Справа № 583/2856/25
Провадження № 2/588/549/25
23 жовтня 2025 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Огієнка О.О., за участю секретаря судових засідань Гаврилович Я.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача Руденко К.В. у червні 2025 року звернувся до суду з указаним позовом, який мотивував тим, що 26.05.2024 між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 12750, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 8000 грн строком на 365 днів (до 26.05.2025), з умовою сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5% за день користування коштами (547,5 % річних).
Кредитні кошти були надані відповідачу шляхом перерахування на картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «Приватбанк».
Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 20.06.2025 утворилась заборгованість у розмірі 48157,83 грн, яка складається з такого: заборгованості за сумою кредиту в розмірі 7993 грн; заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 40164,83 грн.
У зв'язку з наведеним, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» заборгованість за кредитним договором № 12750 від 26.05.2024 у розмірі 48157,83 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою суду від 30.07.2025 було відкрито провадження у даній справі, вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, призначено судовий розгляд та за клопотанням представника позивача витребувано докази у справі
Представник позивача у судове засідання не з'явився, але подав клопотання в якому вказав, що просить суд розглянути справу без його участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але у судове засідання повторно не з'явився та не повідомив про причини неявки і не подав відзив.
Згідно вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим провести по справі заочний розгляд.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов'язані зі спорами про виконання зобов'язань, які виникли за кредитним договором, позов частково обґрунтований і підлягає частковому задоволенню, виходячи із такого.
Судом установлено, що 26.05.2024 між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 12750, відповідно до якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 8000 грн на строк 365 днів, з умовою сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5% за кожен день користування (547,5 % річних) та періодичністю сплати відсотків кожні 30 днів. Також сторонами була погоджена таблиця обчислення загальної вартості кредиту, графік платежів та інші умови кредитування (а.с. 15-21, 32,33).
Зазначений договір був укладений між сторонами у формі електронного документа з відповідним електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. У силу ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Отже, зі змісту договору, вбачається, що у ньому визначені основні істотні мови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання ним цього договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Разом із тим, суд не приймає як складову частину кредитного договору укладеного між позивачем та відповідачем паспорт споживчого кредиту, що був доданий до позовної заяви, оскільки ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Такі висновки суду щодо застосування норм права відповідають висновкам Верховного Суду викладеним у постанові у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20.
На виконання умов зазначеного кредитного договору ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» 26.05.2024 на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», було перераховано кредитні кошти у розмірі 8000 грн (а.с. 25, 70-71).
Отже, позивач свої зобов'язання за договором виконав та надав відповідачу кредит.
Всупереч умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, частково погашав кредит, що створило заборгованість розмір якої, згідно розрахунку позивача, станом на 20.06.2025 становить 48157,83 грн із яких: 7993 грн - тіло кредиту; 40164,83 грн - заборгованість по нарахованим процентам (а.с. 26-31).
Суд частково не погоджується із вказаним розрахунком зважаючи на таке.
Кредитний договір № 12750 був укладений між сторонами 26.05.2024 та строк дії договору визначено тривалістю 365 днів.
Згідно ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Вказані положення набрали чинності 24.12.2023 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг.
Відповідно до пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, на момент укладення кредитного договору № 12750 від 26.05.2024 чинним законодавством було чітко визначено максимальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», а також після закінчення цього строку.
Таким чином, умови кредитного договору про сплату відсотків за ставкою що перевищує установлену законом максимальну відсоткову ставку суперечать вимогам Закону України «Про споживче кредитування».
Відтак нарахування позивачем відсотків, у розмірі 1,5 % на день після закінчення 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", за незаконною ставкою, є також незаконним.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що за період з 21.08.2024 по 25.05.2025 розмір відсотків за користування відповідачем кредитними коштами за ставкою 1 % на день має становити 22220,54 грн.
Разом з тим, нарахування позивачем відсотків за період з 26.05.2024 по 20.08.2024 за ставкою 1,5 % на день в сумі 6714,12 грн є правомірним, тому суд погоджується з таким розрахунком.
Таким чином загальний розмір заборгованості відповідача за відсотками по кредитному договору перед ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» складає 28934,66 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачкою не надано.
Враховуючи установлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачем належним чином не виконано зобов'язання за кредитним договором внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7993 грн підлягає задоволенню повністю, а також частково підлягає задоволенню вимога про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 28934,66 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 36927,66 грн
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с. 12, 50).
Оскільки позовні вимоги судом задоволені на 76,68 %, тому витрати позивача на оплату судового збору мають бути стягнуті з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що враховуючи сплачену суму судового збору становить 1857,50 грн.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн суд враховує таке.
Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представник позивача у обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав: договір № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024; довіреність від 03.06.2024; акт приймання-передачі наданих послуг № 36 від 30.04.2025; витяг з реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 36 від 30.04.2025; платіжну інструкцію від 30.04.2025 про оплату позивачем за надані адвокатом Руденком К.В. послуги правничої допомоги у розмірі 110000 грн (а.с. 34-35, 37-40).
Указані докази підтверджують факт понесення ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 10000 грн.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Дослідивши надані представником позивача докази понесених витрат на професійну правничу допомогу суд вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним зважаючи на таке.
Згідно витягу з реєстру № 1 до акта приймання-передачі наданих послуг № 36 від 30.04.2025 адвокатом Руденком К.В. на виконання умов договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024 було проведено такі дії: підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості та клопотання про витребування доказів, а вартість робіт склала 9000 грн; складання адвокатського запиту про витребування доказів, а вартість робіт становить 1000 грн.
Дана справа відноситься до категорії малозначних, обсяг документів доданих до позовної заяви є незначним, а судова практика у справах цієї категорії є сталою і не потребувала значного часу для аналізу законодавства.
Позовна заява складається з 11 аркушів, тому її складання, враховуючи професійну підготовку адвоката, який є фахівцем у галузі права, не становить складності.
Крім того, позовна заява подана до суду через систему «Електронний суд», що не потребує значного часу роботи адвоката.
До того ж, представництво інтересів позивача у судових засіданнях адвокат не здійснював.
Зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціну позову, значення справи для сторін, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за необхідне визначити суму відшкодування витрат ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» на професійну правничу допомогу в даній справі у розмірі 5000 грн.
Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.
Таким чином, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (76,68%), що становить 3834,00грн.
Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» заборгованість за кредитним договором № 12750 від 26.05.2024 у розмірі 36927 (тридцять шість тисяч дев'ятсот двадцять сім) грн 66 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» кошти на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 1857 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят сім) грн 50 коп. та кошти на відшкодування витрат на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 3834 (три тисячі вісімсот тридцять чотири) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» адреса місцезнаходження: вул. Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, 03124, ЄДРПОУ 41466388;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя О. О. Огієнко