне провадження №12024150000000588 від 26 червня 2024 року за правовою кваліфікацією, передбаченою частиною першою, другою, третьою статті 307, частиною першою статті 263 КК України за фактом вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним збутом наркотичних речовин групою осіб на території Миколаївської області, що вбачається зі змісту витягу з ЄРДР від 12 вересня 2025 року.
Досудовим розслідуванням встановлено у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що непрацюючі мешканці м. Кам'янське, Дніпропетровської області ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , володіючи злочинними зв'язками з особами, які займаються незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, керуючись корисливим мотивом і переслідуючи мету незаконного, швидкого збагачення, попередньо домовившись між собою, достовірно знаючи про те, що збут на території України наркотичних засобів та психотропних речовин заборонено, обрали в якості джерела доходу діяльність, пов'язану із незаконним придбанням, зберіганням, пересиланням з метою збуту та збутом особливо небезпечних психотропних речовин та наркотичних засобів.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залучили до розробленого ними злочинного плану ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , розподіливши між собою ролі.
На виконання свого злочинного плану, 14 жовтня 2024 року ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , відповідно до спільного з ОСОБА_5 злочинного плану, за допомогою мобільного додатку ТОВ «Нова Пошта» створили ТТН 20451017660761 на відправлення посилки через поштомат ТОВ «Нова Пошта» №5423, розташований в м. Каменське, вказавши у даних відправника вигадані анкетні дані - ОСОБА_10 та абонентський номер НОМЕР_1 , який перебував у володінні та користуванні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Отримувачем посилки зазначено ОСОБА_5 та його абонентський номер НОМЕР_2 з кінцевою точкою отримання посилки у м. Миколаїв, поштомат ТОВ «Нова Пошта» №25072 по вул. Чкалова, (Ігоря Бедзая), 108/9.
В той же день, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_7 , відповідно до спільного з ОСОБА_5 злочинного плану, прибули до поштомату ТОВ «Нова Пошта» №5423, який розташований у м. Кам'янське за адресою: пр. Свободи, 86 та здійснили фактичну відправку посилки за вищевказаною накладною, яка містила в собі невідому кількість особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, але не менше 0,1546 г. (за відібраними в ході санкціонованої судом негласної слідчої (розшукової) дії зразками, при загальній вазі речовини 169 грамів) розфасовану у 100 (сто) зіп-пакетів, які конспіративно були приховані у коробці з тримачем для мобільного телефону.
15 жовтня 2024 року приблизно о 17.30 годині ОСОБА_5 , прибувши за адресою: вул. Чкалова, (Ігоря Бедзая), 108/9 у м. Миколаєві, отримав у поштоматі ТОВ «Нова Пошта» №25072 посилку із особливо небезпечною психотропною речовиною - PVP, відправлену на його ім'я ОСОБА_8 та ОСОБА_7 раніше, після чого направився за адресою свого проживання по АДРЕСА_2 .
17 жовтня 2024 року приблизно о 07.30 ОСОБА_5 прибувши на територію парка «Дубки» у місті Миколаєві в районі вул. Космонавтів, 79/1, де розмістив частину отриманої раніше від ОСОБА_8 та ОСОБА_7 особливо небезпечної психотропної речовини PVP у місцях-схованках для зберігання з метою подальшого збуту за координатами 46.973858, 32.087306 та 46.973467, 32.086435.
19 жовтня 2024 в період часу з 13.15 години по 13.20 годину в ході огляду місця події на території парку «Дубки» у м. Миколаєві за координатами 46.973858, 32.087306 слідчим виявлено та вилучено розміщений 17 жовтня 2024 року ОСОБА_5 згорток, обмотаний клейкою стрічкою сірого кольору, всередині якого розміщений прозорий зіп-пакет із речовиною кристалічного походження, яка містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою 0,6785 грама. Вказану особливо небезпечну психотропну речовину ОСОБА_5 за попередньою мовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав у зазначеному місці з метою подальшого збуту.
Крім того, 19 жовтня 2024 року в період часу з 13.25 години по 13.28 годину в ході огляду місця події на території парку «Дубки» у м. Миколаєві за координатами 46.973467, 32.086435 слідчим виявлено та вилучено розміщений 17 жовтня 2024 року ОСОБА_5 згорток, обмотаний клейкою стрічкою сірого кольору, всередині якого розміщений прозорий зіп-пакет із речовиною кристалічного походження, яка містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою 0,6784 грама. Вказану особливо небезпечну психотропну речовину ОСОБА_5 за попередньою мовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав у зазначеному місці з метою подальшого збуту.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_5 , маючи умисел направлений на незаконне придбання, зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, за невстановлених обставин, але не пізніше 22 липня 2025 року, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, діючи умисно, незаконно придбав ручну гранату типу М67, яку став зберігати без передбаченого законом дозволу за своїм місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
22 липня 2025 року під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 працівниками поліції виявлено та вилучено ручну гранату типу М67, яка згідно довідки відділу вибухотехнічної служби Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 22 липня 2025 року має категорію вибухонебезпечності - «небезпечна».
Цього ж дня, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та за частиною першою статті 263 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, яка з дотриманням положень статті 278 КПК України йому вручена.
Ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 23 липня 2025 року до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено розмір застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відповідно до частини п'ятої статті 194 КПК України на підозрюваного покладені певні обов'язки.
Постановою керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_11 від 16 вересня 2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024150000000588 від 26 червня 2024 року продовжений до 22 жовтня 2025 року.
Ухвалою слідчого судді від 17 вересня 2025 року підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 22 жовтня 2025 року та зменшено розмір застави до 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою слідчого судді від 21 жовтня 2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024150000000588 від 26 червня 2024 року продовжений до 22 грудня 2025 року.
Оскільки строк дії запобіжного заходу визначений ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 17 вересня 2025 року закінчується 22 жовтня 2025 року, а кримінальне провадження неможливо завершити до закінчення дії ухвали слідчого судді, слідча ОСОБА_3 звернулася з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу.
За приписами частини четвертої статті 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу.
Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у статті 194, 199 КПК України, конструкції яких передбачають такі критерії дослідження слідчим суддею обставин (фактів): наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини.
З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, пункт 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28 жовтня 1994 року, пункт 55).
Зі змісту поданого клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається причетність ОСОБА_5 до вчинення дій, які можуть охоплюватися складом кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 307, частиною першою статті 263 КК України.
Дослідженими слідчим суддею доказами підтверджується достатність вагомих підстав вважати, що ОСОБА_5 вчинив дії пов'язані з придбанням, зберіганням з метою збуту як психотропних речовин так і бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
Описані у клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження надає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність у діях ОСОБА_5 ознак кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою статті 307, частиною першою статті 263 КК України.
Зібрані у ході досудового розслідування докази, зокрема: інформація оперативного підрозділу УСР в Миколаївській області ДСР НПУ про ймовірну причетність до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_9 ; протокол про результати проведення негласних слідчих розшукових дій - накладення арешту на кореспонденцію (відібрання зразків для дослідження) щодо ОСОБА_8 №8308/55/115-2024 від 22 листопада 2024 року; висновок судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, за експертною спеціальністю 8.6 (дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів) №CE 19/115-25/2040-НЗПРАП від 06 лютого 2025 року; протокол про результати проведення негласних слідчих розшукових дій - візуальне спостереження стосовно ОСОБА_5 №261/55/115-2025 від 06 січня 2025 року; протокол проведення негласної слідчої розшукової дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_7 ; протокол обшуку від 22 липня 2025 року за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено гранату типу М67; довідка відділу вибухотехнічної служби Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 22 липня 2025 року та інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності, свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення дій, які можуть охоплюватися складом злочину передбачених частиною першою статті 263, частиною другою статті 307 КК України, що в силу положень частини третьої статті 132 КПК України, частини другої статті 177 КПК України є підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і запобіжного заходу.
Досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про продовження строку дії запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
На даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів, тому заперечення сторони захисту щодо необґрунтованості підозри слідчим суддею відхиляються.
Також слідчим суддею враховується і те, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває та в його межах триває збір доказів, у зв'язку з чим призначено проведення низки експертиз, проводиться збір інформації по рахункам підозрюваних та проводяться інші слідчі дії, за наслідками яких може бути повідомлено про підозру й інших осіб, та/або про зміну підозри осіб, які вже повідомлені про підозру у цьому кримінальному провадженні.
В світлі обставин даного клопотання, досліджених матеріалів, що долучені слідчою ОСОБА_3 до клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про обрання запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
За загальним правилом, що наведене у частині третій статті 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Щодо ризиків кримінального провадження то слідчий у поданому клопотанні зазначає про продовження існування ризиків, встановлених слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу, а саме ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування або суду; ризик знищити, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик незаконного впливу на свідків та ризик вчинення іншого правопорушення, або продовження цього.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з частиною 2 даної статті, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Зі змісту ухвали слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 23 липня 2025 року вбачається, що обираючи запобіжний захід, слідчим суддею було досліджено надані стороною обвинувачення докази, які свідчили про наявність як і обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчинення інкримінованих йому діянь, так і наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, зокрема, ризики того, що підозрюваний перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та вчинити інше правопорушення.
Існування вище перелічених ризиків також досліджувалися і слідчим суддею під час вирішення питання про продовження ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу 17 вересня 2025 року, та слідчий суддя дійшовши висновку про продовження існування встановлених ризиків, продовжив підозрюваному строк дії найбільш тяжкого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді від 17 вересня 2025 року була предметом оцінки Миколаївського апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги сторони захисту, який встановивши наявність ризиків установлених слідчим суддею залишив ухвалу слідчого судді без змін.
За змістом матеріалів долучених до клопотання вбачається переконливими доводи органу досудового розслідування про те, що на даний час раніше встановлені ризики продовжують існувати, зокрема, ризик передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, є й надалі актуальним, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307, частиною першою статі 263 КК України, санкція якої відносить цей злочин до тяжкого, та за нього передбачена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за його вчинення у разі доведення вини, останній може переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Тобто ризик передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України продовжує існувати і на даний час.
Також слідчим та прокурором доведено існування ризику, передбаченого пунктом 2 частиною першої статті 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_5 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як наразі проводиться ряд слідчих (розшукових) дій для встановлення та документування протиправних дій ОСОБА_5 та інших причетних осіб, оскільки під час проведення обшуків не відшукано та не вилучено всіх необхідних документів, та місцезнаходження яких на даний час встановлюється. З огляду на що, перебування підозрюваного на волі надасть йому можливість знищити чи спотворити будь-яку з речей чи документів.
При дослідженні вказаного ризику, слідчим суддею береться до уваги та обставина, що в межах цього кримінального провадження призначено ряд експертних досліджень, на виконання яких, надано вилучені за місцем проживання основних фігурантів речі, та за наслідками проведення яких може постати необхідність у віднайдені та вилученні інших речей, що слугували, як предметом так і знаряддям вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного із незаконним придбанням, зберіганням та збутом наркотичних засобів та психотропних речовин. Тому в з метою перешкоджання органу досудового розслідування ОСОБА_5 може вчинити дії передбачені пунктом 2 частини першої статті 177 КПК України.
Ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у незаконному впливі на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні підтверджується тим, що додані до клопотання матеріали кримінального провадження містять справжні анкетні дані свідків та осіб, яким прямо чи опосередковано відомо про обставини вчинення кримінального правопорушення, що може призвести до впливу на них шляхом умовлянь або погрожувань, у тому числі шляхом схиляння до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують її, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні, чи взагалі схиляння до відмови давати свідчення, чи їх спотворення на користь підозрюваної, тому зазначений ризик продовжує існувати і на даний час.
Крім того слідчий суддя вважає доведеним і тієї обставини, що на даний час продовжує існувати ризик, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, тобто можливість підозрюваного ОСОБА_5 вчиняти інші кримінальні правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому він підозрюється, оскільки за змістом матеріалів, що долучені до клопотання вбачається, що дії підозрюваних мають систематичних характер направлений на вчинення злочинних дій в сфері незаконного обігу психотропних речовин з метою отримання незаконного прибутку, а підозрюваний ОСОБА_5 вдавався до вчинення злочинних дій в сфері незаконного обігу психотропних речовин з метою отримання незаконного прибутку, що дає підстави обґрунтовано припускати, що і в подальшому підозрюваний може продовжити займатися злочинною діяльністю, що свідчить про існування ризику пов'язаного з можливістю останнього вчинити інше кримінальне правопорушення.
Оцінюючи вказані ризики, через призму положень статті 178 КПК України, слідчим суддею, також враховується і те, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання, що вказує на наявність у нього певний соціальних зв'язків.
З іншого боку, слідчим суддею також враховується і те, що підозрюваний ОСОБА_5 , тривалий час існував за рахунок вчинення ним протиправних дій, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, що вказує на те, що наявні у нього соціальні зв'язки не є такими міцними, які зможуть утримати його в належній процесуальній поведінці.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування продовжують існувати ризики, передбачені пунктом 1, 2, 3, 5 статті 177 КПК України.
Мета і обставини, що були підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є й надалі актуальними.
Слідчим суддею також враховується, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо сторона обвинувачення доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України (частина перша статті 184 КПК України).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини першої статті 177 КПК України, однак потребує встановлення реальної можливості допустити це в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що менш суворі запобіжні заходи, не пов'язані з триманням під вартою, зокрема: домашній арешт, в тому числі цілодобовий, надання підозрюваного на поруки особам, що заслуговують на довіру, а також особисте зобов'язання, з огляду на сукупність встановлених вище обставин, на даному етапі досудового розслідування не зможуть запобігти встановленим ризикам, однак зможуть завадити виконанню завдань кримінального провадження, оскільки пов'язані з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, тощо.
З урахуванням вищевикладеного та обставин провадження, особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_5 іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
З матеріалів долучених слідчим до клопотання слідчому судді, вбачається достатньо відомостей про обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує специфіку кримінального правопорушення, методика розслідування якого вимагає послідовності і проведення значної кількості процесуальних дій, що серед іншого підтверджується призначенням у цьому провадженні низки експертних досліджень, проведення яких потребує значного часового проміжку, а також необхідність опрацювання інформації що буде отримана за наслідками їх проведення, також вбачається переконливими доводи слідчої ОСОБА_3 , щодо необхідності встановлення осіб власників крипто гаманців, на які підозрювані отримували кошти від своєї незаконної діяльності.
Доводи слідчого та прокурора, що надані останнім в судовому засіданні щодо існування низки обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали мають ґрунтовні підстави, оцінку яким надано також слідчим суддею при продовженні строків досудового розслідування.
При цьому строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 22 грудня 2025 року.
Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та потребами досудового розслідування на думку слідчого судді свідчить про наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 з урахуванням вищезазначених обставин.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (пункт 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
У даному випадку слідчий у поданому клопотанні просив надати ОСОБА_5 можливість звільнення під заставу на умовах визначених в ухвалі слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 23 липня 2025 року з урахуванням суми застави, яка була зменшена ухвалою слідчого судді від 17 вересня 2025 року.
При визначенні 23 липня 2025 року ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в подальшому при його зменшенні ухвалою від 17 вересня 2025 року, слідчим суддею було враховано, особу підозрюваного, його роль у кримінальному правопорушенні, майновий стан, тощо.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
За змістом матеріалів клопотання вбачається, що під час проведення досудового розслідування органом досудового розслідування здобуто додаткові відомості про осіб, від яких ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_5 отримували неправомірну вигоду за збут наркотичних речовин, а також встановлено і одну з провідних ролей ОСОБА_5 у вчиненні низки тотожних діянь, пов'язаних зі збутом наркотичних речовин, тому підстави за яких підозрюваному було визначено розмір застави, що перевищує межі визначені частиною п'ятою статті 182 КПК України знайшли своє підтвердження.
Тобто, в даному випадку з урахуванням ролі підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, переліку осіб, від яких останній отримував неправомірну вигоду, обсяг такої вигоди, враховуючи особу підозрюваного, військово-політичної обстановки у країні, слідчий суддя вважає, що визначення розміру застави в межах визначених частиною п'ятою статті 182 КПК України не забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 , так як отримувані ним доходи, в тому числі незаконні, дозволять йому допустити настання ризиків, що встановлені слідчим суддею, без остраху втратити такий розмір застави.
За вказаного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що продовжують існувати обставини, за яких доцільним застосування до підозрюваного застави у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, оскільки за змістом матеріалів клопотання вбачається, що з моменту застосування до підозрюваного запобіжного заходу, визначеного ухвалою слідчого судді від 23 липня 2025 року, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативною заставою в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а в подальшому при продовженні запобіжного заходу зі зменшеним розміром застави до 250 розмірів прожиткового мінімуму, підозрюваний (заставодавець) коштів у визначеному вище розмірі не вніс, з урахуванням доводів сторони захисту, слідчий суддя вважає можливим зменшити розмір застави до 165 розмірів прожиткового мінімуму, що з урахуванням обставин, які раніше встановлені слідчим суддею при можливості виходу за межі статті 182 КПК України, з одного боку буде утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого, не перетворить обраний йому запобіжний захід на безальтернативне ув'язнення.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України,
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 19 грудня 2025 року включно з можливістю звільнення під заставу на умовах визначених в ухвалі слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 23 липня 2025 року, зменшивши розмір застави до 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 499 620 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню ГУНП в Миколаївській області після її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскарженою до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_12