22.10.2025 Справа № 756/14323/24
Провадження № 1-кп/756/888/25
Справа № 756/14323/24
22 жовтня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
провівши судове засідання у кримінальному провадженні № 12023100120000127 за обвинувальним актом стосовно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Грузія, проживає: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,
які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 заявив клопотання про скасування застави, яка була внесена за обвинуваченого ОСОБА_8 , і її повернення заставодавцю ОСОБА_9 .
Клопотання обґрунтоване тим, що строк дії покладених на обвинуваченого обов'язків закінчився і прокурором не подавалось клопотання про їх продовження. Водночас обвинувачений добросовісно виконує свої процесуальні обов'язки, з'являється на кожне судове засідання. Обвинувачений є внутрішньо-переміщеною особою, має непрацездатну матір і дочку, яка навчається у вищому навчальному закладі, а тому перебування застави на рахунку держави негативно впливає на матеріальний стан його і його сім'ї. Вважає, що відсутнє обґрунтування і підстави для подальшого застосування застави.
Прокурор заперечив проти вказаного клопотання, вважає що запобіжний захід у виді застави є обґрунтованим і його застосування не втратило актуальності.
На переконання суду, вказане клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання визначеним у вказаній статті ризикам.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, обвинувачений зобов'язаний: прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 197 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Статтею 203 КПК України передбачено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 23.02.2024 р. до обвинуваченого ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також установлено йому розмір застави 242240,00 грн. Вказано, що строк дії ухвали про тримання під вартою до 21.04.2024 р. Визначено строк покладених на підозрюваного обов'язків у разі внесення застави - 2 місяці.
На переконання суду, у цій справі було встановлено строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що відповідає вимогам статей 196, 197 КПК України.
Водночас строк дії застави (ухвали суду в частині застави) встановлено не було. Крім того, суд звертає увагу, що застава була визначена як альтернативний запобіжний захід, і початок її дії був пов'язаний із внесення суми застави на відповідний рахунок, а не з датою постановлення відповідної ухвали суду.
Закінчення строку покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку із застосуванням застави, не свідчить про припинення такого запобіжного заходу, оскільки процесуальні обов'язки обвинуваченого визначені також статтею 42 КПК України, а відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України, не з'явлення обвинуваченого за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомлення про причини своєї неявки, є самостійною підставою для звернення застави в дохід держави.
Під час застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу судом встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та враховано, що обвинувачений є внутрішньо-переміщеною особою, винаймає житло з родиною, що вказує на можливість зміни місця проживання, немає сталого матеріального стану.
У суду відсутні підстави вважати, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, зменшились настільки, що запобіжний захід у виді застави перестав бути необхідним і обґрунтованим.
Оскільки застави була сплачена, відсутні підстави вважати її надмірною, доказів істотного погіршення матеріального стану обвинуваченого з моменту застосування застави, не надано, і посилання обвинуваченого на його матеріальний стан не може нівелювати ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків навпаки свідчить про ефективність застосованого запобіжного заходу, що водночас не дає підстав для його скасування.
На підставі викладеного в керуючись ст.ст. 182, 370-372 КПК України, суд
В задоволенні клопотання захисника про скасування запобіжного заходу ОСОБА_8 у виді застави - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 24.10.2025 р.
Суддя ОСОБА_1