Справа№592/12246/25
Провадження №2-о/592/222/25
20 жовтня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді Алфьорова А.М., присяжних Гончарова Д.Є., Сердюк Т.В., за участю секретаря - Літовченко С.М., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою,
Заявник звернувся до суду з вказаною заявою, яку мотивує тим, що він є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є військовослужбовцем. Згідно зі сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.05.2024 р. № 4/032 його повідомлено, що солдат ОСОБА_2 виявляючи стійкість та мужність, зник безвісти 08.04.2024 р. в районі населеного пункту Роботине, Запорізької області, під час виконання бойового завдання у ході ведення бойових дій. Військовою частиною НОМЕР_1 проведено службове розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 стрільця - помічника гранатометника 3 механізованого відділення з механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 . Відповідно до акту службового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_2 вважається безвісти зниклим. Даний випадок пов'язаний з бойовими ураженнями і діями з боку противника при виконанні обов'язків військової служби під час забезпечення і здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи в районі проведення бойових дій. Згідно з матеріалами службового розслідування, зокрема, з бланком отримання пояснень старшого стрільця-оператора ОСОБА_3 , зазначено, що під час заходу на позиції по ним був нанесений удар FPV-дронами, в результаті чого солдат ОСОБА_2 отримав поранення несумісне з життям. Крім того, відповідно до рапорту командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 від 13.04.2024 р. № 16405 при проведенні розвідки було виявлено тіла двох військовослужбовців, у тому числі ОСОБА_2 східніше на 100 метрів від лісосмуги «Алжир», точка 9. Підтвердження, що солдат знаходиться у полоні, відсутнє. Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф № 1843/3/153 від 14.06.2024 р. ОСОБА_2 у період з 06.04.2024 р. по 08.04.2024 р. дійсно брав безпосередньо участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в районі населеного пункту Роботине, Запорізької області. Просить суд: оголосити солдата ОСОБА_2 , стрільця помічника гранатометника 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 7 механізованої роти механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 померлим; встановити датою смерті солдата ОСОБА_2 стрільця помічника гранатометника 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 7 механізованої роти механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 - 08.04.2024 р.; встановити місцем смерті солдата ОСОБА_2 стрільця помічника гранатометника 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 7 механізованої роти механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 населений пункт Роботине, Запорізької області; вважати, що загибель солдата ОСОБА_2 стрільця помічника гранатометника 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 7 механізованої роти механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 в населеному пункті Роботине, Запорізької області настала під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил рф на території України.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав, просив задовольнити.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України у судове засідання не з'явився, надали відзив на заяву, просили відмовити у задоволенні заяви з викладених у відзиві підстав.
Представник заінтересованої особи в/ч НОМЕР_1 у судове засідання не з'явився, надали відзив на заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку заявника, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 .
Згідно зі сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.05.2024 р. № 4/032 його повідомлено, що солдат ОСОБА_2 виявляючи стійкість та мужність, зник безвісти 08.04.2024 р. в районі населеного пункту Роботине, Запорізької області, під час виконання бойового завдання у ході ведення бойових дій.
Військовою частиною НОМЕР_1 проведено службове розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 стрільця - помічника гранатометника 3 механізованого відділення з механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 . Відповідно до акту службового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_2 вважається безвісти зниклим. Даний випадок пов'язаний з бойовими ураженнями і діями з боку противника при виконанні обов'язків військової служби під час забезпечення і здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи в районі проведення бойових дій.
Згідно з матеріалами службового розслідування, зокрема, з бланком отримання пояснень старшого стрільця-оператора ОСОБА_3 , зазначено, що під час заходу на позиції по ним був нанесений удар FPV-дронами, в результаті чого солдат ОСОБА_2 отримав поранення несумісне з життям. Крім того, відповідно до рапорту командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 від 13.04.2024 р. № 16405 при проведенні розвідки було виявлено тіла двох військовослужбовців, у тому числі ОСОБА_2 східніше на 100 метрів від лісосмуги «Алжир», точка 9. Підтвердження, що солдат знаходиться у полоні, відсутнє.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф № 1843/3/153 від 14.06.2024 р. ОСОБА_2 у період з 06.04.2024 р. по 08.04.2024 р. дійсно брав безпосередньо участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в районі населеного пункту Роботине, Запорізької області.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
За змістом ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У ч. 1 ст. 46 ЦК України міститься загальна норма: "фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років" - та дві спеціальні: "якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців" та "за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру".
У ч. 2 ст. 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: "фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій" (речення перше) та "з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців" (речення друге).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori); "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali); "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
Суд враховує, що приписи ч. 2 ст. 46 ЦК України пов'язують оголошення фізичної особи померлою у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв'язку з воєнним станом як таким.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану").
За змістом ст. 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII "Про оборону України" (станом на час виникнення правовідносин у цій справі):
- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;
- бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);
- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;
- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Відповідно бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у ч. 2 ст. 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.
Законодавець у 2018 році вніс зміни до ч. 2 ст. 46 ЦК України, доповнивши частини другу і третю статті 46 після слів "воєнними діями" словами "збройним конфліктом".
Із пояснювальної записки до проєкту Закону про правовий статус осіб, зниклих безвісти: "Беручи до уваги триваючий збройний конфлікт на території України та його наслідки як для населення в цілому, так і для окремих осіб, найбільш доцільним є прийняття окремого закону, який визначатиме правовий статус осіб, зниклих безвісти, та забезпечуватиме правове регулювання відносин, пов'язаних з обліком цих осіб та їх розшуком, з метою максимального подолання руйнівних наслідків конфлікту".
Збройний конфлікт - це збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) (пункт 7 частини першої статті 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII "Про національну безпеку України").
Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії "воєнні дії", "збройний конфлікт" і "воєнний стан". Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями "воєнні дії" і "збройний конфлікт", а не "воєнний стан". Тому немає підстав пов'язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.
Для з'ясування змісту припису речення другого ч. 2 ст. 46 ЦК України "з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців" використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права.
Стаття 48 ЦК України регулює правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою. Ця стаття передбачає механізм скасування судом рішення про оголошення фізичної особи померлою у разі, якщо вона з'являється або стає відомою інформація про її місцезнаходження. Завдяки цьому механізму законодавець також прагне забезпечити справедливість, враховуючи потребу в захисті прав людини та її законних інтересів. Стаття 48 ЦК України формує справедливий та розумний баланс між інтересами держави, суспільства та окремих осіб, у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, що є ключовим для функціонування правової системи.
Суд зазначає, що шість місяців, які визначені в реченні другому ч. 2 ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309).
У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.
Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.
Суд наголошує, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим ч. 2 ст. 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.
Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.
У ч. 2 ст. 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.
Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв'язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об'єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.
Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв'язок з різних причин, пов'язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з'ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.
Суд звертає увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.
У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв'язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.
Судом встановлено та досліджено у судовому засіданні, що заявник ОСОБА_1 просить оголосити сина солдата ОСОБА_2 померлим, оскільки останній брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією рф, а саме перебуваючи в районі населеного пункту Роботине, Запорізької області, під час заходу на позиції по ньому був нанесений удар FPV-дронами, в результаті чого солдат ОСОБА_2 отримав поранення несумісне з життям.
Суд погоджується, що матеріали справи та факти, повідомлені заявником ОСОБА_1 , пояснення якого не були суперечливими щодо обставин загибелі сина ОСОБА_2 , є підставами для того, щоб зробити можливим вірогідне припущення про смерть останнього, який є військовослужбовцем та приймав безпосередню участь під час забезпечення і здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи в районі проведення бойових дій.
Проте, суд зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 46 ЦК України воєнні дії на території України тривають, відлік встановленого шестимісячного строку, відповідно, ще не розпочався, тому звернення заявника ОСОБА_1 до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою є передчасним і унеможливлює визнання особи померлою в порядку, визначеному ч. 2 ст. 46 ЦК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що необхідність обраховувати шестимісячний строк, встановлений у реченні другому ч. 2 ст. 46 ЦК України не з моменту припинення воєнних дій (воєнного стану) на всій території України загалом, а саме має обраховуватися, як дата закінчення активних бойових дій, в даному випадку, на території с. Роботине, Токмацької міської громади, Пологівського району, Запорізької області.
Керуючись п. 3 ч. 2 ст. 293, ст. 305 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя А.М. Алфьоров
Присяжні Д.Є. Гончаров
Т.В. Сердюк