Справа № 346/2241/25
Провадження № 3/346/996/25
24 жовтня 2025 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Калинюк О. П., розглянувши матеріали, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
за ч. 3 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
в протоколі про адміністративне правопорушення серії «ВАД» № 254257 від 23.04.2025 року вказано, що того дня о 13 год. 20 хв. ОСОБА_1 в приміщенні магазину «Стефайно», який знаходиться за адресою: м. Коломия, по вул. Мазепи, 78/2, Івано-Франківської області, здійснив крадіжку слабоалкогольних напоїв та продуктів харчування на загальну суму 88 грн. 75 коп. повторно протягом року.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю з таких міркувань.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Реалізація цього принципу тісно пов'язана із інститутом звільнення від неї. Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.
Перша з них, репресивно-каральна (або штрафна) полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави щодо правопорушника, а, по-друге, засобом, який попереджає нові правопорушення.
Друга функція, запобіжно-виховна, тісно пов'язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Cтаття 247 КУпАП, чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Після виключення провадження втрачається можливість здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави стверджувати про відсутність у судді необхідності з'ясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття справи.
Так, пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. А за логічним тлумаченням абзацу першого статті 247 КУпАП встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Відповідно поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 21.04.2025 року.
Судом вживалися заходи щодо належного повідомлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Постановою, винесеною 09.10.2025 року, до ОСОБА_1 застосовано привід, виконання якого дорученого Коломийському РВП ГУНП в Івано-Франківській області.
Однак, від зазначеного відділу поліції не надходило інформації щодо виконання/невиконання вказаної постанови.
Отже, ОСОБА_1 участь якого згідно з положеннями ч. 3 ст. 268 КУпАП є обов'язковою при розгляді даної категорії справ, в судове засідання не з'явився.
Таким чином, 24.10.2025 року закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП, тому провадження по справі підлягає закриттю.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 33, 221, 38, 247 п.7, 284, 288-290, 294 КУпАП
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 51 КУпАП, закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Суддя: Калинюк О. П.