Справа № 545/4035/25
Провадження № 3/545/1006/25
23.10.2025 року суддя Полтавського районного суду Полтавської області Путря О.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №2 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомо,
за ч.1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,-
31.08.2025 близько 10-24 год. в с.Сем'янівка вул. Центральна, 69, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, 31.08.2025 близько 10-24 год. в с.Сем'янівка вул. Центральна, 69, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2103, не маючи права керування відповідної категорії таким транспортним засобом, порушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги 2.1а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
У судові засідання 23.09.2025 року, 23.10.2025 року ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про місце, день та час слухання справи шляхом направлення повісток за адресою місця проживання, яку повідомив останній працівникам поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 10-15), та оголошенням на веб-порталі «Судова влада України» (а.с. 9), причину неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань від нього не надходило.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Згідно ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130, ст. 126 КУпАП при розгляді адміністративного матеріалу, не є обов'язковою, а тому вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до такого.
Відповідно до вимог ст.ст.252,280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В п.2.5 Правил дорожнього руху України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту п. 2 Розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, вбачається, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За змістом п. 6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно ч. 6 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Дослідивши матеріали справ, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною та підтверджується дослідженими судом доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №439291 від 31.08.2025 року, в поясненнях якого ОСОБА_1 вказав, що з протоколом згоден (а.с. 1),
- відеозаписом подій, оглянутим судом, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано в установленому законодавством порядку пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на якому зафіксований факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичній установі. Також на відеозаписі зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом (а.с. 4);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду (а.с. 3),
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 31.08.2025 року (а.с. 2).
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Частини друга-четверта ст. 126 КУпАП передбачають відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка немає права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Тобто, для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП необхідна наявність будь-якого з порушень, передбачених ч.2-4 цієї статті та кваліфікуючої ознаки повторності його вчинення протягом року.
Відповідно до п.2.1(а) Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 439301 від 31.08.2025 року, в поясненнях якого ОСОБА_1 вказав, що з протоколом згоден (а.с.1), постановою Київського районного суду м.Полтави від 25.06.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.5 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив п.2.1(а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Адміністративні протоколи, складені відносно ОСОБА_1 , відповідають вимогам ст.256 КУпАП, оформлені компетентним органом в межах повноважень наданих особі, які його склали, в яких, зазначено дата і місце їх складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші відомості, необхідні для вирішення справи та який повністю узгоджується з іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яким в даному випадку є ч. 5 ст. 126 КУпАП по відношенню до ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу ОСОБА_1 , обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, необхідно визнати його винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП та із застосуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років, враховуючи положення ст.36 КУпАП.
Відповідно до даних, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 31.08.2025 року, власником транспортного засобу ВАЗ 2103 є ОСОБА_2 . У зв'язку з чим, суд не застосовує до правопорушника додаткове покарання у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст.40-1КУпАП правопорушник зобов'язаний сплатити судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 283-285, 287-289, 294 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП, та враховуючи вимогист.36 КУпАП накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн на користь держави, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн. (одержувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача : Казначейство України ( ЕАП ), рахунок отримувача : UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Копія платіжного документу подається до суду.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський районний суд Полтавської області.
Суддя: О. Г. Путря