Справа № 182/6822/25
Провадження № 2/0182/4392/2025
Іменем України
24.10.2025 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рунчева О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства , -
22.10.2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеною вище позовною заявою про визнання батьківства, та просить визнати ОСОБА_2 батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі частини від всіх видів його доходів, починаючи з 25.10.2015 року і до його повноліття.
Розглянувши позовну заяву разом з додатками, встановлені підстави для залишення позовної заяви без руху, у зв'язку з невідповідності позову вимогам ст. 175,177 ЦПК України, виходячи з наступного.
В позовній заяві не зазначено число, місяць та рік народження, а також ідентифікаційний номер відповідача ОСОБА_2 , що унеможливлює витребування судом інформації щодо його місця реєстрації та інформації щодо реєстраційної картки платника податків відповідача.
Крім того, позовна заява не містить підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Водночас, в позовній заяві позивач зазначила, що звільнена від сплати судового збору, як учасник бойових дій, надавши копію посвідчення серії НОМЕР_1 , згідно з яким вона має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Аналіз вищевказаної норми закону дає підстави дійти висновку, що звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав.
Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення особи до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Статтею 22 вказаного Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
В низці справ Верховний Суд повторно звернув увагу, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус УБД (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 2 ст.5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет і підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.12, 22 Закону України від22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Сама собою наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
У вказаній справі предметом позову є визнання батьківства та стягнення аліментів, оскільки позивач звернулась до суду з позовною заявою, яка не має відношення до порядку надання обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання позовної заяви у цій справі підлягає сплаті на загальних підставах.
Враховуючи викладене, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" відсутні.
Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року встановлено у розмірі 3 028 гривень.
Отже, оскільки позивачка звільняється від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, їй необхідно надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору за вимогу про визнання батьківства в сумі 1 211,20 грн.
Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам статті 175 і 177 ЦПК України, її необхідно залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст.175,185,353 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства - залишити без руху.
Встановити термін для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О. В. Рунчева