Справа № 346/2385/25
Провадження № 2/346/1584/25
про витребування доказів
21 жовтня 2025 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Третьякової І.В.
за участю:
секретаря судових засідань - Дутчак Х.В.
представника відповідача - Репало О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
В провадженні Коломийського міськрайонного суду перебуває цивільна справа в якій ТОВ «Споживчий центр» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за укладеним між ними кредитним договором № 15.10.2024-100002175 від 15.10.2024р. в сумі 19760,00 грн та суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2422,40 грн..
04.08.2025р. представник позивача Павленко Д.О. подав до суду клопотання в якому просив витребувати від АТ КБ «Приватбанк» інформацію про те, на чиє ім'я емітувалась (видавалась) банківська карта № НОМЕР_1 та інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 за 15.10.2024р. Клопотання мотивовано тим, що вказана інформація необхідна для встановлення особи, яка отримала кредитні кошти в сумі 8000,00 грн., оскільки відповідачка обставини отримання кредиту не визнає. Самостійно надати дані докази позивач змоги не має через їхню належність до банківської таємниці.
В судове засідання представник позивача не з'явився, справу просив проводити за його відсутності.
Представник відповідача Репало О.О. в судовому засіданні проти задоволення клопотання про витребування доказів не заперечував, вважав за доцільне його задовольнити.
Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи заявленого клопотання, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ч.1-3, 5 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1, 2 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).
Статтею 79 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно положень ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Частиною 1 ст. 1076 ЦК України передбачено, що банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
Відповідно до ст.. 60 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» (далі Закон), інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; фінансово-економічний стан клієнтів.
Згідно ст.. 61 Закону, банки та Національний банк України зобов'язані забезпечувати збереження банківської таємниці шляхом обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю.
Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст. 62 Закону, інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками: 1) на запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи. Інформація щодо рахунку умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним розкривається також на письмовий запит бенефіціара. Інформація про залишок коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, операції за ним, обтяження, щодо яких до банку надійшли повідомлення, у тому числі взяті банком на облік, інші обмеження права розпоряджання рахунком розкривається також на письмовий запит обтяжувача, якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачено правочином, на підставі якого виникає таке обтяження; або 2) за рішенням суду.
Таким чином, взявши до уваги обґрунтовану неможливість стороною позивача отримати відомості про отримані відповідачем в АТ КБ «Приватбанк» банківські картки, відкриті на його ім'я банківські рахунки та зараховані на них кошти, та враховуючи необхідність вказаної інформації для повного та об'єктивного розгляду даної справи, суд вважає за можливе клопотання представника позивача задовольнити та витребувати вказані докази, оскільки це сприятиме учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 79, 81, 83, 84, 126, 127 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника позивача Павленка Д.О. про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати з АТ КБ «Приватбанк» інформацію про те, на чиє ім'я емітувалась (видавалась) банківська карта № НОМЕР_1 та інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 за 15.10.2024р.
Витребувані докази надати до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в строк до 10 грудня 2025 року.
Роз'яснити, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Третьякова І. В.