Ухвала від 24.10.2025 по справі 756/17225/25

24.10.2025 Справа № 756/17225/25

Справа № 756/17225/25

№ 1-кс/756/3025/25

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2025 року місто Київ

Слідча суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023111100002170 від 20.09.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Нова Каховка Херсонської області, громадянин України, здобув вищу освіту, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює неофіційно охоронцем, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, а саме:

- 06.03.2012 Новокаховським міським судом Херсонської області за ч. 1 ст. 289 КК України до призначення покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком;

- 02.02.2016 Ленінським районним судом м. Кірова рф, за ч. 2 ст. 210, ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1, ч. 3 ст. 69 кк рф до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років, екстрадований з рф Яготинським районним судом Київської області від 19.06.2018 та засуджений за ч. 1 ст. 225, ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 307, ст. 70 КК України до призначення покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років, звільнений 04.02.2022 умовно-достроково на не відбутий строком 1 рік 1 місяць 3 дні;

- 04.06.2025 Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 5 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 с. 190 КК України, -

УСТАНОВИЛА:

23 жовтня 2024 року до Оболонського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023111100002170 від 20.09.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання слідчий мотивує тим, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану на території України», у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв., 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому був продовжений та триває по теперішній час.

З огляду на зміст клопотання, у невстановлений день, час та місці до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся ОСОБА_7 , року народження з бажанням придбати транспортний засіб, а саме автомобіль, який необхідний для виконання бойових завдань так як він являється військовослужбовцем, оскільки ОСОБА_4 займався пригоном автомобілів із-за кордону та продажем їх на території України. В той момент у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виник злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, в умовах воєнного стану, а саме грошовими коштами. В подальшому ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 що він зможе пригнати із за кордону автомобіль та його вартість становитиме 4 800 доларів США, на що ОСОБА_7 погодився та повідомив, що оскільки він перебуває в зоні бойових дій то процедурою оформлення купівлі-продажу займатиметься його брат ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після цього ОСОБА_4 в телефонному режимі повідомив ОСОБА_8 про необхідність передачі грошових коштів в сумі 4 800 доларів США та вони домовилися про зустріч 04.09.2023 за адресою: м. Київ, селище Водогін, вул. Дніпроводська . Того ж дня, приблизно о 12 годині 35 хвилин ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_8 за адресою: м. Київ, селище Водогін, вул. Дніпроводська та шляхом обману та зловживання довірою заволодів належними йому грошовими коштами в сумі 4 800 доларів США, що відповідно курсу НБУ станом на 04.09.2023 становить 175 529 грн. 28 коп., не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання, а саме передачі транспортного засобу. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 заволодівши грошовими коштами належними ОСОБА_8 в сумі 4 800 доларів США, що відповідно курсу НБУ станом на 04.09.2023 становить 175 529 грн. 28 коп., з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а вказаними грошовими коштами в подальшому розпорядився на власний розсуд. Внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 своїми діями спричинив ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 майнову шкоду на загальну суму 175 529 грн. 28 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, і відповідає меті такого заходу, тому просив суд його задовольнити.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 , у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з тим, що підозра є необґрунтованою. Заперечував наявність ризиків, вказав, що відсутня повторність вчинення злочину. Зауважив, що подія інкримінованого злочину мала місце більше ніж 2 роки тому, ОСОБА_4 працює та утримує дитину. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Також надав в судовому засіданні договір оренди житла підзахисного.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію захисника, не заперечував причетність до подій та автентичність матеріалів клопотання в частині скрін-шотів з листуванням з потерпілим та оперативним співробітником. Водночас, вказав, що підозра є необґрунтованою та грошові кошти він не отримував. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Слідча суддя, заслухавши доводи прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Дата ратифікації 17.07.97 р., дата набуття чинності 11.09.97р.) кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

У справі Єлоєв проти України (Заява № 17283/02), рішення Європейського суду з прав людини від 6 листопада 2008 року, суд зазначив, що пункт 4 статті 5 Конвенції забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення законності позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою (справа Буткевічюс проти Литви (Butkevicius v. Lithuania), № 48297/99, п. 43, ECHR 2002-II).

23 жовтня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні №12023111100002170 від 20.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 ; показаннями потерпілого ОСОБА_8 ; інформацією з протоколу впізнання особи по фотознімках за участю потерпілого ОСОБА_8 ; інформацією з протоколу огляду документів вилучених в ПрАТ «ВФ Україна» на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Слідча суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини, що наведена в чисельних рішеннях («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слід зауважити, що на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжних заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно з п. 5. Ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, в тому числі, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слідча суддя враховує вимоги п. п 3.4.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Таким чином, обставини викладені в клопотанні та матеріалах, наданих слідчим, доводять про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України та свідчать про існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вище наведені обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи неминучість покарання пов'язаного з позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Діяння ОСОБА_4 , кваліфіковані за ч. 3 ст. 190 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, за яке передбачено законом покарання у вигляді позбавленням волі на строк до п'яти років.

Підозрюваний ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, тобто відсутнє законне джерело доходів, йому інкримінується вчинення нетяжкого злочину, за вчинення якого КК України передбачене покарання в тому числі у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, не одружений, раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, останній раз звільнений від відбування покарання з іспитовим строком, який на даний час не закінчився, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , отже усвідомлюючи неминучість покарання пов'язаного з позбавленням волі може переховуватися від суду.

Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Слідча суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв'язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, спроба переховуватися від органів досудового розслідування чи суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо.

Вище вказані обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи неминучість покарання пов'язаного з позбавленням волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Дане кримінальне правопорушення вчинене під час іспитового строку відповідно до вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.06.2025 за ч. 5 ст. 190 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 , може незаконно впливати на свідків та потерпілого, підозрюваному відомо місце їх проживання та місце роботи, оскільки останній ознайомлений зі змістом протоколів їх допитів, а тому підозрюваний шляхом погроз, може схиляти потерпілого та свідків до дачі неправдивих показань, відмови їх від участі у кримінальному провадженні.

Ризиком того, що ОСОБА_4 , може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що останній не має сталих джерел доходу, останній підозрюється у вчиненні корисливого злочину, раніше судимий за вчинення злочину проти власності.

Підозрюваному не може бути обрано більш м'який запобіжний захід, як - то, наприклад, домашній арешт, оскільки він офіційно не працевлаштований, не має стабільного доходу, неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, на даний час перебуває на випробувальному терміні за вироком суду в порядку ст. 75 КК України, знаходячись під домашнім арештом може продовжити свою злочинну діяльність, в зв'язку з чим підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків. Суд бере до уваги наявність неповнолітньої дитини підозрюваного, договір оренди житла, долучений в судовому засіданні за клопотанням захисника, разом з цим, слідча суддя доходить висновку, що такий запобіжний захід, як домашній арешт у даному випадку є занадто м'якими і не сприятиме запобіганню вище зазначених ризиків.

Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного у зв'язку із відсутності письмових зобов'язань осіб, які заслуговують на довіру суду.

Особисте зобов'язання не може бути застосоване у зв'язку із тим, що перебування підозрюваного на волі не сприятиме виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.

Враховуючи вище викладене, вважаю, що прокурор довів у судовому засіданні недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного для запобігання ризикам передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. Розмір застав визначається у межах - щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені тяжкого злочину від 20 до 80 розмірів прожиткових мінімумів доходів громадян.

Враховуючи майновий стан ОСОБА_9 , а також беручі до уваги наявність вище вказаних ризиків, є об'єктивні підстави вважати, що для забезпечення підозрюваним покладених на нього обов'язків у разі внесення застави, необхідно визначити розмір застави, передбачений п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України для підозрюваних у вчиненні нетяжких злочинів, а саме двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, слідча суддя вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч. 5КПК України покласти на нього низку обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Виходячи з вищевикладеного та на підставі ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України та керуючись ст. 131, 132, 176-178, 182 - 184, 193, 197, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідча суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023111100002170 від 20.09.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 22 грудня 2025 року включно.

Визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 60560,00 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Київської області.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 на строк до 22 грудня 2025 року такі обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

-не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він проживає.

Роз'яснити ОСОБА_4 що відповідно до ч.ч.8, 9 ст.182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Між тим, строк дії ухвали не може перевищувати меж строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, у випадку його не продовження, або не зверненням із обвинувальним актом до суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Термін дії ухвали до 22 грудня 2025 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1

Попередній документ
131252962
Наступний документ
131252964
Інформація про рішення:
№ рішення: 131252963
№ справи: 756/17225/25
Дата рішення: 24.10.2025
Дата публікації: 28.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (24.10.2025)
Дата надходження: 23.10.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
23.10.2025 13:45 Оболонський районний суд міста Києва
24.10.2025 12:50 Оболонський районний суд міста Києва
24.10.2025 14:55 Оболонський районний суд міста Києва