Рішення від 21.10.2025 по справі 168/871/25

Справа № 168/871/25

Провадження № 2/168/401/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2025 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого-судді Хаврони О.Й.,

з участю: секретаря Островерхої Т.С.,

розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 01.01.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 5121248, відповідно до якого останній отримав кредит на суму 10000 гривень. Право вимоги за вказаним кредитним договором на підставі договору факторингу від 25.07.2024 року перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС». Вказуючи, що у зв'язку з невиконанням відповідачем належним чином умов кредитного договору у нього виникла заборгованість в розмірі 21918,52 грн., позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві вказує, що позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи та просить справу розглядати без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи в контексті положень ч.8 ст.128 ЦПК України був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, у зв'язку із чим, враховуючи згоду позивача, суд проводить заочний розгляд справи (в порядку, встановленому ст.280 ЦПК).

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неявкою всіх учасників справи (ч.2 ст.247 ЦПК).

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

За змістом ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Ст. 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Встановлено, що 01.01.2022 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 5121248 (далі Договір), відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти (фінансовий кредит) в розмірі 10000 грн. на строк 15 днів зі сплатою процентів від суми позики у розмірі 3750 грн., які нараховуються за ставкою 2,5% від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом, базова процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку за кожень день строку користування кредитом.

П.1.5.1 Договору передбачена комісія за надання кредиту в розмірі 1900 грн., яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово.

У п.1.4 Договору визначена дата повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 16.01.2022 року (а.с. 8-13).

Договір про споживчий кредит № 5121248 від 01.01.2022 року підписаний електронними підписами сторін, зокрема, відповідача шляхом введення одноразового ідентифікатора.

На виконання умов Договору 01.01.2022 року відповідачу були надані кредитні кошти в розмірі 10000 грн. шляхом перерахунку на його банківський рахунок.

П.2.3 Доровору передбачена пролонгація строку кредитування, зокрема згідно з п. 2.3.1.2 Договору Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6 Договору.

У випадку, якщо Позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

ТОВ «Мілоан», надавши відповідачу кредит, свої зобов'язання за договором виконало.

Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов'язання, які випливають з кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст.ст. 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.

Ст.526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З розрахунку ТОВ «Мілоан», встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 5121248 від 01.01.2022 року становить 21918,52 грн., з яких заборгованість за основною сумою боргу складає 9168 грн., заборгованість за процентами 10850,52 грн., заборгованість з комісії 1900 грн. (а.с. 23-24).

Розрахунок проведений з дотриманням узгоджених сторонами вищевказаних істотних умов Договору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч.1 ст.516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.514 ЦК України).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Ч.1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З матеріалів справи встановлено, що 25.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладений договір факторингу № 25-07/2024 (а.с. 25-30).

Відповідно до п.2.1 вказаного договору ТОВ «Мілоан» відступає за плату своє право грошової вимоги до боржників строк виконання зобов'язань за якою настав, або яке виникне у майбутньому у сумі 106716309,37 грн., а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, приймає право грошової вимоги до боржників, що належать ТОВ «Мілоан», і стає і стає новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між ТОВ «Мілоан» та боржниками.

Згідно з Витягу з Додатку № 3 до договору факторингу № 25-07/2024 від 25.07.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 5121248 від 01.01.2022 року становить 21918,52 грн. (а.с. 41).

Зобов'язання по оплаті договору факторингу фактором повністю виконані (а. с. 35).

Аналіз наведених норм матеріального права та обставин справи дає підстави для висновку, що позивач набув у встановленому законом порядку право вимоги до відповідача за кредитним договором № 5121248 від 01.01.2022 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 .

За таких обставин справи, суд дійшов висновку про наявність у розглядуваному випадку передбачених законом підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, оскільки останній порушив його умови, що виразилося у неналежному виконанні договірних зобов'язань, а саме в простроченні платежів згідно з умовами договору та неповерненні кредитних коштів.

Щодо розподілу судових витрат у цій справі.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Ч.8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правничу допомогу в розмірі 13000 грн. позивач надав договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, заявку на надання юридичної допомоги №140 від 01.08.2025 року, витяг з Акту №17 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 року (а.с. 48-54).

Відповідач відповідно до положень ч.5 ст.137 ЦПК України клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявляв, співмірності цих витрат наданим позивачу адвокатом послугам не спростовував.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 512, 514, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 634, 1054, 1056-1ЦК України та керуючись ст.ст. 137, 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором № 5121248 від 01.01.2022 року в розмірі 21918 (двадцять одну тисячу дев'ятсот вісімнадцять) грн., 52 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 (тринадцять тисяч) грн. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених Цивільним процесуальним кодексом України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», адреса місця знаходження: вул.Гедройця Єжи, 6, офіс 521, м.Київ, код ЄДРПОУ 42640371.

Представник позивача: Сердійчук Ярослава Ярославівна, адреса місця знаходження: вулиця Гедройця Єжи, 6, офіс 521, місто Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне рішення суду складене 21.10.2025 року.

Суддя О. Й. Хаврона

Попередній документ
131249685
Наступний документ
131249687
Інформація про рішення:
№ рішення: 131249686
№ справи: 168/871/25
Дата рішення: 21.10.2025
Дата публікації: 27.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Старовижівський районний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (21.10.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 15.09.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
21.10.2025 10:00 Старовижівський районний суд Волинської області