Справа № 583/4414/25
2/583/1594/25
24 жовтня 2025 року м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючої судді Семенової О.С.,
з участю секретаря
судового засідання Добровольської А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін в залі судових засідань № 1 в м. Охтирка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» в особі директора Сердійчук Я. 24 вересня 2025 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 16551,56 грн за договором № 764842 від 01 грудня 2021 року, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 01 грудня 2021 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Слон Кредит» договір про надання споживчого кредиту № 764842, відповідно до якого їй було надано кредит в сумі 25000,00 грн на строк 730 днів, а вона в свою чергу зобов'язалася повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки з користування кредитними коштами.
31 січня 2025 року було укладено договір № 31012025, відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 764842, тобто ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до ОСОБА_1 за договором № 764842.
Представник позивача в судове засідання не прибув, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи /а.с. 4 зворот/.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання подала заяву про розгляд справи без її участі, до початку розгляду справи по суті позовні вимоги визнала в повному обсязі, просила зменшити витрати на правову допомогу /а.с. 74/.
Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши докази, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що 01 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачкою укладено Договір про надання споживчого кредиту № 764842, в паперовій формі для кредитів.
На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов?язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов?язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 25000,00 гривень. Строк кредиту 730 днів, з кінцевим терміном повернення 01 грудня 2023 року. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит /а.с. 6-15/.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 764842 від 01 грудня 2021 року заборгованість відповідачки за період з 01 грудня 2021 року до 05 березня 2025 року в сумі 16551,56 грн нарахована первісним кредитором ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», станом на 24 вересня 2025 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» не нараховував заборгованість /а.с. 17-18/.
Правильність вказаного розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідачкою не спростована.
31 січня 2025 року було укладено договір № 31012025, відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 764842, тобто ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до ОСОБА_1 за договором № 764842 /а.с. 19-41/.
Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договорами.
Незважаючи на це, відповідачка не виконала свого обов'язку та не повернула наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитних договорів (ст. 638 ЦК України).
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.
Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем/ у строк та в порядку, встановлені договором.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки правовідносини, які склалися між сторонами по справі, витікають з договірних відносин, які є обов'язковими для виконання сторонами в повному обсязі, а тому з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості за кредитним договором від 01 грудня 2021 року № 764842 у розмірі 16551,56 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11730,34 грн, та заборгованості за відсотками в розмірі 4821,22 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір про надання Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» правової допомоги від 02 липня 2024 року № 02-07/2024 /а.с. 47-49/; заявку про надання юридичної допомоги № 276 від 01 серпня 2025 року на суму 9000,00 грн за складання позовної заяви до ОСОБА_1 , витяг з акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31 серпня 2025 року, прас лист АО «Лігал Ассістанс» /а.с. 47-53/.
Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката, суд виходить з такого.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст. 19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні, об'єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 9000,00 грн є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв'язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Крім того при подачі позовної заяви до суду позивачем був сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн /а.с. 5/.
До початку розгляду справи по суті відповідачкою подано заяву про визнання позову.
Враховуючи викладене, слід стягнути з відповідача 50 відсотків від понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 133, 137, 141, 247, 263-265, 268, 354, 355ЦПК, ст.ст. 526, 527, 530, 626, 628, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором № 764842 від 01 грудня 2021 року в сумі 16551,56 /шістнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одну гривню 56 копійок/, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 /одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок/ та на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн /три тисячі гривень 00 копійок/.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» /юридична адреса: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42640371/.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області О.С. Семенова