Ухвала від 07.10.2025 по справі 761/29224/25

Справа № 761/29224/25

Провадження № 1-кс/761/19298/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2025 року у кримінальному провадженні № 72024001520000022, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернувся представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2025 року у кримінальному провадженні № 72024001520000022, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, на майно, що належить ОСОБА_3 , а саме:

- земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0118 загальною площею 0,027 га;

- земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0119 загальною площею 0,0178 га;

- земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0121 загальною площею 0,0178 га;

- земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0122 загальною площею 0,0268 га;

- земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0124 загальною площею 0,0269 га;

- земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0126 загальною площею 0,0179 га;

- земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0127 загальною площею 0,018 га;

- земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0128 загальною площею 0,0255 га;

- земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0129 загальною площею 0,0289 га;

- земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0131 загальною площею 0,0201 га;

- земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0133 загальною площею 0,0641 га;

- земельну ділянку за кадастровим номером 3210900000:01:049:0047 загальною площею 0,0143 га;

- земельну ділянку за кадастровим номером 3210900000:01:049:0037 загальною площею 0,0295 га;

- земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0116 загальною площею 0,0099 га;

- земельну ділянка за кадастровим номером 3210800000:01:082:0113 загальною площею 0,0127 га;

- земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0110 загальною площею 0,0064 га;

- земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0107 загальною площею 0,0049 га;

- земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0105 загальною площею 0,0029 га;

- земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0048 загальною площею 0,0135 га;

- земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0046 загальною площею 0,0188 га;

- земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0040 загальною площею 0,0249 га;

- земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:019:0173 загальною площею 0,1002 га ( АДРЕСА_1 );

- земельну ділянку за кадастровим номером 3210900000:01:114:0179 загальною площею 0,1991 га ( АДРЕСА_2 ).

До початку судового засідання представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся з заявою про розгляд клопотання у його відсутність, зі змісту якої убачається, що клопотання про скасування арешту підтримав з підстав наведених у ньому та просив задовольнити.

Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся з клопотання про розгляд справи у його відсутність. Крім того, зі змісту вказаного клопотання убачається, що кримінальне провадження досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024001520000022, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2024 року, триває, на даний час у вказаному кримінальному провадженні здійснюються слідчі (розшукові) дії з метою виконання завдань, встановлених ст. 2 КПК України, зокрема триває проведення судово-економічної експертизи.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 72024001520000022, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2025 року клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора задоволено та накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_3 , а саме: земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0118 загальною площею 0,027 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0119 загальною площею 0,0178 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0121 загальною площею 0,0178 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0122 загальною площею 0,0268 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0124 загальною площею 0,0269 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0126 загальною площею 0,0179 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0127 загальною площею 0,018 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0128 загальною площею 0,0255 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0129 загальною площею 0,0289 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0131 загальною площею 0,0201 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0133 загальною площею 0,0641 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210900000:01:049:0047 загальною площею 0,0143 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210900000:01:049:0037 загальною площею 0,0295 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0116 загальною площею 0,0099 га; земельну ділянка за кадастровим номером 3210800000:01:082:0113 загальною площею 0,0127 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0110 загальною площею 0,0064 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0107 загальною площею 0,0049 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0105 загальною площею 0,0029 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0048 загальною площею 0,0135 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0046 загальною площею 0,0188 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0040 загальною площею 0,0249 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:019:0173 загальною площею 0,1002 га ( АДРЕСА_1 ); земельну ділянку за кадастровим номером 3210900000:01:114:0179 загальною площею 0,1991 га (Київська обл., м. Ірпінь, вул. Радянська, буд. 57-А).

Як убачається зі змісту вказаної ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський Суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», та рішення у справі «Кушоглу проти Болгарії»).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами (арешт майна, з забороною їх відчуження, розпорядження та користування до завершення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні), які застосовуються, та мету, яку прагнуть досягти, зокрема отримання фактичних даних обставин вчинення кримінального правопорушення та притягнення винних до відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

При цьому, слідчим суддею в ході судового розгляду не встановлено доказів того, що такий захід забезпечення як арешт майна, яке належить ОСОБА_3 , виправдовує подальше втручання держави у право на мирне володіння належним йому майном.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт на вищевказане майно, власником якого є ОСОБА_3 , накладено 18 лютого 2025 року, проте на поточний момент розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого в порядку ст. 174 КПК України, власник арештованого майна досі не набув жодного процесуального статусу, що безумовно суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема принципу розумності строків застосування такого заходу та суттєво обмежує непорушне право власника на мирне володіння своїм майном, закріплене Європейською Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що в сукупності свідчить про те, що підстави для подальшого застосування такого заходу забезпечення, як арешт вищезгаданого майна відсутні.

Також відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України, слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду.

Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення, кримінально процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - представника ОСОБА_3 , разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов'язана належним чином її теж обґрунтувати.

Таким чином, слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді надані. Жоден учасник судового розгляду не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.

У той же час, уповноважений прокурор відділу Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 72024001520000022 від 19 вересня 2024 року, не надав даних, які б свідчили про наявність обґрунтованих підстав для подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як і не надав доказів того, що такий захід забезпечення як арешт майна, належного на праві власності ОСОБА_3 , який в рамках вказаного провадження не набув жодного процесуального статусу, виправдовує подальше втручання держави у право на мирне володіння належним йому майном.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що на майно, яке належить ОСОБА_3 , накладено арешт 18 лютого 2025 року, в той час як на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого в порядку ст. 174 КПК України, строк, встановлений для проведення експертизи, сплинув, при цьому прокурором не надано доказів, які б документально підтверджували, що органом досудового розслідування призначено судово-економічну експертизу, як і не доведено вжиття всіх необхідних заходів для встановлення фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Отже, в ході судового розгляду слідчим суддею не встановлено, що такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна, яке на праві власності належить ОСОБА_3 , виправдовує завдання кримінального провадження чи відповідає загальним засадам та свідчить, що таке втручання органу досудового розслідування у володіння майном є тим необхідним фактором, який би міг з урахуванням інших доказів встановити причетність осіб до кримінального правопорушення, за ознаками вчинення яких здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 72024001520000022 від 19 вересня 2024 року.

Таким чином, з урахуванням вказаних обставин, а також те, що власнику арештованого майна не було повідомлено про підозру, що на переконання слідчого судді, суттєво обмежує непорушне право на мирне володіння своїм майном, закріплене Європейською Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 необхідно задовольнити та скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2025 року у кримінальному провадженні № 72024001520000022, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, на майно, що належить ОСОБА_3 , а саме: земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0118 загальною площею 0,027 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0119 загальною площею 0,0178 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0121 загальною площею 0,0178 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0122 загальною площею 0,0268 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0124 загальною площею 0,0269 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0126 загальною площею 0,0179 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0127 загальною площею 0,018 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0128 загальною площею 0,0255 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0129 загальною площею 0,0289 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0131 загальною площею 0,0201 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0133 загальною площею 0,0641 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210900000:01:049:0047 загальною площею 0,0143 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210900000:01:049:0037 загальною площею 0,0295 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0116 загальною площею 0,0099 га; земельну ділянка за кадастровим номером 3210800000:01:082:0113 загальною площею 0,0127 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0110 загальною площею 0,0064 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0107 загальною площею 0,0049 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0105 загальною площею 0,0029 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0048 загальною площею 0,0135 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0046 загальною площею 0,0188 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:082:0040 загальною площею 0,0249 га; земельну ділянку за кадастровим номером 3210800000:01:019:0173 загальною площею 0,1002 га ( АДРЕСА_1 ); земельну ділянку за кадастровим номером 3210900000:01:114:0179 загальною площею 0,1991 га ( АДРЕСА_2 ).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 28, 98, 170-174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2025 року у кримінальному провадженні № 72024001520000022, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2025 року у кримінальному провадженні № 72024001520000022, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, на майно, що належить ОСОБА_3 , а саме: