Провадження № 2/679/922/2025
Справа № 679/1343/25
(заочне)
22 жовтня 2025 року м.Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді Сопронюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання Гомілко К.Е.,
представника позивача - Гучинського П.Л.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,-
Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 18.02.2025 представниками Шепетівського РЕМ в будинку №25 по просп.Незалежності виявлено самовільне підключення електроустановки до мережі, що не є власністю ОСР, після відключення, без порушення схеми обліку, під'єднання дротів на другу клему лічильника тип НІК2102-02 М2В, №5894681, показник 018845, квартири 5.
На місці порушення згідно п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ), в присутності представника споживача Жванського І.А. складено Акт про порушення за №В 002429 від 18.02.2025, в якому зафіксоване виявлене правопорушення на день перевірки. Акт про порушення за №В 002429 від 18.02.2025 представник підписав та визнав наявність порушення.
21.03.2025 відбулося засідання комісії з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ. Комісія дійшла висновку, що відповідачка порушила п.п.5 п.8.4.2 Правил, а саме: здійснила самовільне підключення електроустановки до мережі, що не є власністю ОСР, після відключення, без порушення схеми обліку, шляхом під'єднання дротів на другу клему лічильника тип НІК2102-02 М2В, № 5894681, показник 018845.
Комісія визначила обсяг та вартість необлікованої електричної енергії на підставі акту №В 002429 від 18.02.2025 - 9874 кВт/год., на суму 103772,37 грн.
Відповідачка на засіданні комісії не була присутня. В подальшому, відповідне рішення надіслане ОСОБА_1 рекомендованим листом, що отриманий нею 14.04.2025.
Крім того, на підставі ст.625 ЦК України, позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення грошового зобов'язання: з 21.03.2025 до 22.09.2025 (186 днів) та нараховано інфляційну складову в розмірі 2505,36 грн. та 3% річних в розмірі 1586,44 грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» заборгованість за необліковану електричну енергію в розмірі 103772,37 грн, інфляційну складову в розмірі 2505,36 грн, 3% річних в розмірі 1586,44 грн, а всього: 107864,17 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24.09.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Представник позивача Гучинський П.Л. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві. Не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи те, що належним чином повідомлена про розгляд справи відповідачка в судове засідання не з'явилася, відзив на позовну заяву не подала, у той час як представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, судом прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідачці ОСОБА_1 , на праві спільної часткової власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , у якій вона зареєстрована та проживає. За вказаною адресою ОСОБА_1 є споживачем електроенергії, на її ім'я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
18.02.2025 представники Шепетівського РЕМ: старший майстер ОСОБА_2 , та електоромонтер ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_2 виявили самовільне підключення електроустановки до мережі, що не є власністю ОСР, без порушення схеми обліку, шляхом зриву пломби СЛ-39 та під'єднання дротів на другу клему лічильника тип НІК2102-02 М2В, №5894681, показник 018845, після відключення квартири АДРЕСА_3 .
На місці порушення, згідно з п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ), в присутності представника споживача Жванського І.А. складений Акт про порушення №В 002429 від 18.02.2025, в якому зафіксовано виявлене правопорушення на день перевірки. Акт про порушення №В 002429 від 18.02.2025 представник споживача підписав та отримав його примірник.
21.03.2025 на засіданні комісії по розгляду акту про порушення ПРРЕЕ встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 порушила п.п.5 п.8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: здійснила самовільне підключення електроустановки до мережі, що не є власністю ОСР, без порушення схеми обліку, шляхом зриву пломби СЛ-39 та під'єднання дротів на другу клему лічильника тип НІК2102-02 М2В, №5894681, показник 018845, після відключення квартири АДРЕСА_4 . Використана електроенергія засобами обліку не обраховувалася. Вказане підтверджується даними протоколу засідання комісії по розгляду акту про порушення ПРРЕЕ № 11 від 21.03.2025.
Як вбачається з розрахунку по Акту №В 002429 від 18.02.2025, що є додатком №1 до протоколу комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ №11 від 21.03.2025, комісія визначила обсяг та вартість необлікованої електричної енергії спожитой ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) за період з 24.08.2024 по 18.02.2025 - нараховано по Акту 9874 кВт/год., на суму - 103772,37 грн.
З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що матеріали засідання комісії та рахунок на сплату завданих збитків направлені відповідачці ОСОБА_1 рекомендованим листом, який вона отримала 14.04.2025.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частинами 1-4 ст.26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.1, абз.8 ч.2 ст.27 Закону України «Про електроенергетику», правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є порушення правил користування енергією.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.
Згідно п.п.1, 3 ч.3 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Згідно ч.1, п.4 ч.2 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку є правопорушеннями на ринку електричної енергії.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №312 від 14.03.2018 року затвердила Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), якими зокрема врегульовано взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними ПРРЕЕ.
Положеннями ПРРЕЕ врегульовано взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.
Відповідно до пункту 1.1.2 ПРРЕЕ, акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно; об'єкт побутового споживача - житловий будинок (частина будинку), квартира або будівля, які розміщені за однією адресою та належать одній фізичній особі або декільком фізичним особам на правах власності або користування.
Відповідно до п.п.5, 6, 20 п.5.5.5 ПРРЕЕ, споживач повинен дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення
Відповідно до п.8.2.6 ПРРЕЕ, акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Відповідно до п.8.4.1 ПРРЕЕ, оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.
Відповідно до п.п.5 п.8.4.2 ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення порушення: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку.
Згідно п.п.5 п.8.4.8 ПРРЕЕ, кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил), зокрема: у разі виявлення у споживача порушення, зазначеного в підпункті 5 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку), або відключення електроустановки споживача (якщо контрольний огляд засобу комерційного обліку та/або технічна перевірка у період з дати відключення електроустановки споживача до дати виявлення порушення не були проведені) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Відповідно до п.8.2.7 ПРРЕЕ, у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , є споживачем електричної енергії за вказаною адресою (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), здійснила безоблікове користування електричною енергією шляхом самовільного підключення електроустановки до мережі, що не є власністю ОСР, без порушення схеми обліку, шляхом зриву пломби та під'єднання дротів на другу клему лічильника, після відключення квартири АДРЕСА_3 .
Відповідно до пунктів 6.4.1 та 6.4.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, розкрадання електричної енергії полягає у встановленні позаоблікових підключень, за що учасники ринку та споживачі несуть відповідальність відповідно до законодавства.
Факт безоблікового підключення кв. АДРЕСА_4 підтверджується актом про порушення №В 002429 від 18.02.2025.
Вказаними діями відповідачка ОСОБА_1 завдала шкоди позивачу. Розмір завданої шкоди визначено згідно розрахунку, проведеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Національною комісією регулювання електроенергетики України. Даний розрахунок відповідачкою не оспорений та не надано суду власного розрахунку.
Положеннями ст.22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо інше не встановлено законом або договором.
Нормою ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка ї завдала.
Так, відповідно до змісту наведених вище положень законодавства підставою для виникнення у споживача житлово-комунальних послуг обов'язку зі сплати їх вартості є в першу чергу наявність між таким споживачем та постачальником послуг або іншим уповноваженим учасником цих правовідносин договору про надання відповідних послуг. Разом з тим, споживачі зобов'язані своєчасно і в повному обсязі оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі, що закріплено в ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Наведена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 07 липня 2020 року по справі №712/8916/17.
Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , добровільно не відшкодувала заподіяну шкоду, відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суду не надала, відтак суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачки на користь позивача вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 103772,37 грн.
В той же час суд вважає, що у стягненні з відповідачки на користь позивача інфляційної складової в розмірі 2505,36 грн. та 3% річних в розмірі 1586,44 грн. слід відмовити з наступних підстав.
Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 ЦК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу (ч.2 ст.509 ЦК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, але також завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі й інші юридичні факти (ч.2 ст.11 ЦК України).
Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов'язання між суб'єктом, який таку шкоду завдав, і потерпілим. Залежно від змісту такого зобов'язання воно може бути грошовим або не грошовим.
За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Судове рішення про стягнення таких коштів є рішенням про примусове виконання обов'язку в натурі, тобто підтверджує грошове зобов'язання, зокрема те, що виникло у боржника у зв'язку із завданням ним шкоди потерпілому (кредитору).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України)
Стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Таким чином, у ст.625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Отже, положення ст.625 ЦК України передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з деліктного зобов'язання та рішення суду.
Щодо періоду прострочення виконання грошового зобов'язання слід зазначити таке.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно з ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
По своїй суті зобов'язання про відшкодування майнової шкоди є досить специфічним зобов'язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру відшкодування.
Джерелом визначеності змісту обов'язку особи, що завдала шкоди, може бути:
1) договір особи, що завдала шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди;
2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір відшкодування шкоди.
Тільки після конкретизації змісту зобов'язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди, те чи інше зобов'язання може бути кваліфіковане як грошове, і відповідно може відбутися прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) щодо його виконання (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 03 квітня 2019 року у справі № 757/3725/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі №463/389/14-ц, від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц).
Підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди між сторонами є факт її завдання позивачу, однак її розмір та спосіб відшкодування (грошові кошти) мають бути конкретизовані відповідним договором сторін, чи рішенням суду про стягнення такої шкоди.
Отже, у зв'язку з відсутністю договору між сторонами про відшкодування шкоди, у відповідачки виникне зобов'язання з відшкодування шкоди, завданої споживанням необлікованої електричної енергії, з дня закінчення строку на добровільне виконання судового рішення про стягнення такої шкоди.
Суд зауважує, що підстава для стягнення на користь позивача шкоди, завданої безобліковим споживанням електроенергії виникла з часу завдання такої шкоди відповідачкою, однак зобов'язання у відповідачки сплатити такі кошти виникне лише на підставі судового рішення, яким визначено розмір відшкодування шкоди, оскільки сторони не домовилися про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди.
Відтак, підстави для стягнення з відповідачки інфляційної складової в розмірі 2505,36 грн. та 3% річних в розмірі 1586,44 грн. відсутні, тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції №12633 від 18.09.2025 вбачається, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
З огляду на те, що позовні вимоги задоволені судом частково на 96,20% (103772,37 грн. х 100% /107864,17 грн), з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2330,35 грн. (2422,40 грн. х 96,20% / 100%).
На підставі викладеного та керуючись, ст.ст.509, 526, 530, 610, 625, 629 ЦК України, суд, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312, ст.ст.5, 10-13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279-282, 289 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 103772,37 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» судовий збір в розмірі 2330,35 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його складення.
Повний текст рішення складено 24.10.2025.
Сторони у справі:
Позивач: Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго», ЄДРПОУ 22767506, адреса місцезнаходження: вул.Храновського, 11А, м.Хмельницький.
Представник позивача: Гучинський Павло Леонідович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.В. Сопронюк