печерський районний суд міста києва
Справа № 757/50529/25-к
15 жовтня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваної - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у кримінальному провадженні № 62022000000000971 від 21.11.2022 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Костянтинівка, Донецької області, зареєстрованої (проживаючої) за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
До провадження слідчого судді надійшло вказане клопотання.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000971 від 21.11.2022 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Процесуальне керівництво у даному провадженні доручено групі прокурорів Офісу Генерального прокурора.
Суть підозри обгрунтовує наступним.
Досудовим розслідування установлено, що наказом Уповноваженого з прав людини від 14.09.2020 № 549/к ОСОБА_4 призначена на посаду начальника Управління фінансового забезпечення - головного бухгалтера Секретаріату з 16.09.2020.
На підставі наказу Уповноваженого від 31.08.2022 № 810/к ОСОБА_4 переведена на посаду заступника начальника управління- начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Секретаріату з 01.09.2022.
Наказом Уповноваженого з прав людини від 04.01.2024 № 9/к ОСОБА_4 звільнено з посади заступника начальника управління - начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Секретаріату з 11.01.2024.
Частиною 2 статті 6 Закону України «Про державну службу» встановлено, що керівник структурного підрозділу державного органу незалежно від юрисдикції такого державного органу належить до категорії «Б».
Згідно до Посадової інструкції, затвердженої Керівником Секретаріату Верховної Ради України з прав людини 09.02.2021, посада начальника управління фінансового забезпечення - головного бухгалтера Секретаріату Верховної Ради України з прав людини віднесена до категорії «Б» державної служби.
Положення про Управління фінансового забезпечення Секретаріату (далі - Управління) затверджено Уповноваженим ОСОБА_8 02.02.2021 (далі - Положення 2021).
Відповідно до п. 1.1 Положення 2021 Управління є самостійним структурним підрозділом Секретаріату, відповідальним за планування, ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової, бюджетної, статистичної звітності та проведення процедур закупівель.
Начальник Управління фінансового забезпечення Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - головний бухгалтер несе відповідальність перед керівництвом Секретаріату за виконання покладених на Управління завдань (п. 5.8).
Управління підпорядковане Керівнику Секретаріату, контроль та координацію діяльності здійснює Керівник Секретаріату (п. 1.2).
Основними завданнями Управління відповідно до Положення 2021 є забезпечення проведення єдиної фінансово-економічної політики Секретаріату, фінансово-економічного планування та аналізу на підставі законності, економічної доцільності, формування та найбільш оптимального розподілу фінансових ресурсів (п. 2.1); організація планово-фінансової роботи в Секретаріаті, здійснення бюджетного планування та виконання державного бюджету за бюджетними програмами (п.2.); забезпечення дотримання вимог законодавства щодо цільового ефективного використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу (п. 2.4); здійснення контролю за використанням фінансових і матеріальних ресурсів (п.2.6).
Функціями Управління є: реалізація єдиної економічної політики, внесення пропозицій щодо її формування з питань покращення ефективності фінансової діяльності Секретаріату (п.3.1); забезпечення на підставі проведеного комплексного економічного аналізу своєчасного розроблення заходів по ефективному використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів Секретаріату (п. 3.3).
Управління очолює начальник Управління - головний бухгалтер, який підпорядкований і підзвітний Керівнику Секретаріату (п. 5.1).
Згідно з посадовою інструкцією начальника Управління - головного бухгалтера (затверджена Керівником Секретаріату ОСОБА_7 09.02.2021) основними обов'язками є:
- забезпечення проведення єдиної фінансово-економічної політики Секретаріату, фінансово-економічного планування та аналізу на підставі законності,
- забезпечення дотримання вимог законодавства щодо цільового та ефективного використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу;
- здійснення погодження: проектів договорів, зокрема про повну індивідуальну матеріальну відповідальність в частині забезпечення дотримання вимог законодавства щодо цільового використання бюджетних коштів та збереження майна Секретаріату;
- подання пропозицій Уповноваженому та Керівнику Секретаріату щодо створення умов для належного збереження майна, цільового та ефективного використання фінансових, матеріальних (нематеріальних), інформаційних та трудових ресурсів;
- підписання звітності та документів, які є підставою для: перерахування податків і зборів (обов'язкових) платежів, проведення розрахунків відповідно до укладених договорів, оприбуткування та списання рухомого і нерухомого майна, проведення інших господарських операцій;
- здійснення контролю за цільовим та ефективним використанням фінансових, матеріальних (нематеріальних), інформаційних та трудових ресурсів, збереження майна.
На підставі наказів Уповноваженого від 04.12.2020 № 157/15/20 та від 22.06.2021 № 40.15/21 право першого підпису надано Уповноваженому; ОСОБА_7 - Керівнику Секретаріату; першому заступнику Керівника Секретаріату, а право другого підпису - ОСОБА_4 - начальнику Управління фінансового забезпечення - головному бухгалтеру Секретаріату; заступнику начальника Управління фінансового забезпечення Секретаріату.
Отже, ОСОБА_4 , у період з 16.09.2020 по 31.08.2022 будучи начальником Управління фінансового забезпечення - головним бухгалтером Секретаріату, у розумінні ст. 18 КК України, являлась службовою особою та була наділена адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями.
Структура секретаріату, розподіл обов'язків та інші питання щодо організації його роботи регулюються Положенням про Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Положення). На працівників секретаріату поширюється дія Закону України «Про державну службу». Положення та кошторис секретаріату затверджуються Уповноваженим у межах кошторису витрат, пов'язаних із діяльністю Уповноваженого. Призначення на посаду та звільнення працівників секретаріату здійснюються Уповноваженим.
Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Секретаріат) відповідно до Положення про Секретаріат, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 20.06.2012 № 4/8-12 (далі - Положення):
- є постійно діючим органом, що утворюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений) відповідно до ст. 10 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» для забезпечення діяльності Уповноваженого, Секретаріат є юридичною особою, має свій рахунок у банку та печатку встановленого зразка (п. 1);
- основними завданнями Секретаріату є організаційне, правове, науково-консультативне, інформаційно-аналітичне, науково-експертне, контрольне, матеріально-технічне, фінансове та інше забезпечення діяльності Уповноваженого з метою здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина (п. 3).
Секретаріат фінансується за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (далі - КПКВК) 5991010 «Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини».
Відповідно до п. 8 Положення, Секретаріат очолює Керівник, який призначається на посаду і звільняється з посади Уповноваженим.
Керівник Секретаріату відповідно до п. 11 Положення, зокрема:
1) організовує роботу Секретаріату, здійснює загальне керівництво його діяльністю та забезпечує виконання функцій Секретаріату;
2) організовує виконання доручень Уповноваженого;
3) вносить пропозиції Уповноваженому щодо структури та штатного розпису Секретаріату, щодо положень про його структурні підрозділи та посадових (робочих) інструкцій працівників Секретаріату;
4) вносить пропозиції Уповноваженому щодо призначення і звільнення з посади працівників Секретаріату, присвоєння їм рангів державних службовців, заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;
5) забезпечує дотримання працівниками Секретаріату Закону України «Про державну службу», законодавства про працю, правил внутрішнього трудового розпорядку та протипожежної безпеки Секретаріату;
6) забезпечує взаємодію Секретаріату та його структурних підрозділів з органами державної влади і місцевого самоврядування, міжнародними організаціями та неурядовими громадськими організаціями;
7) за дорученням Уповноваженого направляє листи до органів державної влади і місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб щодо проблем у галузі прав людини, порушених у зверненнях до Уповноваженого, разом із рекомендаціями щодо дотримання стандартів у галузі прав людини та контролює розгляд таких листів;
8) представляє Секретаріат як юридичну особу в цивільно-правових відносинах;
9) виконує інші функції за дорученням Уповноваженого.
Керівник Секретаріату несе персональну відповідальність перед Уповноваженим за виконання завдань, покладених на Секретаріат (п. 13 Положення).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Бюджетного кодексу визначено, що Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу: головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Головний розпорядник бюджетних коштів відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу: здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.
Згідно із ч. 1 ст. 35 Бюджетного кодексу головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують складання бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України відповідно до Бюджетної декларації та вимог інструкцій з підготовки бюджетних запитів.
Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Інструкції з підготовки бюджетних запитів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 06.06.2012 № 687, головний розпорядник забезпечує розподіл граничного обсягу та індикативних прогнозних показників за бюджетними програмами та здійснює розрахунок обсягів видатків та надання кредитів, дотримуючись принципів, на яких ґрунтується бюджетна система (ефективності та результативності, справедливості і неупередженості), а також принципів, зокрема: жорсткої економії бюджетних коштів, який передбачає вжиття заходів для планомірної мінімізації витрат усіх видів ресурсів з одночасним забезпеченням належного виконання завдань бюджетної програми; обґрунтованості витрат «від першої гривні», який передбачає детальні розрахунки в межах коду економічної класифікації видатків або класифікації кредитування з урахуванням кількісних та вартісних факторів, що впливають на обсяг видатків та надання кредитів у плановому та наступних за плановим двох бюджетних періодах.
Згідно з п. 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 № 228 (далі - Порядок № 228) визначено: «22. Показники видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, що включаються до проєкту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації видатків бюджету або класифікації кредитування бюджету і деталізовані за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю».
Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, пропозиції на плановий бюджетний період мають готуватися ним відповідно до норм законодавства у поточному бюджетному періоді, а також у плановому та наступних за плановим двох бюджетних періодах.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (зі змінами) (далі - Закон) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (абзац четвертий ч. 1 ст. 1 Закону).
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (абзац дванадцятий ч. 1 ст. 1 Закону).
У розумінні ч. 2 ст. 9 Закону акт приманні-передачі приміщення, акти приймання-передачі послуг, платіжні доручення - є первинними документами, які містять відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону визначено, що відповідальність за недостовірність відображених у первинних документах даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Основні засади організації договірної роботи в Секретаріаті, а також механізм взаємодії окремих структурних підрозділів Секретаріату при підготовці (складанні), погодженні, підписанні проєктів договорів, реєстрації, виконанні та зберіганні договорів встановлені Положенням про порядок ведення договірної роботи у Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, затвердженим наказом Секретаріату від 31.03.2021 № 1.15/21 (далі - Положення про договірну роботу).
Відповідно до п. 2.3 Положення про договірну роботу відповідальний структурний підрозділ має розглянути умови проєкту договору, його економічну ефективність та доцільність.
Згідно з п. 2.10, 2.10.3 Положення про договірну роботу, опрацювання та погодження проєктів договорів здійснюється керівником структурного підрозділу з питань фінансового забезпечення у частині, зокрема: перевірки обґрунтованості ціни; цільового та ефективного використання бюджетних коштів.
Відповідно до Положення про договірну роботу зазначено, що зокрема:
- дія Положення про договірну роботу поширюється на договори, які укладаються відповідно до положень Цивільного та Господарських кодексів України, у тому числі в порядку та на умовах, передбачених законодавством про здійснення публічних закупівель; Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (п. 1.2, 1.2.1);
- положення є обов'язковим для виконання працівниками Секретаріату, які беруть участь у веденні договірної роботи (п. 1.4);
- договірна робота в Секретаріаті повинна сприяти: економії та раціональному використанню матеріальних, трудових, фінансових та інших видів ресурсів (п. 1.6);
- до договірної роботи належить: підготовка проєкту договору або розгляд проєкту договору, що надійшов від іншої сторони (контрагента); погодження (візування) проєкту договору заінтересованими структурними підрозділами; підписання договору; реєстрація та зберігання укладеного договору; здійснення контролю за розрахунками та виконання договірних зобов'язань (п. 1.7).
Так, службовою запискою від 20.07.2020 № 103а на Управління фінансового забезпечення Секретаріату відповідно до доручення Керівника Секретаріату від 17.07.2020 № 79/вд-1 Управлінням майнових відносин та ресурсного забезпечення надані розрахунки потреби у видатках на 2021-2023 роки за встановленими формами за КПКВК 5991010, якими включені послуги з Оренди приміщень (структурні підрозділи Секретаріату) у кількості 12 на рік (в свою чергу, у 2020 рік - план становив 0), вартістю 250 000 грн, потреба на 2021 рік на суму 3 000 000 грн, сума на 2022 рік - 3 300 000 грн, сума на 2023 рік - 3 630 000 гривень.
Відповідно до Розрахунку видатків на оплату послуг (крім комунальних) на 2021 рік КЕКВ 2240 КПКВК 5991010 включені послуги з оренди приміщень (структурні підрозділи Секретаріату) у кількості 12 на рік, вартістю 250 000,00 грн, на суму 3 000 000,00 гривень.
До розрахунку, також, додано Інформацію щодо запланованих видатків на 2021 рік КЕКВ 2240 Управління, серед яких зазначено, що: «у зв'язку із значним збільшенням штату Секретаріату виникла нагальна необхідність у пошуку додаткового приміщення для розміщення структурних підрозділів Секретаріату так як площа приміщень будівлі Секретаріату вже не відповідає нормам розміщення працівників. Враховуючи, що за результатами опрацювання приміщень запропонованих Фондом державного майна України не було знайдено жодного прийнятного варіанту через обмеженість пропозицій та специфіки розташування необхідного приміщення (розташування на першому поверсі, окремий вхід, розвинута транспортна мережа, невелика відстань до метро для зручності відвідувачів), єдиним варіантом залишається оренда вже повністю готового приміщення для потреб Секретаріату на комерційній основі. За результатами аналізу цін запропонованих за оренду готового офісного приміщення, яке потенційно може підходити для потреб Секретаріату орієнтовна вартість оренди приміщення площею 250 м2 буде складати 250 000 гривень на місяць, або 3 000 000,0 грн на рік».
Водночас, досудовим розслідуванням встановлено, що Секретаріат до Фонду державного майна України із вказаних питань не звертався.
При цьому, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час другої половини 2020 року - першої половини 2021 року, але не пізніше 30.04.2021 невстановлені службові особи Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин виявили нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_2, яке на праві власності належало ФОП ОСОБА_9 .
У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин з ФОП ОСОБА_9 було обумовлено можливість скерування на адресу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини проєкту відповідного договору оренди вищевказаних приміщень з метою його подальшого опрацювання.
Надалі, але не раніше 30.04.2021, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 направлено проєкт Договору оренди нежитлового приміщення від 30.04.2021 (далі - Договір), предметом якого відповідно до п. 1.1. є передача в оренду нежитлового приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 80) (в літ. А) загальною площею 257,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 та проєкт Акту прийому-передачі від 30.04.2021, що є додатком 1 до Договору, який зареєстрований у Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 13.05.2021 за вхідним № 4914/1/21.
Відповідно до п. 2.1 р. 2 Договору «Орендна плата. Порядок розрахунків», орендна плата - це фіксований платіж, який Орендар сплачує Орендодавцю за користування Приміщенням, у тому числі комунальними послугами, послугами з охорони та пожежної сигналізації, незалежно від результату своєї господарської діяльності.
Згідно з п. 2.2 проєкту Договору пропонувалося наступне:
«2.2.1. Вартість за 1 кв. м. орендованої площі (приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 80) в місяць складає 1 120,00 грн (одна тисяча сто двадцять гривень 00 копійок) без ПДВ.
2.2.2. Сума орендної плати в місяць складає 288 176,00 грн (двісті вісімдесят вісім тисяч сто сімдесят шість гривень 00 копійок) без ПДВ.
2.2.3. Загальна сума орендної плати в рік складає 3 458 112,00 грн (три мільйони чотириста п'ятдесят вісім тисяч сто дванадцять гривень 00 копійок) без ПДВ.
2.2.4. Загальна сума орендної плати в 2021 році складає 2 305 408,00 (два мільйона триста п'ять тисяч чотириста вісім гривень 00 коп.) без ПДВ.».
Орендна плата нараховується з моменту підписання Акту і до дня фактичного повернення Орендарем Приміщення (п. 2.3); орендна плата нараховується Орендодавцем та сплачується Орендарем щомісячно за попередній місяць на підставі виставлених Актів приймання-передачі наданих послуг протягом 15 днів з дати підписання Акту приймання-передачі наданих послуг в безготівковій формі на поточний рахунок Орендодавця, якщо інший порядок не встановлений за домовленістю Сторін (п. 2.4 Договору).
Згідно з п. 3.1 проєкту Договору пропонувалося, що передача Приміщення Орендарю, як і його повернення Орендодавцю, здійснюється на підставі Акту приймання-передачі Приміщення (далі - Акт), що є додатком до цього Договору та складає його невід'ємну частину.
Строк дії Договору відповідно до п. 8.1 Договору набирає чинності з моменту його підписання та діє до 01 квітня 2023 року, строк надання послуг за Договором - починається з 01 травня 2021 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання обов'язків за договором.
При цьому, начальник Управління фінансового забезпечення - головний бухгалтер Секретаріату ОСОБА_4 , будучи службовою особою, у невстановлений день та час, але не раніше 13.05.2021, перебуваючи по вул. Інститутській, 21/8 у м. Києві, неналежно виконуючи свої посадові обов'язки, за відсутності будь-яких підтверджуючих документів щодо обґрунтування розрахунку розміру орендної плати за користування Приміщенням, не забезпечила перевірку обґрунтованості ціни та ефективності використання бюджетних коштів та завізувала проєкт Договору 51-21 від 30.04.2021, тим самим підтвердивши обґрунтованість завищеної ціни договору у розмірі 288 176,00 гривень за щомісячну оплату, що є порушенням п. 2.10.3 Положення про договірну роботу.
У свою чергу, ОСОБА_7 , станом на травень 2021 року, достовірно знала, що структурні підрозділи Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не зверталися до Фонду державного майна України із запитами щодо наявності приміщень, які могли бути запропоновані в оренду та про те, що аналіз цін запропонованих за оренду готового офісного приміщення, яке потенційно може підходити для потреб Секретаріату, не здійснювався, та був відсутній нормативно обґрунтований розрахунок вартості орендної плати за користування запропонованими ОСОБА_9 приміщеннями.
У подальшому, у невстановлений день та час, але не раніше 13.05.2021 Керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_7 , будучи службовою особою, перебуваючи на своєму робочому місці по вул. Інститутській, 21/8 у м. Києві, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, усвідомлюючи, що внаслідок її дій можуть бути спричинені тяжкі наслідки державним інтересам, проте легковажно розраховуючи на відвернення негативних наслідків, діючи всупереч п. 7 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України, в частині не забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, пункту 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, в частині відсутності обґрунтування відповідними розрахунками видатків із загального фонду державного бюджету Секретаріату на послуги з оренди приміщення (для розміщення структурних підрозділів Секретаріату) на 2021 та 2022 роки, пп. 6 п. 11 Положення про Секретаріат в частині не забезпечення дотримання Закону України «Про Державну службу» працівниками Секретаріату в особі начальника Управління фінансового забезпечення - головного бухгалтера ОСОБА_4 , підписала договір № 51-21 від 30.04.2021 з Додатком 1.
Надалі, упродовж травня 2021 року - березня 2022 року, продовжуючи неналежно виконувати покладені на неї обов'язки через несумлінне ставлення до них ОСОБА_4 , будучи службовою особою, перебуваючи на своєму робочому місці по вул. Інститутській, 21/8 у м. Києві, усвідомлюючи, що внаслідок її дій можуть бути спричинені тяжкі наслідки державним інтересам, проте легковажно розраховуючи на відвернення негативних наслідків, діючи всупереч вищевказаних норм чинного законодавства, завізувала з ФОП ОСОБА_9 акти приймання-передачі про вартість, період та обсяг наданих послуг від 31.05.2021 № 1, від 30.06.2021 № 2, від 31.07.2021 № 3, від 31.08.2021 № 4, від 30.09.2021 № 5, від 31.10.2021 № 6, від 30.11.2021 № 7, від 31.01.2022 № 9, від 28.02.2022 № 10, від 31.03.2022 № 11, які у подальшому підписала ОСОБА_7 , що, серед іншого, стали підставами для перерахування з рахунку Секретаріату Держказначейської служби України, грошових коштів.
Крім того, ОСОБА_4 , будучи начальником Управління фінансового забезпечення - головним бухгалтером Секретаріату, наділеною правом підпису, продовжуючи неналежно виконувати свої посадові обов'язки склала та підписала платіжні доручення № 1035 від 10.06.2021, № 1201 від 01.07.2021, № 1513 від 02.08.2021, № 1831 від 06.09.2021, № 2085 від 01.10.2021, 2365 від 01.11.2021, № 2718 від 30.11.2021, № 2939 від 20.12.2021, № 39 від 07.02.2022, № 2789 від 07.03.2022 та № 238 від 01.04.2022, які стали підставою для перерахування з рахунку ( НОМЕР_1 ) Секретаріату Держказначейської служби України на рахунок ФОП ОСОБА_9 ( НОМЕР_2 в ПАТ «Банк Восток» код 2472703362), грошових коштів на суму 3 169 936,00 грн за оренду приміщення за Договором № 51-21 від 30.04.2021 у розмірі 3 169 936, 00 грн (з яких у 2021 році на суму 2 305 408,00 грн та у 2022 році на суму 864 528,00 грн).
Таким чином, начальник Управління фінансового забезпечення - головний бухгалтер Секретаріату ОСОБА_4 , будучи службовою особою, державним службовцем категорії «Б», перебуваючи за місцем роботи в приміщенні Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за адресою по вул. Інститутська, 21/8, у м. Києві, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, розуміючи, що внаслідок її дій може бути спричинено істотну шкоду законним правам та інтересам держави, діючи всупереч положень п. 7 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України в частині не забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, пункту 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, в частині відсутності обґрунтування відповідними розрахунками видатків із загального фонду державного бюджету Секретаріату за КЕКВ 2240 за КПКВК 5991010 на послуги з оренди приміщення (для розміщення структурних підрозділів Секретаріату) на 2021 та 2022 роки, Положення про Секретаріат в частині не забезпечення дотримання Закону України «Про Державну службу», порушення під час опрацювання проєкту договору та його укладення, норм п. 1.6, п. 2.10.1 Положення про договірну роботу, п. 3.4, п. 5.6.5, п. 5.6.14 Положення про Управління фінансового забезпечення, завізувала, а у подальшому, який підписала Керівник Секретаріату ОСОБА_7 , договір оренди № 51-21 нежитлового приміщення від 30.04.2021, додаткову угоду до нього та Акти приймання-передачі про вартість, період та обсяг наданих послуг у період травня 2021-березня 2022, що призвело, до завищення вартості орендної плати за вказаним договором у період з 01.05.2021 по 01.04.2022 та завдало матеріальної шкоди (збитків) Державному бюджету України на суму 1 596 287,00 грн, оскільки орендна плата за користування нерухомістю за тією ж адресою, тієї ж площі, умов та інших аналогічних параметрів складає 1 573 649,00 грн (3 169 936,00 грн - 1 573 649,00 грн). Відтак, сума матеріальної шкоди (збитку) перевищує 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що згідно п. 4 примітки до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками
Ураховуючи вищевикладене, 09 жовтня 2025 року старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 за погодженням прокурора другого відділу другого управління Департаменту нагляду за додерженням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України, уродженці м. Костянтинівка, Донецької області, зареєстрованій (проживаючій) за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимій, про те, що вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов?язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваної, згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України слідчий вважає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила його задовольнити з підстав у ньому зазначених та застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрювана та її захисник в судовому засіданні категорично заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, посилаючись на письмові заперечення, які долучені до матеріалів клопотання. Зауважили, що підстави, що зазначені у клопотанні не є достатніми для обрання відносно ОСОБА_4 будь-якого запобіжного заходу. Зазначили щодо не обгрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України. Окрім того, доказів, якими б мало бути підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення фактично не надано та до матеріалів клопотання не долучено.
Заслухавши прокурора, підозрювану та її захисника, вивчивши матеріали клопотання, письмові заперечення на таке клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання, у зв'язку з наступним.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Клопотання подано до суду та судове засідання відбувається у встановлений законом строк.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
09 жовтня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку м. Костянтинівка, Донецької області, зареєстровану (проживаючу) за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму, повідомлено про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов?язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, містяться в матеріалах кримінального провадження та в тому числі підтверджуються: заявою Уповноваженого Верховної Ради з прав людини ОСОБА_10 щодо можливого вчинення кримінального правопорушення під час укладення договору оренди № 51-21 від 30.04.2021; положеннями про Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, якими передбачено утворення, склад Секретаріату та посадові обов'язки Керівника Секретаірату; положенням про Управління фінансового забезпечення Секретаріату затверджено Уповноваженим ОСОБА_8 02.02.2021; положенням про порядок ведення договірної роботи у Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, затвердженим наказом Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України від 31.03.2021 № 31.15/21, яким передбачена процедура укладення договорів Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; договором оренди нежитлового приміщення № 51-21 від 30.04.2021, відповідно до якого Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини орендував у ФОП ОСОБА_9 нежитлові приміщення, загальною площею 257,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2, строком з 01.05.2021 по 01.04.2023, актами приймання-передачі наданих послуг у період з 31.05.2021 по 31.03.2022, укладеними на підставі виконання договору оренди №51-21 від 30.04.2021; висновком судової оціночно - будівельної експертизи від 15.09.2023 № СЕ-19-23/48847-ОБ, відповідно до якої установлено, що середньоринкова орендна плата за місяць за 1 кв. м., що включає користування приміщеннями, комунальними послугами, послугами з охорони та пожежної сигналізації, нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, станом на 30.04.2021 складала 556 грн. Середньоринкова орендна плата за місяць вказаного Приміщення, що включає користування приміщеннями, комунальними послугами, послугами з охорони та пожежної сигналізації, станом на 30.04.2021 складала 143 059 грн, що в 2 рази нижча ніж оговорена договором; висновком судово-економічної експертизи № СЕ-19-23/55213-ЕК від 20.11.2023, згідно якого встановлено, що Державному бюджету України завдано матеріальну шкоду (збитки) у розмірі 1 596 287 грн; довідкою (висновок) ДАСУ від 02.07.2024 відповідно до якої встанановлено недотримання, невиконання службовими особами Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України вимог законодавства, що призвело, з урахуванням висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 20.11.2023 № СЕ-19-23/55213-ЕК, до завищення вартості орендної плати за Договором № 51-21 від 30.04.2021 за період з 01.05.2021 по 01.04.2022 року на суму 1 596 287,00 грн ( 3 169 936,00 грн - 1 573 649,00 грн) та до матеріальної шкоди (збитків) Державного бюджету України на аналогічну суму.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків , передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частина 2 вказаної статті покладає обов'язок на слідчого суддю постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України за своїм змістом та на даному етапі сумнівів щодо її законності або порушення порядку вручення не викликає.
Слідчий суддя ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі Нечипорук і Йонкало проти України термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об'єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі судового провадження слідчий суддя не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину , адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що згідно вимог чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого, та обгрунтованість наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, то застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання забезпечить належну поведінку ОСОБА_4 .
Частиною 1 ст. 179 КПК України визначено, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного ризику у кримінальному провадженні, обставин кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваної, слідчий суддя вважає, що на даний час задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та виконання останньою покладених на неї процесуальних обов'язків, є достатнім застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на підозрювану наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними з приводу обставин у вказаному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити підозрюваній, що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі визначеному КПК України.
Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.
Керуючись ст. 177-179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати у кримінальному провадженні №62022000000000971 від 21.11.2022 до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування, тобто 07.12.2025.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними з приводу обставин у вказаному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Строк виконання обов'язків, покладених на підозрюваного, визначити до 07.12.2025 включно.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Підозрюваному письмово повідомити покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що у разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням обов'язків покласти на слідчого, прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1