Справа 165/2985/25
Провадження 3/165/1538/25
13 жовтня 2025 року м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ференс-Піжук О.Р., розглянувши матеріали справи, що надійшли з ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №430605 від 22 липня 2025 року зазначено, що 14 липня 2025 року о 23 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи по АДРЕСА_2 , нецензурно висловлювалася до ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян. У протоколі вказано, що ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, тобто правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи.
Відповідно до ст.173 КУпАП дрібне хуліганство - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Дослідивши письмові матеріали справи, зокрема письмові пояснення ОСОБА_1 приходжу до висновку, що докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 в скоєнні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, є недостатніми для визнання її винуватості у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, оскільки відповідальність за ст.173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Тобто, для кваліфікації дій особи за ст.173 КУпАП, необхідна наявність в цих діях хулінганського мотиву, а саме дії мають здійснюватись безпричинно і за відсутності особистих неприязних стосунків та спонукань.
З матеріалів справи встановлено, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник у квартирі останньої з приводу непорозуміння, що відбулося у неповнолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..
Наявність саме хуліганського (безпричинного) мотиву є обовязковою ознакою субєктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 було допущено порушення ст.173 КУпАП, а саме порушення громадського порядку, матеріали справи не містять, і під час судового розгляду справи таких не здобуто.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з врахуванням практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 року), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ст. 173 КУпАП, необхідно виходити з того, що як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім.
Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З наведеного випливає, що нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, є обов'язком органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що в свою чергу звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
За обставин, викладених вище, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості не підтверджуються доказами у справі та не можна вважати доведеними, а тому протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження в справі в зв'язку з відсутністю в діях особи складу адмінправопорушення.
Керуючись ст. ст.247 ч.1, 284 КУпАП,-
постановив:
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП провадженням закрити.
Постанову можна оскаржити в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду з моменту її винесення відповідно до ст.294 КУпАП.
Суддя підпис О.Р. Ференс-Піжук