24.10.2025 Справа № 756/12289/25
Справа пр. № 2/756/6864/25
ун. № 756/12289/25
24 жовтня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суду міста Києва в складі судді Андрейчука Т.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від обов'язку утримувати матір та обов'язку брати участь у додаткових витратах, -
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про звільнення від обов'язку утримувати матір та обов'язку брати участь у додаткових витратах.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що її матір ОСОБА_2 , знаючи про свої батьківські обов'язки щодо виховання своєї дитини, свідомо ухилялась від їх виконання, а після досягнення ОСОБА_1 шістнадцятирічного віку відповідачка взагалі не піклувалась про її фізичний та духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечувала необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливало на фізичний розвиток позивачки, як складову виховання, не спілкувалася з донькою в обсязі, необхідному для її самоусвідомлення, не надавала дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяла засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляла інтересу до її внутрішнього світу, не створювала умов для отримання нею освіти, а після вступу ОСОБА_1 до вищого навчального закладу повністю самоусунулась від виконання батьківських обов'язків.
ОСОБА_1 стверджувала, що після закінчення нею навчання у загальноосвітньому навчальному закладі відповідачка повідомила її, що не має наміру фінансово забезпечувати та матеріально підтримувати її під час навчання у вищому навчальному закладі, хоча мала фінансові можливості для цього.
Після закінчення навчання у загальноосвітньому навчальному закладі позивачка проживала окремо від батьків, не отримувала жодної допомоги від ОСОБА_2 .
Позивачка також вказувала, що її матір не потребує матеріальної допомоги, зокрема вона має пенсію, є власником нерухомого майна в місті Києві.
Ураховуючи наведене, покликаючись на норму ст. 202 СК України, ОСОБА_1 просила суд звільнити її від обов'язку утримувати її матір ОСОБА_2 та обов'язку брати участь у додаткових витратах.
Рух справи в суді
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 25 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачка не подала до суду відзив на позовну заяву у строк, визначений ухвалою про відкриття провадження.
Відповідачка подала до суду заяву про визнання позову, але вона не прийнята судом, позаяк вона суперечить закону.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини справи
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Її матір'ю є ОСОБА_2 .
Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 2-18 АА № 147206 від 19 липня
1995 року ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи. Інвалідність встановлено унаслідок загального захворювання безстроково.
Оцінка аргументів учасників справи та норми права, які застосував суд
С. 51 Конституції України встановлює, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
За приписами ч. 1 ст. 172 СК України дитина, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.
Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов'язаних із наданням такого піклування (ч. 3 ст. 172 СК України).
Згідно з ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Водночас, якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає (ч. 2 ст. 202 СК України).
Стягнення аліментів з повнолітніх дочки, сина на утримання батьків можливе при доведеності одночасно всіх умов: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків; 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі.
У постанові від 24 квітня 2019 року № 463/2634/16-ц Верховний Суд зазначив непрацездатним вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.
Зважаючи на те, що ОСОБА_2 досягла пенсійного віку та є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому вона вважається непрацездатною.
Потреба у матеріальній допомозі визначається в кожному конкретному випадку залежно від матеріального становища батьків. До уваги беруться отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо (постанова від 28 листопада 2018 року № 676/5118/16-ц Верховного Суду).
Сам по собі факт непрацездатності батьків не породжує виникнення у дітей обов'язку їх утримання, та не свідчить про наявність потреби у наданні матеріальної допомоги. Право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом (постанова Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року № 301/160/17).
Також відповідно до ст. 203 СК України дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Позивачка не надала суду належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження матеріального становища її непрацездатної матері ОСОБА_2 (факт отримання пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід, та розмір таких доходів), а також наявності потреби у додаткових витратах на
ОСОБА_2 , викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
Таким чином, ОСОБА_1 не довела потребу її матері в матеріальній допомозі та наявність потреби у додаткових витратах на неї, а отже і наявності в неї обов'язку утримувати матір, встановленого ст. 202 СК України, та обов'язку брати участь у додаткових витратах.
Наведене виключає можливість звільнення позивачки від обов'язку утримувати матір та обов'язку брати участь у додаткових витратах.
З цих підстав суд дійшов висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позову.
Щодо судових витрат
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст. 141 ЦПК України,
Оскільки суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні її позову, судові витрати компенсації не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від обов'язку утримувати матір та обов'язку брати участь у додаткових витратах - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК