Миколаївської області
Справа №477/1662/25
Провадження №2-о/477/75/25
про відмову у відкриття провадження
18 серпня 2025 року м. Миколаїв
Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Саукова А. А.,
Розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Первомайська селищна рада Миколаївського району Миколаївської області , про встановлення факту, що має юридичне значення,
До Вітовського районного суду Миколаївської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Первомайська селищна рада Миколаївського району Миколаївської області, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заявник просить встановити факт належності ОСОБА_1 свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 13.06.1968 р. Краснянською сіль-радою Кобеляцького району Полтавської області.
Ознайомившись з матеріалами поданої заяви, суддя доходить висновку про відмову у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.
За змістом ч. 1ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як вбачається з заяви, ОСОБА_1 просить встановити факт належності їй свідоцтва про народження, де вказано ім'я « ОСОБА_2 », тоді як в усіх документах, в тому числі у паспорті, зазначене ім'я - « ОСОБА_2 ».
Тобто, заявниця фактично просить встановити тотожність осіб, зазначених у паспорті та у свідоцтві про народження.
Відповідно до статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Зазначеною нормою не передбачено встановлення ідентичності зазначених документів між собою.
Порядок внесення змін в записи актів громадянського стану передбачений Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01 липня 2010 року та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання. Вказані норми передбачають, що внесення змін у записи актів громадянського стану при наявності достатніх підстав і при відсутності спору між заінтересованими особами провадяться органами реєстрації актів громадянського стану. Відмова органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінити запис може бути оскаржена до суду.
Відповідно до статей 4, 26 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01 липня 2010 року (в редакції Закону від 12 лютого 2015 року № 191-VІІІ) органи державної реєстрації актів цивільного стану (центральний орган, відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головних управлінь юстиції в областях, районних у містах, міськрайонних управлінь юстиції належать до органів виконавчої влади. Дії або бездіяльність працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, Міністерства закордонних справ України та/або до суду.
Відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII, для одержання паспорта громадянин подає заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 ? 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України. Тобто, паспорт оформлюється саме на підставі свідоцтва про народження, а не навпаки.
Цим же Положенням передбачений обмін паспорта у разі, зокрема, встановлення розбіжностей у записах.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові по справі № 464/6696/20 від 08.12.2021 року, згідно з пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Наведене свідчить про те, що у разі, коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно положень вищезазначеної норми. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
При розгляді цих справ суд установлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, прізвища яких різняться у різних документах та не виправляє помилку, допущену при складенні такого документу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 12 постанови від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", заяви про встановлення факту належності свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів цивільного стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в окремому провадженні, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Оскільки подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме тотожність особи, та встановлення належності свідоцтва, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану виключає можливість розгляду заяви в порядку окремого провадження, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.186, 315,258-260,353 ЦПК України,
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Первомайська селищна рада Миколаївського району Миколаївської області , про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя А.А. Саукова