Справа № 450/2500/24 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І.І.
Провадження № 22-з/811/188/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
21 жовтня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н. П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
при секретарі: Л.М. Чиж
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Моторно (транспортного) страхового бюро України на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних за несвоєчасне відшкодування страхового відшкодування, -
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 червня 2024 року позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних за несвоєчасне відшкодування страхового відшкодування задоволено.
Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування з урахуванням інфляційного збільшення боргу в розмірі 1 863,94 грн, пеню в розмірі 17 916, 83 грн та 3% річних в розмірі 1 596,97 грн.
Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 968,96 грн сплачених судових витрат та 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Рішення суду оскаржило Моторно (транспортне) страхове бюро України.
Постановою Львівського апеляційного суду від 11 липня 2025 року апеляційну скаргу Моторно (транспортного) страхового бюро України залишено без задоволення. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 червня 2024 року залишено без змін.
Питання розподілу судових витрат судом не вирішувалося.
20.10.2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України в користь ОСОБА_1 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених ним в суді апеляційної інстанції.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи без його участі, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).
При цьому, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських послуг, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 травня 2024 року між між Адвокатським бюро «ВІТАЛІЯ РЕПАКА» та ОСОБА_1 (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги №12/1 (а.с. 104-106).
Згідно п.1.1 договору клієнт доручив, а Адвокатське бюро прийняло на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу клієнту в цивільній справі, зокрема: підготовка/подання позовної заяви в Пустомитівський районний суд Львівської області до Моторного (транспортне) страхового бюро України про стягнення пені та сум передбачених статтею 625 ЦК України у зв'язку з несвоєчасною виплатою страхового відшкодування; участь адвоката в судових засіданнях у даній справі; здійснення інших процесуальних дій в даній справі, необхідних для захисту прав та інтересів клієнта.
Згідно п. 3.1. договору клієнт зобов'язувався оплачувати послуги по наданню правової допомоги.
Розрахунок вартості послуг за надання професійної правничої допомоги та порядок оплати таких послуг визначений п. п. 4.1- 4.5. договору.
Згідно рахунку № 2 від 11.10.2024 року за правничі послуги на підставі договору про надання правової допомоги № 12/1 від 03 травня 2024 року Адвокатським бюро надано клієнту наступні правничі послуги: підготовка, складання та подання до Львівського апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України у справі №9450/2500/24 - 5 годин, що становить до оплати - 5 000,00 грн (п'ять тисяч гривень).
Розмір гонорару за надання Клієнту правової допомоги згідно договору на підставі рахунку № 2 від 10.10.2024 року становить 5 000,00 грн гривень (а.с. 108).
Заяву про зменшення витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача не подав.
Враховуючи наведені заявником доводи на обґрунтування розміру витрат на правову допомогу, складність справи, час, затрачений адвокатом, обсяг наданих ним послуг та те, що постановою Львівського апеляційного суду від 11 липня 2025 року апеляційну скаргу Моторно (транспортного) страхового бюро України залишено без задоволення, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 червня 2024 року залишено без змін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Моторно (транспортного) страхового бюро України в користь ОСОБА_1 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, що відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру.
Керуючись ст. ст. 141, 270 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, ЄДРПОУ 21647131) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5000 грн витрати на професійну правничу допомогу.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст додаткової постанови складено 21 жовтня 2025 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді Я.А. Левик
М.М. Шандра