Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/2651/25
Номер провадження2/173/1491/2025
24 жовтня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Челюбєєв Є.В., розглянувши питання про витребування доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін,
У проваджені Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, розгляд якої відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою від 03.10.2025 року відкрито провадження по вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Представником відповідача по справі подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у зв'язку з тим, що представник позивача бажає бути присутнім у судовому засіданні.
Також позивачем надано клопотання про витребування у третіх осіб копії документів, які становлять банківську таємницю, щодо перерахування грошових коштів відповідачеві.
Суд, оглянувши матеріали справи, дослідивши відповідне клопотання, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються, зокрема, малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При цьому згідно ч. ч. 3-4 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес.
При визначенні порядку судового розгляду цієї справи судом застосовано процесуальні вимоги ст. 19, ст. 274 ЦПК України та із урахуванням предмету позову встановлено, що ця справа відноситься до категорії малозначних справ, а тому пріоритетним є швидке вирішення справи.
Так, предметом вказаного вище позову є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 15583,97 грн., тобто позов не містить вимоги про стягнення грошових сум, яка перевищує тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, клопотань про виклик та допит свідків відповідачем до суду не подавалось, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Даний висновок відповідає вимогам національного законодавства та усталеній практиці Європейського суду з прав людини (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany, заява № 8273/78, § 25; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino» проти Португалії» (Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01), адже характер спору не вимагає проведення публічного розгляду, у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів, та розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Такої позиції підтримується і Верховний Суд. Так, в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 14.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18) зазначено, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників. для повного та всебічного встановлення обставин справи
Зважаючи на те, що відповідачем не зазначено жодної об'єктивної причини, яка б унеможливлювала розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, тому підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
За таких обставин, суд задовольняє клопотання заявника про витребування доказів, оскільки дослідження вказаних доказів має значення для об'єктивного, повного та законного вирішення справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Враховуючи наведене, керуючись ч. 6 - ч. 8, ч. 10 ст. 84, ст. 258- 261, 279 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача Некрасова Олега Васильовича про розгляд справи з викликом сторін відмовити.
Витребувати у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (ЄДРПОУ: 14305909, адреса: 01011, Україна, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 4а, електронна пошта: office@raiffeisen.ua)наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме:
-чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );
-інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 за 04.04.2023.
Витребувані докази направити безпосередньо на адресу суду (вул. Яблунева, 47, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, 51600, судді Челюбєєву Є.В.) до 14 листопада 2025 року.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.
У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Є.В.Челюбєєв