Справа № 486/1994/25
Провадження № 1-кс/486/342/2025
22 жовтня 2025 року м. Південноукраїнськ
Слідчий суддя Південноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю начальника Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , без участі власника майна ОСОБА_4 та користувача ОСОБА_5 , розглянув клопотання прокурора Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 жовтня 2025 року за №12025152120000351 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
20 жовтня 2025 року прокурор Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт на вилучений автомобіль ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , синього кольору, 2005 року випуску та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , зареєстрований на праві власності за ОСОБА_4 , та знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_5 , який вилучено 19 жовтня 2025 року під час проведення огляду місця події - прилеглої території блокпосту «Експрес», що в м. Південноукраїнську та знаходиться на зберіганні у відділенні поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, заборонивши відчуження, користування та розпоряджання даним майном.
Клопотання прокурор мотивує тим, що Слідчим відділенням відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції ГУ НП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025152120000351, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20 жовтня 2025 року за ч. 1 ст. 382 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 19 жовтня 2025 року до ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення від поліцейського СРПП ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про те, що близько 21:30 год. 19 жовтня 2025 року, під час патрулювання, на території блок посту «Експрес» в м. Південноукраїнську, Миколаївської області, було зупинено транспортний засіб марки «ВАЗ», моделі «21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , який згідно рішення суду позбавлений права керування транспортними засобами, тобто який умисно не виконує рішення суду, що набрало законної сили.
В подальшому було встановлено, що 19 жовтня 2025 року, в ході перевірки документів у ОСОБА_5 , було встановлено, що останній дійсно, згідно рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 березня 2025 року, справа №467/139/25, провадження №3/467/90/25 та 13 травня 2025 року, справа №467/373/25, провадження №3/467/200/25, позбавлений права керувати транспортними засобами, однак умисно рішення суду не виконує.
По даному факту було долучено до матеріалів кримінального провадження рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 березня 2025 року, справа №467/139/25, провадження №3/467/90/25 та 13.05.2025, справа №467/373/25, провадження №3/467/200/25 за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КпАП позбавлення права керування транспортним засобом на строк п'ять років, яке підтверджує вищевказані факти.
19 жовтня 2025 року, в період часу з 22:30 год. по 23:00 год. проведено огляд місця події - прилеглої території блокпосту «Експрес», в м. Південноукраїнську, в ході якого виявлено та вилучено транспортний засіб марки «ВАЗ», моделі «21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_5 , та згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 зареєстровано за ОСОБА_4 , мешканцем АДРЕСА_1 .
20 жовтня 2025 року слідчим СВ ВП № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 винесено постанову про визнання вказаного транспортного засобу та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу речовим доказом.
На підставі викладеного, враховуючи, що даний транспортний засіб та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу має значення речового доказу, то з метою забезпечення його збереження, як речового доказу, необхідно накласти на нього арешт.
Вимоги клопотання на даному етапі досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна ОСОБА_5 з метою забезпечення кримінального провадження.
Зважаючи на те, що іншим способом довести обставини, які підлягають доведенню у кримінальному провадженні неможливо, а також враховуючи те, що даний транспортний засіб має значення по кримінальному провадженню, а у випадку не накладання арешту на нього, транспортний засіб може бути відчуженим, знищеним, що може негативно відбитися на ході та результатах слідства, звернувся з клопотанням.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
Власник майна та користувач майна в судове засідання не з'явились, про дату, час, та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.
Заслухавши прокурора, дослідивши докази, додані до клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
20 жовтня 2025 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12025152120000351 за ч. 1 ст. 382 КК України. Короткий виклад обставин: 19 жовтня 2025 року до ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення від поліцейського СРПП ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про те, що близько 21:30 год. 19 жовтня 2025 року, під час перевірки документів, на території блок посту «Експрес» в м. Південноукраїнську, Миколаївської області, було зупинено транспортний засіб марки «ВАЗ», моделі «21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , який згідно рішення суду позбавлений права керування транспортними засобами, тобто який умисно не виконує рішення суду, що набрало законної сили.
Відповідно до постанови від 20 жовтня 2025 року, досудове розслідування здійснює група слідчих серед яких ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 .
До клопотання прокурором долучено постанови Арбузинського районного суду Миколаївської області від 05 квітня 2025 року у справі № 467/446/25 та від 03 травня 2025 року у справі № 467/373/25, якими до ОСОБА_5 застосовано адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 9 років 11 місяців 28 днів та на 5 років, відповідно.
Згідно копії рапорту 19 жовтня 2025 року о 22:00 год до ЧЧ ВП №З Вознесенського РУП надiйшло повiдомлення вiд спiвробiтника, що несе службу на БП «Експрес» бiля м. Пiвденноукраїнська, згідно якого ним було зупинено автомобіль марки «Лада самара» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10 . В ході перевірки документів було встановлено, що останній позбавлений права керування транспортним засобом.
Згідно протоколу огляду місця події від 19 жовтня 2025 року - прилеглої території блокпосту «Експрес», в м. Південноукраїнську, в ході огляду місця події виявлено та вилучено транспортний засіб марки «ВАЗ», моделі «21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_5 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
20 жовтня 2025 року слідчим СВ ВП № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області автомобіль ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , синього кольору, 2005 року випуску та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на автомобіль ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовими доказами.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 автомобіль ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 .
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто є речовим доказом. Так, ч.1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Частиною 2 статті 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4)розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Розглядаючи клопотання прокурора про арешт майна слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено у клопотанні факт того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи третіх осіб, про який йдеться в його клопотанні, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події в межах кримінального провадження №12025152120000351.
Зокрема у клопотанні не наведено жодних відомостей про те, що транспортний засіб є об'єктом кримінального правопорушення, не вказано яким саме чином зазначений в клопотанні автомобіль, може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, не вказано, які саме експертизи транспортного засобу заплановані в рамках даного кримінального провадження та з якою метою вони мають бути проведені. Крім того, керував транспортним засобом не власник майна, а інша особа. Диспозиція ч. 1 ст. 382 КК України не передбачає спричинення шкоди та такої міри покарання як конфіскація знарядь вчинення злочину.
Отже арешт зазначеного у клопотанні майна може призвести до порушення прав власника на законне володіння, користування та розпорядження своїм майном.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя не вбачає підстав для арешту автомобіля ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , синього кольору, 2005 року випуску та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя
Прокурору Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_6 відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 жовтня 2025 року за №12025152120000351 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1