Справа № 346/4136/25
Провадження № 2/346/2347/25
22 жовтня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: судді Сольського В.В.
за участю секретаря Біди Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Коломиї справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дітей,
13 серпня 2025 року позивачка звернувшись до суду із вказаним позовом, зазначила, що вона перебувала в шлюбі з відповідачем, в якому у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням суду від 03 вересня 2018 року з відповідача стягуються аліменти на утримання дитини у розмірі 1 200 грн щомісячно.
Позивачка зазначила, що сплачуваних відповідачем аліментів не вистачає на належне утримання дитини, всі витрати на оплату комунальних послуг, забезпечення потреби дитини на покращене харчування, одяг та інших речей для нормального росту та розвитку дитини, повністю покриває сама.
Натомість відповідач на даний час проходить військову службу в Збройних силах України, де отримує високу офіційну заробітну плату.
Тому просить змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини та стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Розгляд справи просить проводити в її відсутності, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи належно повідомлений судовими повістками, за зареєстрованим місцем проживання, відзиву на позов, чи заяву про розгляд справи у його відсутності не подав.
Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
В зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони перебували у шлюбі, в якому у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2015 року шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу неповнолітній син сторін проживає з матір'ю.
Відповідно до рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 вересня 2018 року відповідач сплачує аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 1 200 грн щомісячно.
Суд погоджується із позивачкою, що зазначений розмір аліментів на даний час порівняно з часом прийняття вказаного рішення є недостатнім для матеріального забезпечення дитини зі сторони батька.
В силу ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини
У відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і/або у твердій грошовій формі.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 27 цієї Конвенції, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Частиною 2 ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За змістом наведеної норми суд визначає аліменти у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором за заявою одержувача аліментів, і водночас змінює спосіб стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів.
При цьому, закон не визначає необхідних умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів, - визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів.
Вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.
У п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року зазначається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати стан здоров"я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка та дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 (провадження 61-22317св19) зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходить із того, що малолітній син сторін проживає окремо від батька, відповідача по справі і перебуває на утриманні матері, яка бажає змінити спосіб стягуваних аліментів на утримання сина з твердої грошової суми на стягнення у частці від доходів.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс14.
Виходячи із зазначеного та беручи до уваги, що відповідач, який відповідно до ст. ст. 180, 181 СК України зобов'язаний надавати утримання своєму неповнолітньому сину до досягнення ним повноліття, є здоровим та працездатним чоловіком, інших утриманців не має, протилежного судом не встановлено. На даний час відповідач перебуває на військовій службі в лава Збройних Сил України де отримує офіційну заробітну плату, тому вказане є підставою для зміни способу стягнення аліментів і суд вважає, що за даних обставин можливим змінити спосіб стягнення аліментів вказаний позивачкою.
На підставі наведеного та ст. 15 ЦК України, ст.ст. 180, 181, 182, 184, 192, 196, 199, 200 СК України, керуючись ст.ст. 141, 264, 265, 268, 280-289, 354, п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд,-
Позов задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , визначений рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 вересня 2018 року та стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки від всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку.
Стягнення аліментів розпочати з часу набрання чинності рішенням суду і проводити до повноліття дитини.
Відкликати виконавчий лист, виданий на виконання рішення Коломийського міськрайонного суду від 03 вересня 2018 року про стягнення зі ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 .
Стягнути зі ОСОБА_2 1211,20 грн. судового збору у дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жителька АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_1 .
Суддя: Сольський В. В.