Справа № 275/859/25
24 жовтня 2025 року селище Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Лівочки Л.І.,
при секретарі - Степанчук С.А.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Брусилівського районного суду Житомирської області Лівочки Л.І. у цивільній справі №275/859/25 за позовом ТОВ " Фінансова компанія " Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
10.10.2025 року до Брусилівського районного суду Житомирської області надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого по справі № 275/859/25 судді Лівочки Л.І, вмотивована наступним.
Відповідач ОСОБА_1 вказав, що 06.10.2025 року ним було подано клопотання про проведення прямої онлайн-трансляції судового засідання у цивільній справі № 275/859/25 за позовом ТОВ " ФК " Європейська агенція з повернення боргів" до нього про стягнення заборгованості на підставі ст. 11 ЦПК України (гласність і відкритість судового процесу), ч. 4 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суддя безпідставно змінила зміст поданого ним клопотання, розглянувши його як заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (EasyCon), чого він не просив. Така підміна суті заяви порушує принцип диспозитивності, закріплений у ч. 1 ст. 13 ЦПК України, за яким суд розглядає справу в межах поданих сторонами вимог. 08.10.2025р. суддя винесла ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 10.10.2025 р., однак засідання фактично не відбулося. Невиконання суддею власної ухвали порушує ст.129 Конституції України (обов'язковість судових рішень) та ч. 1 ст. 18 ЦПК України (судові рішення є обов'язковими до виконання). Такі дії створюють обґрунтовані сумніви у неупередженості судді, оскільки порушено принцип гласності (ст. 11 ЦПК); не забезпечено відкритий доступ до судового розгляду (ч. 4 ст. 7 Закону "Про судоустрій і статус суддів"); не виконано власну ухвалу суду; спотворено суть його процесуального клопотання. Тому відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів у її неупередженості або об'єктивності.
Суд, дослідивши письмові доводи ОСОБА_1 , вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, ст.ст. 36, 37 ЦПК України передбачені підстави для відводу судді, перелік яких є вичерпним. Крім того, суддя підлягає відводу, якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
З заяви ОСОБА_1 про відвід судді Лівочки Л.І. вбачається, що підставою для заявленого відводу стала незгода заявника з винесеною суддею ухвалою про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та не проведення прямої онлайн -трансляції судового засідання.
Інших обставин, які б викликали сумніви в неупередженості та об'єктивності суді Лівочки Л.І., в заяві не зазначено.
Втім, сам по собі факт незгоди з ухвалою головуючого судді не може вважатися достатньою підставою для висновку про упередженість або необ'єктивність судді.
Більш того, частиною 4 ст. 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
Отже, оскільки доводи, на які посилається ОСОБА_1 , не можуть бути підставою для відводу судді, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Згідно ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Враховуючи такі вимоги закону, наявні підстави для передачі заяви ОСОБА_1 про відвід судді Лівочки Л.І. до канцелярії Брусилівського районного суду Житомирської області для визначення у встановленому законом порядку судді для розгляду зазначеної заяви про відвід.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Брусилівського районного суду Житомирської області Лівочки Л.І. по цивільній справі № 275/859/25 за позовом ТОВ " Фінансова компанія " Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - визнати необґрунтованою.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Брусилівського районного суду Житомирської області Лівочки Л.І. по цивільній справі № 275/859/25 за позовом ТОВ " Фінансова компанія " Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами до канцелярії Брусилівського районного суду Житомирської області для визначення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України судді для розгляду зазначеної заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Лівочка