Справа № 524/15846/24 Номер провадження 22-ц/814/2934/25Головуючий у 1-й інстанції Алексашина Н. С. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
14 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді - Панченка О.О.,
Суддів: Пікуля В.П., Одринської Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 квітня 2025 рокуухвалене у складі головуючого судді Алексашиної Н.С., повний текст судового рішення виготовлено - дати не вказано
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа «АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
Зміст позовних вимог
У грудні 2024 року ОСОБА_2 завернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа "АТ "Страхова компанія "ББС ІНШУРАНС" про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовна заява мотивована тим, що 09.07.2024 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «DAEWOO MATIZ», номерний знак НОМЕР_1 , допустила зіткнення з транспортним засобом «NISSAN» номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб «NISSAN Rogue» зазнав механічних пошкоджень.
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.08.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене ДТП.
Згідно висновку експерта вартість матеріальних збитків, завдана власнику автомобіля «NISSAN» складає 65211,20 грн., вартість відновлювального ремонту 99290,99 грн. Вартість проведення автотоварознавчого дослідження 3000 грн.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «DAEWOO MATIZ» була застрахована у АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», яка здійснила ОСОБА_2 виплату страхового відшкодування в розмірі 64472 грн.
Різниця між фактичним розміром шкоди 99290,99 грн. та отриманим страховим відшкодуванням 64472 грн., становить 34818,99 грн. Позивач вважає, що вказану різницю їй повинна відшкодувати відповідач.
Просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду внаслідок пошкодження транспортного засобу в сумі 34818,99 грн. та витрати на оплату авто товарознавчого дослідження 3000 грн., а всього 37818,99 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 квітня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа «АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 34079,79 грн відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 1091,41 грн.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апелянт зазначає, що її цивільно-правова відповідальність була застрахована у АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» згідно поліса ОСЦПВВНТЗ №ЕР - 220200364 від 05.04.2024 з лімітом відповідальності за шкоду, завдану майну, встановленим у розмірі 160 000,00 грн, франшиза 00 грн.
Посилаючись на висновки Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15 вважає, що належним відповідачем у справі в межах страхового ліміту є саме АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу не перевищує ліміт страхового відшкодування.
При цьому, позивач, отримуючи від АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» страхове відшкодування у розмірі, яке визначене страховим актом, фактично з ним погодився, такий розрахунок чи дії страхової компанії не оспорював.
За таких обставин, після отримання позивачем суми страхового відшкодування у розмірі, яка була визначена АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», підстав для стягнення з відповідача різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, незважаючи на те, що збитки є меншими від страхової суми, немає.
08 липня 2025 року представник ОСОБА_2 адвокат Лобов Микола Олександрович подав відзив, у якому заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимог частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на ціну позову та зазначені норми закону, дана справа має розглядатися у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Встановлені обставини справи
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 29.08.2024 року у справі №524/7610/24 ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. /а.с.11/
Згідно вказаної постанови 09.07.2024 року приблизно о 10 годині 55 хвилин в м. Кременчуці по вул. 29 вересня буд. 22 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом DAEWOO MATIZ державний номерний знак НОМЕР_1 на перехресті нерівнозначних нерегульованих перехресть вул. 29 Вересня та вул. Троїцька не надала дорогу транспортному засобу NISSAN державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , що рухався по головній дорозі по вул.Троїцька, внаслідок чого допустила зіткнення, чим порушила вимоги пункту 16.11 ПДР України, за що відповідальність передбаченаст.124 КУпАП.
Відповідно до полісу №ЕР-220200364 транспортний засіб DAEWOO MATIZ номерний знак НОМЕР_1 забезпечений в порядку обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії договору з 05.04.2024 року по 04.04.2025 року. Страхова сума на одного потерпілого складає 160 000 грн. /а.с.12/
Згідно висновку експерта №37-24 від 01.08.2024 року за результатами проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля NISSAN Rogue, реєстраційний номер НОМЕР_2 вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу складає 99290,99 грн., а вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля складає 65211,20 грн. /а.с.13-26/
Вартість визначення вартості матеріального збитку автомобіля NISSAN Rogue, реєстраційний номер НОМЕР_2 , склала 3000 грн. Вказана сума була сплачена чоловіком позивачки, що підтверджується доданою копією квитанції. /а.с.27, 28/
Страховою компанією «ББС Іншуранс» погоджено зі ОСОБА_2 суму страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль NISSAN Rogue, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в сумі 64472 грн. Вказану суму зараховано на картку ОСОБА_2 16.08.2024 року. /а.с.29, 30/
Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав, що потерпіла особа наділена правом на стягнення з винної особи завданих збитків в межах суми, яка становить різницю між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, і це право може використовуватися такою особою як після отримання всієї суми страхового відшкодування від страховика, так і як самостійна вимога. За наявності вини відповідача в дорожньо-транспортній пригоді, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача та стягнення різниці понесених ним витрат на ремонт транспортного засобу з відповідача.
Колегія суддів, перевіривши оскаржуване рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі №234/16272/15-ц, з огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП за участі транспортних засобів сторін, що мала місце 09.07.2024 року на перехресті нерівнозначних нерегульованих перехресть вул. 29 Вересня та вул. Троїцька в м. Кременчуці встановлена та в порядку ч. 6 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Пунктом першим частини першої статті 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Розділом III Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чинного до 01.01.2025, був визначений порядок здійснення страхового відшкодування на території України, в якому статтею 29 передбачалося, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством….
З огляду на викладене суд першої інстанції зазначив, що відновлювальний ремонт (або ремонт), це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів.
Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).
Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де: С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн; С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн; С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн; Е З - коефіцієнт фізичного зносу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності має відшкодувати не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Вказані висновки сформовано у постанові ВС від 12 березня 2018 року у справі №910/5001/17. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справах №№ 910/3650/16, 910/32969/15 та у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16.
Висновком експертного автотоварознавчого дослідження №37-24, складеного 01.08.2024 експертом Корягіним В.В. встановлено, що вартість матеріального збитку, яка нанесена власнику автомобіля NISSAN Rogue д.н.з. НОМЕР_2 , розрахована з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає - 65211,20 грн., вартість відновлювального ремонту - 99 290,99 грн.
Отже, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у встановленому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а особа, яка завдала шкоду має більший обсяг відповідальності і відшкодовує в повному обсязі шкоду, завдану майну фізичної або юридичної особи.
Крім того, у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6- 691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати)
Враховуючи вищевикладені обставини справи та вимоги чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 34079,79 грн.
Будь-яких доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч. 1ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо судових витрат
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов'язані з розглядом справи компенсації не підлягають.
Керуючись ст.367,ст. 374 ч. 1 п. 1, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 14 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя О.О.Панченко
Судді В.П. Пікуль
Т.В. Одринська