Справа№592/14539/25
Провадження №2/592/3188/25
21 жовтня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Зоріка М.В.,
з участю секретаря судового засідання Білої В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позов мотивувало тим, що 11.02.2024 між ТОВ «Маніфою» та відповідачем укладено Договір позики №6918521, який було укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5000 гривень, строком кредитування 57 днів до 08.04.2024 року. 11.01.2024 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №11-01/2024, згідно якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за Договором позики №6918521 від 11.02.2024, який було укладено між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 . Відповідно до реєстру боржників №5 від 17.07.2024 до Договору Факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024 ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 18125 гривень, з яких: 5000 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 7125 гривень - заборгованість за процентами за користування позикою; 6000,00 гривень - заборгованість за процентами на прострочену позику. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором позики у розмірі 18125 грн.
Всупереч умовам кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів", ані на рахунки попереднього кредитора. Враховуючи вищевикладене позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" суму заборгованості за договорами позики на загальну суму 18125 грн, та понесені судові витрати.
Ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 24.09.2025 по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомлення (виклику) сторін.
10.10.2025 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він посилаючись на ч. 15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" вважає, що він як військовослужбовець Служби безпеки України, має право на списання штрафних санкцій, пені та відсотків по кредиту. На підтвердження доводів надано копію довідки за підписом начальника Управління СБУ від 18.07.2025 №203 про перебування ОСОБА_1 на військовій службі в Управлінні СБУ в Сумській області з 11.08.2015 по теперішній час.
15.10.2025 представником позивача надано відповідь на відзив з якої вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та заперечує проти позиції відповідача. Зазначає, що відповідач із заявою про звільнення від сплати штрафних санкцій, пені і процентів по кредиту із відповідними документами до банку не звертався. Одночасно наголошує на ст. 526 ЦК України , що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Однак відповідач належним чином свої зобов'язання за Кредитним Договором не виконав.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Представником позивача подано заяву з проханням проводити судове засідання за відсутністю представника позивача. Відповідачем подано заяву про розгляд справи без його участі.
Суд, дослідивши докази у справі, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
11.02.2024 між ТОВ «Маніфою» та відповідачем укладено Договір позики №6918521, який було укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5000 гривень, строком кредитування 57 днів до 08.04.2024 року (а.с.7-12).
11.01.2024 між ТОВ «Маніфою» та ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №11-01/2024, згідно якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за Договором позики №6918521 від 11.02.2024, який було укладено між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 (а.с.13 зворот-17).
Відповідно до реєстру боржників №5 від 17.07.2024 до Договору Факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024 ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 18125 гривень, з яких: 5000 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 7125 гривень - заборгованість за процентами за користування позикою; 6000,00 гривень - заборгованість за процентами на прострочену позику (а.с.16 зворот).
Згідно ч.1 ст.1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Сторони узгодили суму позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання Договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною першою ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи відзиву відповідача, останній не заперечує факту укладення зазначеного договору позики та факту отримання кредитних коштів за ним.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач у строки, встановлені договорами, не виконав належним чином умови договору позики, тому у нього виникла заборгованість у розмірі 18125 гривень, з яких: 5000 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 7125 гривень - заборгованість за процентами за користування позикою; 6000,00 гривень - заборгованість за процентами на прострочену позику .
У наданому до суду відзиві на позов відповідач не заперечує про наявність у нього обов'язку зі сплати заборгованості за тілом кредиту по зазначеному договору позики.
Щодо стягнення заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.
Згідно з п. 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній станом на момент укладення Кредитного договору, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Пунктом 3 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію пп. 3 п. 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов'язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
Пункт 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Зазначені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21 (провадження № 61-9565ск22), від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18).
Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні, 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжує діяти по теперішній час.
На підтвердження проходження військової служби відповідачем ОСОБА_1 надано копію довідки начальника Управління СБУ від 18.07.2025 №203 про перебування ОСОБА_1 на військовій службі в Управлінні СБУ в Сумській області з 11.08.2015 по теперішній час.
Відтак, відповідач ОСОБА_1 з 11.08.2015 до цього часу є військовослужбовцем.
З огляду на наведені вище обставини, суд доходить висновку, що на відповідача поширюється дія положень п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», а відтак, сума заборгованості за відсотками та сума заборгованості за пенею з відповідача стягненню не підлягають.
Отже, проаналізувавши досліджені у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що обов'язок ОСОБА_1 по поверненню заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 5000 грн, знайшов своє підтвердження. Водночас, правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у частині нарахованих 7125 гривень - заборгованість за процентами за користування позикою; 6000,00 гривень - заборгованість за процентами на прострочену позику, немає. А тому, в цій частині позовних вимог позивача, слід відмовити.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому відповідно до вимог ст.141ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 668,25 грн (5000х2422,40:18125).
Керуючись статтями 12, 81, 133, 141, 144, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд,
постановив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №6918521 в розмірі 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 668,25 грн в відшкодування судового збору.
На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи:
http://kv.su.court.gov.ua/sud1806/gromadyanam/csz/.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текс рішення викладено 24.10.2025
Суддя М.В. Зорік