справа № 631/572/21
провадження № 2-о/631/2/23
31 жовтня 2023 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Мащенко С. В.
за участю:
секретаря судового засідання Дядик С. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду в селище міського типу Нова Водолага цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Мезін Віталій Вікторович, із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ, «Про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини»,-
ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Мезін В. В., звернулась в суд із заявою, залучивши до участі у справі в якості заінтересованої особи СТАРОВІРІВСЬКУ СІЛЬСЬКУ РАДУ, «Про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини» (вхідний № 3321/21-вх), на обґрунтування якої заявник зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат - ОСОБА_2 , який була зареєстрований та постійно проживав за адресом: АДРЕСА_1 . Померлий ОСОБА_2 за життя був цивільним чоловіком ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована та постійно проживала за адресом: АДРЕСА_1 . Зазначила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перебували у цивільному шлюбі з 1981 року, разом за спільні кошти будували будинок, зареєстрували по частині кожному, та в подальшому спільно там проживали. Померлий ОСОБА_2 пережив свою цивільну дружину, та фактично прийняв спадщину, оскільки на момент смерті ОСОБА_3 був зареєстрований разом з нею. Після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулася до Нововодолазької держаної нотаріальної контори з питання оформлення своїх спадкових прав, на частку житлового будинку АДРЕСА_1 . Зазначила, що після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкова справа не заводилася, документи на підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до нотаріальної контори не подавалися. Нотаріус, своєю постановою відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шлюб не укладався. Тому просила встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з і спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, тобто смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 2 - 4).
10.08.2021 року представник заявника - адвокат Мезін В. В. звернувся до суду із клопотанням (вхідний № 4490/21-вх) про витребування доказів по справі, а саме: інформації про наявність або відсутність спадкових справ та заповітів після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , та 24.09.2005 року ОСОБА_3 ; а також відомостей з Нововодолазького ВДРАЦС у Харківському районі Харківської області Східного МУЮ (м. Харків) про реєстрацію актів цивільного стану між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,- яке задоволене й на підставі ухвали суду від 11.08.2021 року копії спадкових справ, а також відомості з відділу реєстрації актів цивільного стану витребувані, долучені до матеріалів справи та досліджені в ході судового розгляду (а. с. 28, 28 - 31, 68, 82 - 101).
09.12.2021 року за вхідним № 7019/21-вх представником заявника - адвокат Мезін В. В. подав клопотання про виклик для допиту в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 102).
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленою 20.12.2021 року, закрито підготовче провадження у цій цивільній справі та призначено її до судового розгляду по суті (а. с. 106 - 109).
Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні свою заяву підтримала повністю та надала пояснення, аналогічні змісту заяви й просила встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з і спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, тобто смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому до суду не з'явилась, про причини своєї неявки не повідомила, однак надала заяву, зареєстровану за вхідним № 3024/23-вх від 12.06.2023 року, в якій просила розгляд справи закінчити за її відсутності.
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Мезін В. В., що діяв за ордером (серії АХ № 1052031), виданим 04.02.2021 року на підставі договору про надання правової допомоги № 0402/21, укладеного 04.02.2021 року між ним та ОСОБА_1 , а також свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (серії ДН № 5686), виданого 24.12.2019 року на підставі рішення Ради адвокатів Донецької області року № 17 від 27.11.2019 року, у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи сповіщений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, з підстав призову на військову службу (а. с. 16, 14 - 15, 17).
Представник заінтересованої особи - СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ - у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи сповіщений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, однак від секретаря сільської ради Балюк Л. надійшов лист, зареєстрований за вхідним № 5847/21-вх від 27.10.2021 року, в якій той просив здійснювати розгляд справи за відсутності їх представника, зазначивши що вони покладаються на розсуд суду (а. с. 68).
Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно з частиною 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Крім того, на підставі частини 3 статті 211 зазначеного вище кодифікованого закону України, особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у учасників справи свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що заявник безпосередньо у судовому засіданні надала суду свої пояснення, та беручи до відома той факт, що підстав для визнання необхідним давання представником заявника та представником заінтересованої особи особистих пояснень не має, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи за відсутності усіх осіб, що не з'явились.
Здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об'єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з'ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні в межах заявлених вимог, що мають значення для вирішення справи за суттю й на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог, перевіривши їх доказами, отриманими відповідно до правил цивільного процесуального кодифікованого закону й безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: заслухавши пояснення заявника, показання свідків та дослідивши письмові докази у справі,- суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, а тому заява перебувала на розгляді належного суду.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно з частиною 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Отже, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У відповідності до припису частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 цивільного процесуального кодифікованого закону України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.
Одночасно із цим, згідно з частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Отже, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.
Так, допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що він є сусідом померлих ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначив, що за адресом: АДРЕСА_1 , постійно проживали разом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 близько двадцяти років. Вони вели сумісне господарство, після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 продовжував жити за зазначеною адресою.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 , який також є сусідом померлих ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , надав суду аналогічні за своїм змістом та суттю пояснення.
Згідно із свідоцтвом про смерть (серії НОМЕР_1 ), виданим 14.11.2006 року Станичненською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 66 років в селі Станичне Нововодолазького району Харківської області, про що в Книзі реєстрації смертей 14.11.2006 року зроблено відповідний актовий запис за № 51 (а. с. 6).
Відповідно до свідоцтва про смерть (серії НОМЕР_2 ), виданим 25.11.2005 року Станичненською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 66 років в селі Станичне Нововодолазького району Харківської області, про що в Книзі реєстрації смертей 24.09.2005 року зроблено відповідний актовий запис за № 55 (а. с. 7).
Постановою державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори виконуючого обов'язки державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Козелько Т. М. від 03.02.2021 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку АДРЕСА_1 ,- після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки документів на підтвердження родинних зв'язків між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до нотаріальної контори надано не було, а зазначений житловий будинок, згідно з довідкою КП «Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро», належить власникам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по частки кожному. (а. с. 8).
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом (бланк серії ВЕХ № 338960), виданого 19.09.2007 року державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Змієвською Т. М., зареєстрованого в реєстрі за № 1679, ОСОБА_1 отримала у спадщину дві земельні ділянки площею 6,3353 та 0,2019 гектарів в межах згідно з планом, які розташовані на території Станичненської сільської ради, КСПІ ім. Дзержинського Нововодолазького району Харківської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту серії II-ХР № 055885, виданого Станичненською сільською радою 20 лютого 2002 року на підставі рішення XXXI сесії XXIII скликання Станичненської сільської ради від 14 січня 2002 року на ім'я померлого ОСОБА_2 (а. с. 9).
З копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 23.11.2004 року Відділом приватизації житлового фонду Нововодолазької селищної ради, на домоволодіння, яке розташоване за адресом: АДРЕСА_1 , убачається, що власниками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на праві приватної власності із визначенням часток по 1/1 у кожного (а. с. 10).
З копії Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Нововодолажським малим комунальним підприємством технічної інвентаризації 20.12.2004 року за № 5928524, убачається що за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , було зареєстроване право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з розміром частки 1/1 на підставі свідоцтва про право власності б/н, виданого 23.11.2004 року Нововодолазькою селищною радою відділом приватизації житлового фонду (а. с. 11).
Відповідно до довідки № 654 від 22.09.2020 року, виданої виконавчим комітетом Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , була зареєстрована і проживала за адресом: АДРЕСА_1 . За вищезазначеною ОСОБА_3 була зареєстрована з 12.11.1980 року по день смерті. Проживала на день смерті з ОСОБА_2 (а. с. 12).
Згідно з довідкою № 655 від 22.09.2020 року, виданої виконавчим комітетом Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був зареєстрований і проживав за адресом: АДРЕСА_1 . За вищезазначеною ОСОБА_2 був зареєстрований з 01.11.1981 року по день смерті, інші особи за даною адресою, станом на 11.11.2006 року відсутні та не зареєстровані (а. с. 13).
Відповідно до інформації, отриманої з Нововодолазького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) за вхідним № 5530/21-вх від 05.10.2021 року, убачається що за результатами проведеної перевірки за даними розширеного пошуку системи «Державний реєстр актів цивільного стану громадян», актового запису про шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 не виявлено (а. с. 58).
З відповіді завідувача Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори в порядку виконання обов'язків державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області, зареєстрованої за вхідним № 6793/21-вх від 30.11.2021 року, убачається що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 не заводилася (а. с. 82).
Наведеним підтверджений факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , яка на час смерті постійно мешкала з ОСОБА_2 та за життя заповідального розпорядження не зробила.
Отже, зі спадкової справи № 167/2007, заведеної державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , наданої суду за вхідним № 6793/21-вх від 30.11.2021 року, вбачається, що:
-25.04.2007 року ОСОБА_1 звернулася до Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області із відповідною заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 (а. с. 84);
-Як убачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 9427823, виданого 25.04.2007 року Нововодолазькою державною нотаріальною конторою, до Спадкового реєстру було внесено реєстраційний запис, за наступним параметром: реєстрація спадкової справи № 167, яка була заведена 25.04.2007 року Нововодолазькою державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 85);
-З Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи) № 9427766, виданого 25.04.2007 року Нововодолазькою державною нотаріальною конторою, за параметрами пошуку « ОСОБА_2 » зробленого у зв'язку із відкриттям спадкової справи, убачається відсутність відомостей про раніше заведену спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 86 - 90);
-Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 9427727, виданого 25.04.2007 року Нововодолазькою державною нотаріальною конторою, за параметрами пошуку « ОСОБА_2 », убачається відсутність заповідального розпорядження ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 91 - 94);
-19.09.2007 року ОСОБА_1 звернулася до Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області із відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 , що складається з частини житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 , земельної ділянки на підставі державного акту серії ІІ-ХР № 055885, виданого Станичненською сільською радою 20.02.2002 року (а. с. 95);
-З довідки, виданої виконкомом Станичненської сільської ради за вихідним № 1168 від 13.09.2007 року, убачається що ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 , був прописаний і проживав по АДРЕСА_1 з 1990 року по день смерті. Проживав один, на день видачі довідки за вищевказаною адресою ніхто не прописаний і ніхто не проживає (а. с. 96);
-З Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Нововодолажським малим комунальним підприємством технічної інвентаризації 11.09.2007 року за № 15885765, убачається що за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстроване право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з розміром частки по на підставі свідоцтва про право власності (серії НОМЕР_3 ), виданого 13.07.2007 року Станичненською сільською радою (а. с. 97 - 98);
-Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 19.09.2007 року державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Змієвською Т. М., зареєстрованого в реєстрі за № 1678, ОСОБА_1 отримала у спадщину половину жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 (а. с. 99);
-Згідно зі Свідоцтвом про право на спадщину, виданого 19.09.2007 року державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Змієвською Т. М., зареєстрованого в реєстрі за № 1679, ОСОБА_1 отримала у спадщину дві земельні ділянки площею 6,3353 та 0,2019 гектарів в межах згідно з планом, які розташовані на території Станичненської сільської ради, КСПІ ім. Дзержинського, Нововодолазького району, Харківської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту серії II-ХР № 055885, виданого Станичненською сільською радою 20 лютого 2002 року на підставі рішення XXXI сесії XXIII скликання Станичненської сільської ради від 14 січня 2002 року на ім'я померлого ОСОБА_2 (а. с. 100).
Відтак, наведеним доведено, що заявниці нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у виді видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, й після смерті ОСОБА_3 , спадкоємців в якої за життя не було, окрім померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який мешкав з нею однією сім'єю.
Під час вирішення спірних правовідносин суд враховує, що їх правове регулювання здійснюється нормами Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями) та Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями).
Так, з огляду на приписи пункту 5 частини 2 статті 293 та частини 1 статі 315 Цивільного процесуального кодексу України - встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється судом в порядку окремого провадження.
У свою чергу положення частини 1 статті 293 вказаного цивільного процесуального кодифікованого закону України передбачають, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Положення частини 1 статті 315 вказаного цивільного процесуального кодифікованого закону України передбачають перелік фактів, які підлягають встановленню в порядку окремого провадження.
Зміст частини 2 вказаної статті зазначає про те, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як убачається з положень пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (зі змінами та доповненнями), наведений у нормах Цивільного процесуального кодексу України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. Суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.
Крім того, цим же пунктом Пленум Верховного Суду України звертає увагу судів на те, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення юридичного факту проживання з померлою ОСОБА_3 ОСОБА_2 необхідно їй для забезпечення можливості реалізації права на спадщину.
Абзаци 1 та 2 пункту 2 постанови Пленум Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» мовлять про те, що такі справи розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Також, ухвалюючи це рішення, суд виходить з положень частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду (частина 5 статті 11 Цивільного кодексу України).
Приписами статей 1216 та 1217 вказаного кодифікованого закону України обумовлено, що спадкуванням, яке може здійснюватися за заповітом або за законом, є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з правилами частини 1 та 2 статті 1220 цього ж нормативно-правового акту спадщина відкривається внаслідок смерті, а часом її відкриття вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, що виданий відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.
При цьому, як зазначено у частині 1 статті 1222 вказаного кодексу, спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Отже, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі його відсутності право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 Цивільного кодексу України (частини 1 та 2 статті 1223 зазначеного останнім нормативно-правового кодифікованого акту України).
Оскільки відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) у Спадковому реєстрі інформація відсутня, то суд убачає, що заповідального розпорядження за життя спадкодавцем не залишено, тому спадкування слід здійснювати за законом.
Положення статті 1258 Цивільного кодексу України роз'яснюють, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, при цьому кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Ретельно перевіривши матеріали справи, а також відомості, надані судові нотаріусом, зокрема, її постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, суд убачає, що єдиною особою, заінтересованою у прийнятті спадщини, є ОСОБА_1 , яка впродовж встановлених шести місяців із дня смерті спадкодавця звернулася до нотаріуса із відповідною письмовою заявою про прийняття спадщини.
З матеріалів справи убачається та доведено належними доказами в суді, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешкав разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, тобто смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до положень статей 1 і 34 Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ від 02.09.1993 року (із змінами та доповненнями) видача свідоцтва про право на спадщину визнається нотаріальною дією, яка вчиняється нотаріусами.
На дату подання ОСОБА_8 заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України регламентований відповідним Наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, підпункт 1.2. пункту 1 глави 10 розділу ІІ якого обумовлює, що при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
При цьому, на виконання вимог підпункт 4.1. пункту 4 глави 10 розділу ІІ того ж Порядку, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.
Отже, як дійсно обумовлено підпунктом 4.4. пункту 4 глави 10 розділу ІІ вказаного вище Порядку, факт проживання спадкоємців однією сім'єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю на час відкриття спадщини, тобто на день її смерті першої, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 , породжує юридичні наслідки для заявниці у виді отримання спадщини та відповідного свідоцтва про право на спадщину за законом.
Аналізуючи причини звернення заявника до суду із вимогою про встановлення факту постійного проживання однією сім'ю на час відкриття спадщини, суд переконався, що цей факт необхідний їй задля оформлення спадщини.
Таким чином, проаналізувавши всі наявні докази у їх сукупності, наведені та встановлені у судовому засіданні факти та відповідні ним правовідносини, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог заявника та можливість задоволення її заяви шляхом встановлення факту проживання
однією сім'єю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, тобто смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалюючи це рішення, суд враховує, що заявник є єдиним спадкоємцем спадкодавця, й згідно положень частини 1 та 3 статті 1277 Цивільного кодексу України у разі відсутності спадкоємців, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови у її прийняття, суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування, тому суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що до участі у справі залучена належна заінтересована особа.
У відповідності із приписами частини 7 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1258, 1261 - 1265 і 1277 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями); статями 1 і 34 Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ від 02.09.1993 року (із змінами та доповненнями); пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та статтями 1 - 5, 7, 10 - 13, 17 - 19, 23, 42, 58, 60, 62, 65, 67, 76 - 81, 83, 89, 128 - 131, 133, 211, 214, 223, 227, 230, 235, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, частиною 1 і пунктом 5 частини 2 статті 293, статтею 294, частиною 2 статті 315, статтею 319, частиною 1 статті 352, статтями 354 і 355 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),-
Заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Мезін Віталій Вікторович, із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ, «Про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини» задовольнити повністю.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, тобто смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини (скорочене рішення) - в той же строк з дня складання повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано, а у разі подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення, що набрало законної сили, обов'язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:
Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування ( АДРЕСА_2 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_4 ), паспорт громадянина України (серія НОМЕР_5 );
Заінтересована особа: СТАРОВІРІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА, місцезнаходження (вулиця Центральна, будинок № 60, село Старовірівка Красноградського району Харківської області, 63250), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (04398092);
Скорочене рішення було ухвалено шляхом прийняття, складено за допомогою комп'ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Повне рішення складено з урахуванням приписів частини 3 статті 124 Цивільного процесуального кодексу України за допомогою комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику 10.11.2023 року.
Суддя С. В. Мащенко