Справа 279/4892/25
провадження №2/279/2176/25
(Заочне)
"24" жовтня 2025 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі :
головуючого судді Пацко О.О..
секретаря Селюк К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТОВ "Діджи Фінанс" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 7567,37 гривень та понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.01.2023 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 899723 відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» надало відповідачу кредит, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
23.07.2024 між ТОВ "Діджи Фінанс" та ТОВ «Слон Кредит» укладено Договір факторингу №2307-24, за змістом якого ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ "Діджи Фінанс " право вимоги за кредитним договором №899723 від 17.01.2023.
Відповідач належним чином не виконав узяті на себе зобов'язання. Згідно з договором факторингу сума боргу перед новим кредитором ТОВ "Діджи Фінанс" становить 7567,37 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4309,69 грн та заборгованість за відсотками 3257,68 грн. Відповідачу було направлено повідомлення про відступлення права грошової вимоги із зазначенням інформації про порядок погашення заборгованості.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи.
Відповідач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України. Поштова кореспонденція, яка надсилалась судом за зареєстрованим місце проживання відповідача, повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення поштової кореспонденції у зв'язку з тим, що «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання поштової кореспонденції.
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Зазначене узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Згідно зі статтями 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що 17.01.2023 між ТОВ «Слон Кредит»та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №899723, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит»зобов'язалося надати кредит у гривні, а позичальник зобов'язався одержати та повернути кошти по кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Пунктами 1.3., 1.4. Договору встановлена сума кредиту (загальний розмір) 5500 грн, строк кредиту - 731 день з кінцевим терміном повернення 17.01.2025 (включно).
Згідно з пунктом 1.5. Договору тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) 10% в день (3650% річних); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 100 % річних .
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування: у розмірі 5000,00 грн за реквізитами платіжної картки або іншої картки, реквізити якої надані споживачем товариству у будь-який спосіб; 500 грн на користь товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до пункту 3.5 Договору.
Відповідно до пункту 3.1. Договору нарахування процентів здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.4. Договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов'язання на умовах та в строки, передбачені договором.
Пунктом 3.2. Договору встановлено, що нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році.
Позивачем на виконання умов договору на картковий рахунок відповідача була перерахована сума кредиту в розмірі 5000,00 грн, що підтверджується платіжної інструкції № 20523 від 17.01.2021 року
Відповідачем умови договору не виконувались, тому виникла заборгованість за договором, яка становить 7567,37 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4309,69 грн та заборгованість за відсотками 3257,68 грн.,що підтверджується копією розрахунку заборгованості за кредитом.
23.07.2024 між ТОВ "Діджи Фінанс" та ТОВ «Слон Кредит» укладено Договір факторингу №2307-24, за змістом якого ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ "Діджи Фінанс " право вимоги за кредитним договором №899723 від 17.01.2023.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до пункту 1 частини першо їстатті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України).
За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.
Відповідно до положеньстатті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави,якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Положеннями статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно достатті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Із встановлених обставин справи вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «Діджи Фінанс» виступає правонаступником кредитодавця (виконавцем послуги кредитування) ТОВ «Слон Кредит», а відповідач ОСОБА_1 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов'язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.
Суду надані відповідні документи на підтвердження факту укладення кредитного договору, наданні кредитних коштів відповідачу та переходу права вимоги до відповідача як боржника за договором споживчого кредиту № 647053 від 30.06.2021 до ТОВ ТОВ «Діджи Фінанс» у визначеному первісним кредитором розмірі, що складає 7567,37 грн.
Позов є обґрунтованим з огляду на встановлену заборгованість у погашенні поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, що засвідчує невиконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань. Суду не було надано відповідачем жодних доказів на спростування вимог позивача, тому позов в частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 133 ч. 1 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 133 ч. 3 п. 1 ЦПК України).
Згідно ст. 137 ч. 2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ст. 137 ч. ч. 4, 5, 6 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В постанові Верховного Суду від 19.02.2020 (справ №755/9215/15-ц) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підставі викладеного, враховуючи те, що справа, що розглядалась, не є складною, в справі - невелика кількість письмових доказів (справа в одному томі), представник позивача не брав участь в судових засіданнях, суд вважає заявлений розмір витрат сторони позивача в розмірі 6000,00 є неспівмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 2500,00 грн. витрат на правничу допомогу, в стягненні решти витрат потрібно відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 2422,40 грн судового збору.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", заборгованість за кредитним договором №2899723 від 17.01.2023 у загальному розмірі 7567 ( сім тисяч п'ятсот шістдесят сім) гривень 37 копійок а також стягнути 2422,40 грн. судового збору і 2500,00 грн. витрат на правничу допомогу.
В стягненні решти витрат на правничу допомогу відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи , якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного стироку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску строку з інших поважних причин.
Сторони по справі:
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс"(м. Київ, вул. Авіаконструктора І горя Сікорського,8, ЄДРПОУ 42649746 )
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя О.О.Пацко