Справа №760/28406/25
1-кс/760/12530/25
Про застосування запобіжного заходу
у вигляді домашнього арешту
24 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4
розглянувши клопотання слідчого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві - старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури ОСОБА_6 , в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100090002408 від 09.09.2025 щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та такого, що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України
про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту,
Виходячи із змісту поданого клопотання, у провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12025100090002408 від 09.09.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої за обставин, що утворюють склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. За даними клопотання, попередньо зібраними доказами та фактичними обставинами встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету протиправного безоплатного заволодіння чужим майном, у період часу з 03.09.2025 по 18.09.2025, перебуваючи в межах м. Києва, шляхом вільного доступу та використання сприятливої обстановки, реалізував свій злочинний намір. Зокрема, за обставин, викладених у матеріалах провадження, коли переконався, що сторонніх осіб поблизу не спостерігається та його дії залишаться непоміченими, підозрюваний заволодів електронним пристроєм із ідентифікуючими ознаками серійний номер: D9773WAPCO1701X загальною вартістю 666 (шістсот шістдесят шість) гривень 67 копійок, чим заподіяв майнову шкоду потерпілому на вказану суму. Після отримання злочинного результату, як це випливає з викладених у клопотанні даних, ОСОБА_4 намагався розпорядитися викраденим на власний розсуд, тим самим підтвердивши завершеність умислу на протиправне безоплатне вилучення майна із володіння власника.
Сукупність доказів, наведена слідчим у клопотанні, включає відомості, здобуті в ході допитів свідків, огляду місця події, долучення відомостей про походження та індивідуальні ознаки викраденого пристрою, відтворення обстановки та обставин події, а також інші процесуальні документи, які у своїй сукупності підтверджують обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри саме за ч. 4 ст. 185 КК України. У ході досудового розслідування оформлено належним чином повідомлення про підозру, вручено підозрюваному з дотриманням вимог КПК України, про що свідчать матеріали провадження; підозрюваний обізнаний про суть підозри, місце, час і спосіб вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, а також про процесуальні права та обов'язки.
Оцінюючи наведені слідчим та прокурором ризики, слідчий суддя виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 3) незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших учасників кримінального провадження; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення. Із клопотання слідчого вбачається, що у конкретних обставинах ці ризики є реальними і не декларативними. Так, підозрюваний, маючи фактичне місце проживання у місті Києві, неодноразово змінював місця короткочасного перебування, що утруднювало його своєчасну процесуальну комунікацію зі слідчим; наявність у провадженні ще не допитаних свідків, із якими підозрюваний раніше перебував у контакті, обґрунтовує ризик незаконного впливу на них з метою зміни показань в частині фактичних обставин події. Слідчий суддя бере до уваги і те, що спосіб вчинення інкримінованого діяння свідчить про його ретельну підготовку, оцінку ситуації та використання моменту відсутності сторонніх осіб, що вказує на підвищену вірогідність вчинення аналогічних дій у разі відсутності належних процесуальних обмежень.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний враховувати вимоги ст. 178 КПК України про співмірність обмежень, що пропонуються, тяжкості інкримінованого злочину, даним про особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, соціальні зв'язки, наявність постійного місця проживання та реєстрації. Матеріалами клопотання підтверджено, що ОСОБА_4 є повнолітнім, працездатним, раніше не судимим, має реєстрацію у м. Вінниця (вулиця Келецька, [будинок]) та фактично проживає у АДРЕСА_2 . Разом з тим характер інкримінованих дій, суспільна небезпечність посягання на право власності, їх умисний, корисливий зміст та обставини вчинення ускладнюють можливість досягнення мети запобіжного заходу за допомогою м'якших процесуальних обмежень.
Слідчий суддя окремо зупиняється на доцільності саме нічного домашнього арешту як оптимального і достатнього засобу процесуального впливу. Сторона обвинувачення просить заборонити підозрюваному залишати житло у період з 22:00 до 06:00 із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Такий підхід є виправданим і відповідає принципу пропорційності, оскільки поєднує реальний превентивний ефект (обмеження пересування в часовому проміжку, який статистично є сприятливим для вчинення аналогічних злочинів та уникнення контролю з боку правоохоронних органів) із можливістю для підозрюваного продовжувати працювати, підтримувати соціально-корисні зв'язки та забезпечувати свої життєві потреби вдень. Саме нічний домашній арешт збалансовує інтереси кримінального правосуддя і права людини, залишаючись менш обтяжливим, ніж цілодобовий арешт, але суттєво ефективнішим порівняно з особистим зобов'язанням чи особистою порукою.
Що стосується альтернатив, то особисте зобов'язання (ст. 179 КПК України) у даній процесуальній ситуації є недостатнім: воно не містить реального механізму запобігання нічним переміщенням підозрюваного поза місцем проживання і не нейтралізує ризиків переховування та впливу на свідків. Особиста порука (ст. 180 КПК України) потребує бездоганних поручителів, здатних реально впливати на поведінку підозрюваного; матеріали клопотання не містять даних про наявність осіб із беззаперечним авторитетом для ОСОБА_4 , які б гарантували дотримання ним процесуальних обов'язків. Застава (ст. 182 КПК України), з огляду на корисливий характер інкримінованого діяння та ризик вчинення нового правопорушення, не виключає повторного посягання і, крім того, за своєю природою не обмежує переміщення підозрюваного в «критичний» нічний час, тому не забезпечує досягнення мети, сформульованої у ст. 177 КПК України. Домашній арешт у нічний час (ст. 181 КПК України) - це адресний, цілеспрямований запобіжний захід, який у даній справі пропорційно звужує свободу пересування підозрюваного саме там і тоді, де й коли цього вимагає превентивна мета, і разом з тим не руйнує його соціальні зв'язки та можливість виконувати трудові обов'язки вдень.
Слідчий суддя також враховує, що підозрюваний має реєстрацію та фактичне місце проживання, що спрощує організацію контролю за виконанням запобіжного заходу підрозділом поліції, визначеним законом. У свою чергу, покладення додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (прибувати за викликом, не відлучатися з населеного пункту без дозволу, повідомляти про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування з визначеними особами - свідками у провадженні, здати на зберігання паспорт(и) для виїзду за кордон), у поєднанні з можливим використанням електронного засобу контролю (у разі наявності технічної можливості), утворюють належну систему превенції та процесуальної дисципліни.
Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та її належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів.
Оцінивши у сукупності наведені обставини, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, підлягає задоволенню із покладенням на підозрюваного додаткових процесуальних обов'язків для забезпечення належної процесуальної поведінки.
Виходячи із зазначеного, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням повітряних тривог.
Покласти на підозрюваного, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) не залишати постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 в період часу із 22:00 години по 06:00 годину наступного ранку, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
5) утримуватися від спілкування з свідком у даному кримінальному провадженні.
Виконання ухвали доручити Солом'янському управлінню поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Солом'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
Строк дії ухвали до 24 грудня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1