Справа № 199/7582/25
Провадження № 2/202/4131/2025
24 жовтня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,
секретар судового засідання Пономаренко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 199/7582/25 за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»
до
ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
30.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04.12.2023 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 481792-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
04.12.2023 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» було направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 481792-КС-001 про надання кредиту, яку відповідач 04.12.2023 прийняв.
ТОВ «Бізнес Позика» направило відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, на номер телефону що зазначено позивальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено.
За умовами договору відповідач отримав від позичальника ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» грошові кошти у розмірі 7000,00 грн, зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 1,16272505 % за кожен день користування кредитом.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконав, надав відповідачу грошові кошти у визначеному договором розмірі шляхом перерахування на банківську картку позичальника, котрий позичальник вказав в особистому кабінеті.
Відповідач не виконав у повному обсязі зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим станом на 15.05.2025 утворилася заборгованість в сумі 22 580,58 грн, що складається з: 7000,00 грн суми прострочених платежів по тілу кредиту; 14 530,58 грн суми прострочених платежів по процентах; 1050,00 грн суми прострочених платежів за комісією.
Враховуючи, що заборгованість не погашена, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 481792-КС-001 у розмірі 22 580,58 грн, понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 28.07.2025 провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.
Відповідачем ОСОБА_1 наданий відзив, в якому останній позов не визнав, вважає його незаконним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню посилаючись на наступне. Позивачем не надано достатньо доказів того, що між первісним кредитором та відповідачем виникли кредитні відносини. Оскільки йому були потрібні грошові кошти, через складні життєві обставини на той час, він прийняв пропозицію щодо отримання грошей. Вважає, що фактично зазначений одноразовий ідентифікатор в договорі не може вважатись, що відповідачем прийнято пропозицію на укладення електронного договору, а отже він не підписував договір та документи, з яких би вбачались тарифи та послуги з кредитування, розмір відсоткової ставки, строк кредитування, тобто умови кредитування. Крім того, позивачем не надані докази щодо отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки додана до позову інформаційна довідка не містить інформації про зарахування суми транзакції на його банківський рахунок. Також, позивачем не надано обґрунтованого розрахунку ціни позову, не надані первинні бухгалтерські документи відносно видачі кредиту та його часткового погашення, тому немає підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені і розрахунку та довідці є правильними. Просив відмовити ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» у задоволенні позову.
Представником позивача Басалигою Д.М. надана відповідь на відзив, якою вважає відзив відповідача необґрунтованим і безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню посилаючись на норми ЦКУ (ст. 526, 530, 610, 612, 625, 1046, 1054) та на презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦКУ). Наголосив, що договір № 481792-КС-001 від 04.12.2023 року був укладений у письмовій (електронній) формі відповідно до законів «Про електронні документи» та «Про електронну комерцію», шляхом обміну електронними повідомленнями, де Відповідач ( ОСОБА_1 ) підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором (UA-9616), що прирівнюється до письмової форми. Додано візуальну форму послідовності дій клієнта та докази направлення Кредитного договору та Правил на електронну адресу Відповідача одразу після укладення. Крім того зазначив, що нарахування процентів є правомірним відповідно до ЦКУ та умов Договору (ст. 1048, 1054 ЦКУ). Збільшення загальної суми боргу є наслідком порушення відповідачем графіку платежів, оскільки проценти нараховуються щоденно на залишок заборгованості. Також зазначив, що позивач не нараховував і не заявляв до стягнення жодної неустойки (пені чи штрафів) згідно зі ст. 549 ЦКУ, а також не нараховував проценти поза межами строку дії кредитного договору. Просив відзив на позовну заяву залишити без задоволення, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, але у позові заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надав.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Судом встановлено, що 04.12.2023 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 481792-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 вищевказаного договору ТОВ «Бізнес Позика» надало позичальнику грошові кошти в розмірі 7000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,16272505 процентів за кожен день користування кредитом.
Договір про надання кредиту від 04.12.2023 № 481792-КС-001 відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) UA-9616.
З наданої інформації Акціонерним товариством «АКЦЕНТ-БАНК» випливає, що картка № 5375235210969778 емітована на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а рух коштів за 04.12.2023 підтверджує зарахування коштів в розмірі 7000,00 грн.
Відповідач належним чином не виконував своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, відсотків та комісії, а тому станом на 15.05.2025 за ним утворилась заборгованість в розмірі 22 580,58 грн, з яких: 7000,00 грн суми прострочених платежів по тілу кредиту; 14 530,58 грн суми прострочених платежів по процентах; 1050,00 грн суми прострочених платежів за комісією.
Відповідно до ст. 204 ЦК України - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч.1ст.207 ЦК України - правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст.639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст.ст.627-629, 638 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 610 ЦК України - передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
При цьому припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надав суду будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором від 04.12.2023 № 481792-КС-001 про надання кредиту в розмірі 22 580,58 грн, з яких: 7000,00 грн суми прострочених платежів по тілу кредиту; 14 530,58 грн суми прострочених платежів по процентах; 1050,00 грн суми прострочених платежів за комісією.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн, який був сплачений останнім при зверненні до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 76, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст.261, 509, 525, 526, 530, 551, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором № 481792-КС-001 від 04.12.2023 в сумі 22 580,58 грн, понесені судові витрати в сумі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суддя склав 24.10.2025.
Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО