2-а/130/21/2025
128/1199/25
"15" жовтня 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Грушковської Л.Ю.
за участі секретаря Репей А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4357266 від 26.03.2025,
15.04.2025 до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області надійшла за підсудністю з Вінницького районного суду Вінницької області дана справа.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025 головуюючою суддею у справі визначено суддю Грушковську Л.Ю.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Лисий О.В. в поданій заяві просив скасувати постанову серії ЕНА №4357266 від 26.03.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4357266 від 26.03.2025 року винесеної поліцейським Відділу поліції № 2 (м. Гнівань) Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області сержантом поліції Ткачук А.В. зазначено, що 26.03.2025 11:54:31 Селище Тиврів, дорога Т02 12 Вінниця Шпиків Комаргород 25 км Водій керував транспортним засобом при цьому здій снив поворот ліворуч в наслідок чого перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 що розділяє напрямки руху, чим порушив п.8.5.1. ПДР - Порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. З даною постановою позивач не погоджується в повному обсязі, вважає дії відповідача неправомірними, винесену відносно нього постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що винесена із порушенням норм чинного законодавства, оскільки винесена без належних доказів та з процесуальними порушеннями норм КУпАП щодо оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а отже є такою, що має бути скасована. Як вбачається з відеозапису, то його початок свідчить лише про особисте невдоволення сержанта поліції ОСОБА_2 , про рух водія що нібито порушив вимоги ПДР та її особиста думка щодо ухилення водія від мобілізації, негайного закликала колегу до переслідування водія. Далі з відеозапису вбачається, що автомобіль патрульної поліції прямує по дорозі та звуковим сигналом зупиняє автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , після чого чотири особи, двоє з яких у військовій формі підходять до автомобіля ОСОБА_1 , і повідомляють йому про порушення ПДР України, в подальшому зміщуються з водієм з проїзної частини для уточнення його року народження та складання протоколу відносно нього. Разом з тим, відеозапис не свідчить про вчинення позивачем адміністративного 1 ст. 122 КУпАП, оскільки даним відеозаписом правопорушення, передбаченого ч. транспортний засіб позивача в момент вчинення правопорушення не зафіксовано. Оскільки ОСОБА_1 жодним чином не порушував ПДР України, не перетинав суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, а інспектором грубо порушено вимоги законодавства при складанні постанови та безпідставно не враховано його пояснення щодо невинуватості у вчиненні правопорушення вважаю що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. При фіксуванні даного порушення водієм ОСОБА_1 , було повідомлено, що на ділянці дорозі яку він перетинав відсутня дорожня розмітка, що виконувати маневр розвороту було дозволено. Дані пояснення працівником поліції залишено поза увагою та навіть не запропоновано водію вказати де він саме перетнув суцільну лінію, з метою зафіксувати вказане як доказ у справі. Що свідчить про суб'єктивний підхід працівника поліції про розгляд справи. Так, під час складання постанови сержантом ОСОБА_2 не було надано жодного доказу того, що ним було порушено вимоги п. 34 ПДР України (фотофіксація, відеофіксацію, показання свідків). Окрім того, йому не було надано можливості надати свої пояснення та заперечення стосовно суті інкримінованого йому адміністративного правопорушення, більш того Постанові взагалі відсутнє місце для надання таких заперечень та пояснень. Так відеозаписом, зафіксовано лише розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому саме порушення позивачем вимог п.1.1 Розділу 34 Правил дорожнього руху, а саме перетну суцільної лінії розмітки, працівниками поліції не зафіксовано. Також у Постанові не вказані докази, які б підтверджували скоєння ним вказаного правопорушення. Посилання сержанта поліції Ткачук А.В. на те, що ним було перетнуто суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків є безпідставними, та жодними доказами не підтверджуються. У зв'язку з чим, ОСОБА_1 вважає дії сержанта поліції ОСОБА_2 неправомірними, а складену нею Постанову незаконною та необґрунтованою, винесеною із порушенням його права на захист, а отже такою, що має бути скасована.
Ухвалою суду від 18.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Пустовіт А.С. в поданій заяві просила розглянути справу без її участі. Позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник Відділення поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Причини неявки суду невідомі. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 8 ч 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом п. 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що згідно з постановою серії ЕНА №4357266 26.03.2025 11:54:31 Селище Тиврів, дорога Т02 12 Вінниця Шпиків Комаргород 25 км Водій керував транспортним засобом при цьому здій снив поворот ліворуч в наслідок чого перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 що розділяє напрямки руху, чим порушив п.8.5.1. ПДР - Порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. За вказане адміністративне правопорушення на позивача ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Диспозиція частини 1 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-УІІІ, поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ст. 251 КУпАП (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Суд звертає увагу на те, що статтею 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем правопорушення відповідними доказами.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки правил дорожнього руху він не порушував, інспектором поліції жодного доказу, що він порушив ПДР, в оскаржуваній постанові не наведено, постанова винесена з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП.
Суд вважає, що доводи позивача є переконливими, оскільки жодних доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, що свідчать про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, представником відповідача Відділення поліції №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області суду не надано. До представник відповідача направив до суду диск з відеозаписом події, однак з даного відеозапису не вбачається факту вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №520/6006/21, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
За таких обставин, відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Крім того, суд звертає увагу на те, що частинами 1, 2 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011року №3674-VI(зі змінами та доповненнями), відповідно до ст. 1 якого судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позовні вимоги задоволено, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст. 7, ч. 1 ст. 122, ст. 247, 29 3КУпАП ст.ст.72,77,118-119, 122, 243-244, 246, 262, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову серії ЕНА №4357266 від 26.03.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Д Головного управління Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду (ч. 4 ст. 286 КАС України).
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене) (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Відділення поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (юридична адреса: 23310, м. Гнівань, вул. Вінницьке шосе, 3).
Суддя