справа № 165/2792/25
провадження №2-о/165/93/25
13 жовтня 2025 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі :
головуючого Ференс-Піжук О.Р.,
за участю секретаря Король І.С.,
заявниці ОСОБА_1 ,
представника заявниці Молчанова О.В. (в режимі ВКЗ),
представника
Міністерства оборони України Тіщенка А.В. (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування на утриманні,-
встановив:
Представник ОСОБА_1 адвокат Молчанов О.В. звернувся до суду із заявою про встановлення факту перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , була призначена опікуном над неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено посвідченням від 01.06.2005 № 441, разом проживали та вели спільне господарство. Відповідно до сповіщення сім'ї № 250/106 від 12.12.2024 ОСОБА_2 військовослужбовець вважається безвісти відсутнім через виконання бойового завдання в районі н.п. Відродження, Донецька область. Згідно з актом від 12.06.2025 № 75/20-12 заявниця проживала та вела спільне господарство з ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 . Вважає, що вона, як не працездатна особа з інвалідністю ІІІ групи на момент зникнення безвісти ОСОБА_2 фактично перебувала на його утриманні Просить встановити вищевказаний факт, який необхідний заявниці для оформлення пенсії по втраті годувальника.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 заявлені вимоги підтримали, просили їх задоволити з підстав наведених у заяві. При цьому ОСОБА_1 пояснила, що має свою сім'ю, чоловіка, працездатного сина, а ОСОБА_2 , оскільки вона з 2020 року не працює, отримує пенсію в зв'язку із інвалідністю 3 групи, допомагав їй матеріально, але докази, які б підтверджували ці обставини, відсутні.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Тіщенко А.В. в судовому засіданні просив у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити з підстав, наведених у поданих до суду письмових поясненнях (а.с.29-35).
Заслухавши пояснення заявника ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_3 , представника заінтересованої особи ОСОБА_4 суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника. Як зазначено вище, за загальним правилом судом може бути встановлено факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, що має значення для одержання свідоцтва про право на спадщину, призначення пенсії, відшкодування шкоди чи отримання грошової допомоги тощо. Факт перебування особи на утриманні померлого має місце за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю (заявнику), була для нього постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була неодноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Отже, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Наведений вище правовий висновок та аналогічні йому викладені у постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі №210/2422/16-ц, від 22 травня 2019 року в справі №520/6518/17, від 22 жовтня 2020 року в справі №210/343/19, від 13 січня 2021 року в справі №592/17552/18, від 27 січня 2021 року в справі №584/1166/15-ц .
Суд дійшов висновку, що перебування заявника на утриманні ОСОБА_2 , який зник безвісти, не доведено належними та допустимими доказами, жодних доказів отримання будь-якого виду матеріальної допомоги (шляхом здійснення банківських переказів, поповнень карток, оплату освітніх послуг, проживання, тощо) заявником не надано.
З огляду на встановлені судом під час розгляду обставини, сам акт Благодатного Старостинського округу Нововолинської міської ради від 12.06.2025, не є достатнім доказом на підтвердження факту перебування ОСОБА_1 на утриманні безвісти зниклого ОСОБА_2 , який 11.06.2024 був призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 і зник безвісти 08.12.2024 під час виконання бойового завдання.
Призначення ОСОБА_1 у 2005 році опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який досяг повноліття у 2014 році, не підтверджує перебування заявниці на утриманні у ОСОБА_2 .
З огляду на пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в редакції чинній на час виникнення у заявника права на отримання одноразової грошової допомоги, встановлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 грн, яка розподіляється рівними частками на всіх утримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Статтею 16-1 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції чинній на дату загибелі військовослужбовця, визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якого настала протягом року після звільнення).
Частиною 1 статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Згідно з частиною першою статті 31 цього ж Закону члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Отже, факт перебування заявника на утриманні ОСОБА_2 , має значення для оформлення спадщини та отримання ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яку може бути призначено та виплачено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування.
Заявник перебуває у шлюбі, має працездатного повнолітнього сина, доказів повного утримання ОСОБА_2 чи надання ним допомоги заявниці, яка була б постійним та основним джерелом засобів до існування, ОСОБА_1 , суду не надала.
Тому, враховуючи наведене, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд відмовляє.
Керуючись ст. 258, ст.263, ст. 264, ст. 315 ЦПК України, - суд,
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлений 23.10.2025.
Головуючий підпис О.Р. Ференс-Піжук