Справа № 161/11393/25
Провадження № 3/161/3709/25
24 жовтня 2025 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, -
В провадженні судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудської С.М. знаходиться справа про адміністративне правопорушення №161/11393/25 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
23 жовтня 2025 року, через систему «Елек4тронний суд» надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі.
Клопотання обґрунтоване тим, що наразі ОСОБА_1 проходить військову службу за мобілізацією та безпосередньою залучений до виконання бойових завдань, а саме на території Куп'янського району Харківської області. З цих підстав просить суд зупинити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 335 КПК України.
В судове засідання для розгляду цього клопотання ОСОБА_1 не прибув, але у тексті клопотання просить суд розглядати таке клопотання за його відсутності.
Розглянувши клопотання, суддя дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, з таких міркувань.
З тексту клопотання слідує, що ОСОБА_1 просить суддю застосувати за аналогією закону приписи ч. 1 ст. 335 КПК України, які вказують, що у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Однак застосувати аналогію закону до даної ситуації неможливо, виходячи з такого.
Частиною першою статті 65 Закону України «Про правотворчу діяльність» передбачено, що правова прогалина - це повна або часткова відсутність норми права, що не забезпечує завершеність правового регулювання відповідних суспільних відносин.
У частині третій статті 65 цього ж Закону визначено, що суд для подолання правової прогалини може застосовувати у випадках, передбачених законом:
1) аналогію закону - шляхом застосування до неврегульованих суспільних відносин положень закону, який регулює подібні суспільні відносини;
2) аналогію права - шляхом застосування до суспільних відносин, не врегульованих нормативно-правовими актами, загальних принципів права.
Отже, застосування аналогії закону, як просить ОСОБА_1 , можливе лише у випадку наявності правової прогалини, а саме незавершеність правого регулювання суспільних відносин.
Але у даному випадку правове регулювання процесуальних аспектів провадження у справах про адміністративне правопорушення є завершеним та регулюється розділом IV КУпАП.
Законодавцем для провадження у справах про адміністративні правопорушення передбачені лише випадки зупинення строку розгляду таких справ (ч. 3 ст. 277 КУпАП), а зупинення провадження у таких справах не передбачалося, зважаючи на їх специфіку та скорочені строки розгляду (ст. 277 КУпАП), а також накладення адміністративного стягнення (ст. 38 КУпАП).
Тому застосування аналогії закону, в даному конкретному випадку, є неможливим, адже правової прогалини у цих правовідносинах не існує.
Що стосується неодноразових посилань ОСОБА_1 на судову практику Волинського апеляційного суду, то для суду є обов'язковими для врахування лише висновки, викладені у постановах Верховного Суду, а не апеляційних судів (ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Окрім того, згідно п. 1.4 Першого показника «Незалежність» Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 N 2006/23, у тих випадках, коли рішення у справі має бути прийняте суддею одноособово, він діє незалежно від своїх колег по суду.
Також слід зазначити, що згідно п. 40 Коментарів щодо Бангалорських принципів поведінки суддів, будь-яка ієрархічна організація судової системи чи будь-яка відмінність у посаді чи званні не може жодним чином впливати на право судді проголосити рішення вільно, без жодних сторонніх зауважень чи впливу.
Отже, позиція апеляційного суду щодо застосування положень ч. 1 ст. 335 КПК України в інших справах про адміністративні правопорушення, не є визначальною для судді, яка розглядає цю справу самостійно та діє незалежно.
З наведених вище міркувань суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав перебування його на військовій службі необхідно відмовити, адже такої процедури чинний КУпАП не передбачає, а правова прогалина у даному випадку - відсутня.
Керуючись главою 22 КУпАП, суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Постанова набирає законної сили з моменту її винесення та оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська