Справа № 351/1204/19
Провадження № 1-кп/346/49/25
23 жовтня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
з участю:секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2019 року за № 12019090230000036, про обвинувачення
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, із неповною середньою освітою, має на утриманні одну дитину, громадянина України,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.310, ч.2 ст.315, ч.2 ст.317 КК України,
в судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання про продовження застосування вказаного запобіжного заходу відносно обвинуваченого та просив не визначати альтернативний запобіжний захід у виді застави. Дане клопотання прокурор обгрунтовує наступним.
ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він:
-без належного на те дозволу, всупереч вимог ст. 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно посадив у пластмасові стакани насіння конопель, які зберігав за адресою: АДРЕСА_1 , в якому він проживає; 12.03.2019 року при проведенні працівниками Снятинського відділення поліції Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області санкціонованого огляду господарства, яке знаходиться за вказаною адресою, виявлено та вилучено 14 рослин, які відповідно до експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/109/19-170НЗ/19 від 19.03.2019 року є нарковмісними рослинами роду коноплі (Cannabis);
-незаконно зберігав за вищевказаною адресою 35 паперових згортків з подрібненою рослинною речовиною, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/109/19-176НЗ/19 від 20.03.2019 року виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, загальна кількість якого в перерахунку на суху речовину становить 96, 825 грама; 12.03.2019 року при проведенні працівниками Снятинського відділення поліції Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області санкціонованого огляду господарства, яке знаходиться за вказаною адресою, виявлено та вилучено вказані наркотичні засоби та пластикову пляшку без дна, на якій згідно висновку експерта № СЕ-19/109/19-169НЗ/19 від 19.03.2019 року виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - екстракт канабісу в кількості 0,2176 грама, люльку для викурювання, на якій згідно висновку експерта № СЕ-19/109/19-173НЗ/19 від 19.03.2019 року виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - екстракт канабісу в кількості 0,2251 грама;
-12.03.2019 року, близько 03 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , схиляв до вживання наркотичних засобів більше двох осіб, зокрема ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітню ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 12.03.2019 року близько 12 год. хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , схиливши їх таким чином до вживання наркотичного засобу, після чого самостійно, шляхом оснащення саморобного пристрою для куріння, надав їм наркотичний засіб канабіс, який останні добровільно вжили шляхом викурювання;
-12.03.2019 року, приблизно в 12 год. 00 хв., знаходячись по вищевказаним місцем свого проживання, маючи на меті викликати у інших осіб бажання вжити наркотичні засоби і надати їм з цією метою приміщення, приготувавши пристрій для вживання наркотичних засобів, запропонував неповнолітньому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителю м. Снятин Івано-Франківської області та неповнолітньому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителю с. Стецева Снятинського району Івано-Франківської області, вжити наркотичний засіб - канабіс, схиливши їх таким чином до вживання наркотичного засобу, при чому надав для цього заздалегідь приготовлений пристрій для вживання наркотичного засобу та приміщення кухні, що за згаданою адресою, забезпечивши їм таким чином можливість використати приміщення для незаконного вживання наркотичного засобу - канабісу.
Один із злочинів, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких, за вчинення якого, відповідно до ч.2 ст.315 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років, інший (ч. 2 ст. 317 КК України) - до тяжких злочинів, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, в тому числі один з яких віднесено до особливо тяжких, а один до тяжких, розуміючи неминучість покарання у виді позбавлення волі, впродовж тривалого часу систематично переховується від суду, не прибуваючи у судові засідання без будь-яких повідомлень про наявність у нього на те поважних причин.
Як наслідок, ухвалами Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області до обвинуваченого неодноразово застосовувався примусовий привід. Проте, обвинувачений у судові засідання на визначені ухвалами дати та час не прибував та приводом не був доставлений, а тому за клопотаннями прокурора його було тричі оголошено у розшук.
Така процесуальна поведінка обвинуваченого має беззаперечні ознаки переховування від суду та унеможливлює подальший судовий розгляд кримінального провадження, оскільки у відповідності до ч.2 ст.318 КПК України, судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Прокурор також вказує, що за час, впродовж якого обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 перебуває на розгляді даного суду, обвинувачений двічі притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів. Так, вироком Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 29.11.2022 року, ухваленим у справі №351/1352/22, обвинуваченого визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.310 КК України, та із застосуванням ч.1 ст.70 КК України призначено остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України його. звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю 3 роки.
Проте, обвинувачений на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив та під час іспитового строку вчиненнив новий злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, передбачений ч.2 ст.310 КК України.
З огляду на це, прокурором 20.01.2025 року направлено до Снятинського районного суду Івано-Франківської області обвинувальний акту у кримінальному провадженні №12024096230000123 від 11.09.2024 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.310 КК України. На підставі згаданого обвинувального акту ухвалою судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_12 від 21.01.2025 року у справі №351/70/25 призначено підготовче судове засідання.
04.09.2025 року ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області застосованодо обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 02.11.2025 року включно та визначено заставу - 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800 гривень.
Прокурор вказує, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочинів за які, передбачено понесення винною особою покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з якими він був раніше знайомим та проживав у одному населеному пункті з ними, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що обвинувачений, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинені злочини, може умисно симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового розгляду; вчиняти інші кримінальні правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_7 , переховуючись від суду з розгляду обвинувального акту у зазначеному кримінальному провадженні, в період 2022 - 2024 років двічі притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання від оскільки існують ризики, передбачені пунктами 1, 3-5 ч.1 ст.177 КПК України.
Захисник обвинуваченого заперечив проти задоволення клопотання прокурора та вказав, що посилання на зазначені ризики є безпідставними, а їх існування не доведено. Вказав, що обвинувачений має на утриманні дитину, перебуває в ОКНП «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» на програмі замісної підтримуючої терапії. Тому захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши сторін кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст.5 («п.1 (пп. (с))» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Тримання під вартою відповідно до вказаних конвенційних положень має бути пропорційним заходом для досягнення зазначеної мети (Ladent проти Польщі, пункти 55-56).
«Обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (Ilgar Mammadov проти Азербайджану, п.88; Erdagoz проти Туреччини, п. 51; Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства, п 32).
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із пунктами 1, 3-5 ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про її матеріальний та соціальний стан, зв'язками з державою, у якій її переслідують.
При вирішенні поданого прокурором клопотання суд враховує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні: кримінальних проступків, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.309, ч.1 ст.310; тяжкого злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 317 КК України, яка передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна; особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 315 КК України, яка передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Суд вважає, що прокурором у клопотанні та судовому засіданні доведено можливість обвинуваченого, з урахуванням тяжкості та специфіки кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується, переховуватися від суду та впливати на інших учасників кримінального провадження.
Слід врахувати тривалу неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого, який неодноразово оголошувався в розшук з наданням органу поліції дозволу на його затримання (ухвали даного суду від 20.01.2020 року, 16.10.2023 року та 20.01.2025 року).
Окрім того, слід врахувати, що КПК України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Отже, ризик впливу на свідків та інших учасників існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від останніх та дослідження їх судом.
Крім того, суд враховує, що на стадіях підготовчого та судового проваджень обвинувачений регулярно ухилявся від явки до суду, до нього неодноразово застосовувався примусовий привід (ухвали даного суду від 02.10. та 28.11. 2019 року, 26.01.2022 року, 24.04. та 11.09. 2023 року, 12.09. та 17.12. 2024 року, 11.03., 15.04., 21.07., 28.07. 2025 року), що негативно впливає на розумні строки розгляду кримінального провадження та перешкоджає досягненню цілей кримінального провадження.
Вказані обставини свідчать про існування ризику перешкоджання обвинуваченим кримінальному провадженню.
Також суд враховує, що вироком Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 29.11.2022 року, ухваленим у справі №351/1352/22, обвинуваченого визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.310 КК України, та із застосуванням ч.1 ст.70 КК України призначено остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю 3 роки. Зі змісту вироку вбачається, що обвинувачений вчинив зазначені кримінальні правопорушення на початку березня 2022 року, тобто під час розгляду даного кримінального провадження в суді. Вказані обставини свідчать про високу ймовірність вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Таким чином, суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тому суд вважає про неможливість застосування до обвинуваченого інших, більш м'яких, запобіжних заходів, оскільки такі запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення виконанню цим обвинуваченим процесуальних обов'язків та судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Поряд з тим, суд вважає можливим повторно визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме як 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, у зв'язку з наведеним клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 177, 179, 194, 331 КПК України, суд
клопотання, подане прокурором Снятинського відділу Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_5 , задовольнити частково.
Продовжити строк застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто по 21.12.2025 року включно.
Визначити заставу - 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у вказаному розмірі, протягом дії ухвали, тобто по 21.12.2025 року включно.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 наступні обов'язки:
-прибувати до відповідних прокурора і суду за першою вимогою;
-не відлучатися за межі Коломийського району Івано-Франківської області без дозволу відповідних прокурора і суду;
-повідомляти відповідних прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утриматися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні в позапроцесуальний спосіб;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання таких обов'язків може бути застосований більш суворий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Після внесення застави у визначеному розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
В інші частині клопотання відмовити у зв'язку з його безпідставністю.
Копію ухвали направити сторонам кримінального провадження.
На ухвалу може бути подано апеляцію безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення даної ухвали, а обвинуваченим ОСОБА_7 - протягом п'яти днів з моменту вручення їм копії цієї ухвали.
Суддя: ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3