Номер провадження 6/754/258/25
Справа № 2-5919/10
Іменем України
24 жовтня 2025 року м.Київ
Деснянський районний суд міста Києва
під головуванням судді Бабко В. В.
за участю секретаря судового засідання Краснощоки О. В.
за участю представника заявника - адвоката Славного Є. М.
розглянувши заяву подану адвокатом Славним Євгеном Миколайовичем в інтересах ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, по справі № 2-5919/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Адвокат Славний Євген Миколайович в інтересах ОСОБА_1 звернулися до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовуючи заяву тим, що Деснянським районним судом м. Києва 30.01.2015 було видано виконавчий лист № 2-5919/10 для виконання заочного рішення Деснянського районного суду від 11.11.2010. В обґрунтування поданої заяви адвокат зазначає, що ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі № 925/768/23 від 3 липня 2023 року було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів, призначено керуючим реструктуризацією боргів арбітражного керуючого Юрченко Ольгу Миколаївну. Ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі № 925/768/23 від 12 червня 2024 року було задоволено клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Юрченко О.М., затверджено план реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 . Відповідно до пункту 8 затвердженого судом Плану реструктуризації боргів боржника було передбачено, що вимоги кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів: вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними (прощеними), а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі № 925/768/23 від 19 грудня 2024 року вирішено затвердити Звіт боржника - фізичної особи ОСОБА_1 від 1 листопада 2024 року про виконання Плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 від 10 червня 2024 року № 02-45/39, провадження у справі закрито у зв'язку з виконанням плану реструктуризації боргів, звільнено боржника - фізичну особу ОСОБА_1 від боргів (крім вимог, передбачених ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства). Відтак, обов'язок ОСОБА_1 перед АТ «ОТП Банк» відсутній повністю у зв'язку з виконанням ним плану реструктуризації боргів та закриття господарським судом провадження у справі про неплатоспроможність. АТ «ОТП Банк» не зверталися до Господарського сулу Черкаської області із кредиторською заявою у справі про неплатоспроможність боржника. Враховуючи вказане заявник просив суд визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню та зобов'язати уповноважену особу Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) завершити (закрити) виконавче провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, зняти усі накладені арешти в рамках цих виконавчих провадженнях.
У судове засідання призначене на 21.10.2025 в режимі відеоконференцзв'язку з'явився адвокат Славний Є.М., який заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених в заяві та просив їх задовольнити повністю.
Стягувач АТ «ОТП Банк» про день та час судового засідання були повідомлені відповідно до вимог ЦПК України, що підтверджується довідкою про доставку листа до електронного кабінету в судове засідання свого представника не направили, причини неявки суду не повідомлено.
ОСОБА_2 (відповідач по справі) в судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином про день, час та місце проведення судового засідання, однак конверт з повісткою суду повернувся до суду з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд вважає за необхідне розглянути справу без участі не з"явившихся осіб, виходячи з вимог ст.128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява/заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Отже враховуючи, що неявка стягувача та другого боржника не перешкоджає розгляду справи, суд ухвалив розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явились.
Суд, вивчивши доводи поданої заяви, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов до такого висновку.
11.11.2010 Деснянським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення, яким задоволено позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в розмірі 2048427грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00грн, судовий збір у розмірі 1700,00грн, а всього суму 2050247,07грн.
На підставі зазначеного рішення суду, Деснянським районним судом м. Києва 11.01.2011 був виданний виконавчий лист № 2-5919, який представник Банку отримав 11.02.2011.
23.12.2011 старшим державним виконавцем ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві були постановлені постанови про закінчення виконавчого провадження.
Однак Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 29.12.2014, було задоволено заяву ПАТ «ОТП Банк» та видано дублікати виконавчих листів по цивільній справі № 2-5919/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Тому, 30.01.2015 Деснянським районним судом м. Києва були видані виконавчі листи № 2-5919/10.
Постановою головного державного виконавця ВДВС Ірпінського МУЮ Київської області від 05.05.2015 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 2048427грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00грн, та судовий збір у розмірі 1700,00грн, а всього суму 2050247,07грн.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі № 925/768/23 від 3 липня 2023 року було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів, призначено керуючим реструктуризацією боргів арбітражного керуючого Юрченко Ольгу Миколаївну.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі № 925/768/23 від 12 червня 2024 року було задоволено клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Юрченко О.М., затверджено план реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі № 925/768/23 від 19 грудня 2024 року вирішено затвердити Звіт боржника - фізичної особи ОСОБА_1 від 1 листопада 2024 року про виконання Плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 від 10 червня 2024 року № 02-45/39, провадження у справі закрито у зв'язку з виконанням плану реструктуризації боргів, звільнено боржника - фізичну особу ОСОБА_1 від боргів (крім вимог, передбачених ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства).
Представник заявника звернувся до Ірпінського ВДВС у Бучанському районі Київської області із заявою про припинення арештів майна, накладених у виконавчому провадженні, проте ВДВС листом від 24 березня 2025 року № 11881 відмовило у задоволенні заяви з посиланням на те, що господарським судом не вирішувалось питання щодо визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.
За змістом статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» початком примусового виконання рішення є винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 128 Кодексу України з процедур банкрутства, з дня затвердження плану реструктуризації боргів боржник починає погашення вимог кредиторів згідно з умовами такого плану.
Згідно із частини першої статті 129 Кодексу України з процедур банкрутства, не пізніше п'яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів боржник зобов'язаний надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів.
Відповідно до частини другої статті 129 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд у п'ятиденний строк після отримання звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, але не пізніше 10 днів після закінчення строку виконання такого плану, призначає судове засідання для розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів. У цьому судовому засіданні кредитори можуть висловити свої скарги на дії боржника щодо виконання плану реструктуризації боргів.
Частиною третьою статті 129 Кодексу України з процедур банкрутства, вбачається, що за результатами розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також скарг кредиторів господарський суд постановляє одне з таких рішень: 1) про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів; 2) про невиконання боржником плану реструктуризації боргів, визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.
Відповідно до частини четвертої статті 129 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з виконанням плану реструктуризації боргів настають наслідки, передбачені цим Кодексом, щодо звільнення боржника від боргів.
Згідно з частиною п'ятою статті 129 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі невиконання або неповного виконання умов плану реструктуризації боргів боржника кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в невиконаному обсязі, передбаченому договорами.
Відповідно до частини першої статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.
Частиною другою статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства, регламентовано, що фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов'язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи.
Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до положень частини першої-другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 (справа № 2-4671/11) зазначено, що наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
У постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 308/6024/14 зазначено, зокрема, що обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов'язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п'ятої ЦК. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Матеріально-правовою підставою визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є припинення обов'язку боржника з підстав, визначених законом (статті 599-601,604-609 ЦК України).
При цьому, зміст частини другої статті 432 ЦПК України свідчить про те, що матеріально-правовою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є добровільне виконання боржником свого обов'язку перед стягувачем поза межами виконавчого провадження, у зв'язку з чим у боржника буде відсутній обов'язок з виконання виконавчого листа, виданого на підставі судового рішення.
У разі, якщо виконання зобов'язання за судовим рішенням відбулося в межах виконавчого провадження, стягувач має право подати до виконавця письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є вичерпним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення.
Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11, провадження № 61-45337св18.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19 грудня 2024 року затверджено Звіт боржника - фізичної особи ОСОБА_1 від 01.11.2024 про виконання Плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 від 10.06.2024 № 02-45/39, скасовано накладені пунктом 6 ухвали Господарського суду Черкаської області від 03.07.2023 у цій справі заходи для забезпечення вимог кредиторів, а саме заборону ОСОБА_1 вчиняти правочини (укладати договори) щодо розпорядження, у тому числі і щодо передачі в заставу (іпотеку), належним йому на праві власності майном, а також обмеження щодо здійснення будь-якого відчуження та розпорядження майном виключно в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, провадження у справі закрито у зв'язку з виконанням плану реструктуризації боргів, звільнено боржника - фізичну особу ОСОБА_1 від боргів (крім вимог, передбачених ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства).
Серед іншого у мотивувальній частині вказаної ухвали суду зазначено, що вимога боржника визнати такими, що не підлягають виконанню, конкретно визначені боржником виконавчі документи (перелік яких міститься вище), які були видані на виконання судових рішень інших судів чи у зв'язку з відкриттям виконавчих проваджень, задоволенню не підлягає оскільки процедура визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є спеціальною і передбачає, що саме орган, який видав виконавчий документ, вирішує питання про це.
Так, згідно із статтею 328 ГПК України саме суд, який видав виконавчий документ (а не суд у справі про банкрутство), може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Саме інший суд оцінює, чи наявні матеріальні підстави для визнання конкретного виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в тому числі - чи й не є вимоги за ним такими, за якими відповідно до ст. 134 Кодексу боржник не звільняється від подальшого виконання вимог.
У цій же справі: а) суд Виконавчих документів не видавав, як і не приймав рішень, на підставі яких вони видані; б) такі Виконавчі документи у матеріалах цієї справи відсутні не були предметом розгляду, судом не досліджувались та не вивчались; в) стягувачі за Виконавчими документами суду у цій справі не відомі, не є учасниками провадження у цій справі, не викликалися і не можуть бути викликані до суду - вирішення ж питання без їх участі є порушенням їх права на судовий захист.
Отже, оскільки ухвалою господарського суду звільнено ОСОБА_1 від боргів (крім вимог, передбачених ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства), відмовлено у визнані, зокрема виконавчих листів № 2-5919/10 такими, що не підлягають виконанню, зважаючи на те, що борг за вказаним виконавчими листами не є боргом щодо відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; по сплаті аліментів, а також нерозривно не пов'язаний з особистістю фізичної особи, з огляду на відсутність будь-яких заперечень з боку стягувача, суд дійшов висновку, що вимога заявника про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
До того ж суд враховує, що за виконавчим листом № 2-5919/10 виданим на підставі рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є солідарними боржниками по сплаті заборгованості.
Разом з тим згідно із ч. 1 ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором. (ч. 1, 2, 4 ст. 543 ЦК України).
Отже враховуючи зазначені приписи закону, основна підстава для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у випадку солідарного стягнення включають повне виконання зобов'язання іншим солідарним боржником. А оскільки на підставі ухвали Господарського суду звільнено ОСОБА_1 від боргів, то і зобов'язання для ОСОБА_2 припиняються.
У той же час вимога заявника про зобов'язання уповноважену особа ВДВС завершити (закрити) виконавче провадження та скасувати усі накладені арешти не підлягає задоволенню, як така, що заявлена передчасно.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Як убачається з наявних матеріалів справи та пояснень представника заявника, заявник та/чи його представник не звертались до державного виконавця із заявою про закінчення виконавчого провадження та скасування арешті саме з підстав того, що виконавчий документ було визнано таким, що не підлягає виконанню. Державним виконавцем якраз й було відмовлено заявнику у скасуванні арештів з тих підстав, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження та накладались відповідні арешти, не був визнаний судоми таким, що не підлягає виконанню.
Отже, стверджувати про певні незаконні дії державного виконавця та, відповідно, зобов'язувати його вчинити дії, наразі є передчасним. Крім того, представником заявника у цій заяві Ірпінський ВДВС у Бучанському районі Київської області не залучався до справи як заінтересована особа, та відповідно уповноважений представник органу був позбавлений можливості надати суду будь-які пояснення щодо заявленої вимоги та захистити інтереси органу.
Таким чином, в цій частині заява задоволенню не підлягає.
Керуючись Конституцією України, Кодексом України з процедур банкрутства, Законом України «Про виконавче провадження», статей 260-263, 432 ЦПК України, суд,
Заяву подану адвокатом Славним Євгеном Миколайовичем в інтересах ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, по справі № 2-5919/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Визнати виконавчий лист № 2-5919/10, виданий Деснянським районним судом міста Києва 30.11.2015 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 2048427грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00грн та судовий збір у розмірі 1700,00грн, а всього суму 2050247,07грн, таким, що не підлягає виконанню.
В іншій частині заяви - відмовити.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.10.2025.
Суддя В. В. Бабко