Справа № 346/4001/25
Провадження № 2-о/346/273/25
24 жовтня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді Сольського В.В.
з участю секретаря судового засідання Біди Ю.Б.,
заявника ОСОБА_1
представника заявника адвоката Марціновської Д.М.
заінтересованої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Марціновська Дарина Мечиславівна, заінтересовані особи Нижньовербізька сільська рада, ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
05 серпня 2025 року представник заявниці, звернулася до суду із вказаною заявою, в якій зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір заявниці ОСОБА_3 , після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку розміром 0,45 га, яка належить її покійному чоловіку ОСОБА_4 .
Заявниця звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із пропуском шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Представник вказує, що заявниця не зверталася у визначений законом строк, з відповідною заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті матері, оскільки постійно проживала разом з нею на час відкриття спадщини, тому вважалася такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України.
Зазначає, що у зв'язку із похилим віком матері, негативним станом здоров'я та потребою у сторонньому догляді вони спільно проживали за адресою: АДРЕСА_1 , хоча фактично вона була зареєстрована в м. Івано-Франківську.
Тому просить суд встановити факт її спільного проживання зі спадкодавицею ОСОБА_3 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні заявниця та її представник заяву з вказаних підстав підтримали та просять встановити вказаний юридичний факт, оскільки це необхідно для оформлення права на спадщину.
Представник заінтересованої особи Нижньовербізької сільської ради Коломийського району в судове засідання не з'явилася подала заяву про розгляд справи у її відсутності.
ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо заяви не заперечив, а також підтвердив, що заявниця, яка приходиться йому рідною сестрою дійсно постійно проживала з їхньою матір'ю на момент смерті останньої, здійснювала за нею догляд та фактично вступила в управління спадковим майном.
Дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, заслухавши в судовому засіданні заявника та його представника, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту, що має юридичне значення, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого серії НОМЕР_1 від 09 грудня 2021 року (а.с. 12).
Після її смерті відкрилася спадщина за законом на земельну ділянку розміром 0,45 га, яка належала її покійному чоловіку ОСОБА_4 .
Згідно довідки старости с. Ковалівка Клоломийського району від 03 червня 2025 року № 76 ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , інших зареєстрованих за вказаною адресою осіб немає (а.с. 15).
Заявниця, як спадкоємець за законом на спадкове майно, звернулася із відповідною заявою до нотаріуса. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, після смерті ОСОБА_3 нотаріус відмовив, оскільки заявниця не була зареєстрована із спадкодавицею за однією адресою на момент смерті та пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини (а.с. 26).
В судовому засіданні встановлено, що заявниця разом із матір'ю проживали за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку із тим, що остання в силу віку та поганого стану здоров'я потребувала догляду. Вказані обставини в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які підтвердили, що дійсно заявниця протягом останніх п'яти років проживала спільно з матір'ю за вказаною адресою, доглядала її.
Відповідно до положень ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до абз. 3 п. 3 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р.) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Згідно роз'яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Метою встановлення факту спільного проживання заявниці зі спадкодавицею є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
З огляду на наведені письмові докази та беручи до уваги що інший спадкоємець син спадкодавиці ОСОБА_2 , не заперечує щодо задоволення заяви та виходячи із того, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цих фактів, суд вважає за можливе задовольнити дану заяву.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 247, 258-259, 263-265, 293-294, 315, 319, 354 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд, -
Заяву задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без учасників справи до Івано-Франківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Заінтересовані особи: Нижньовербізька сільська рада, ЄДРПОУ: 40354083, адреса: с. Нижній Вербіж, вул. Довбуша, 1, Коломийського району Івано-Франківської області.
ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_3 .
Суддя: Сольський В. В.