справа № 208/559/25
провадження № 2/208/2080/25
24 жовтня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді Гречаної В.Г.,
за участі секретаря судового засідання Агеєвої В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 208/559/25 за позовною заявою Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання, абонентської плати та пені, -
Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" звернулось до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання, абонентської плати та пені.
В обґрунтування позову зазначено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 підключена до централізованого водопостачання та централізваного водовідведення, що підтверджується відкритим за даною адресою особовим рахунком № НОМЕР_1 .
22.10.2014 року особовий рахунок оформлено на ім'я ОСОБА_1 .
За даною адресою станом на 27.12.2024 року зареєстровано 4 особи.
Від відповідачів на адресу КП «Кам'янський міськводоканал» ДОР не надходило жодних заяв та повідомлень про відмову від отримання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, зміну фактичної кількості проживаючих осіб або щодо тимчасової відсутності проживаючих осіб за даною адресою.
Мешкаючи у багатоквартирному будинку, відповідачі фактично користувались житлово-комунальними послугами. У зазначній квартирі відсутній засіб облік обліку води, тому рахування плати за надані послуги здійснювалось згідно з установленими нормативами споживання за кількістю зареєстрованих осіб та тарифами, встановленими уповноваженими органами відповідно до чинного законодавста.
Відповідачі не здійснювали оплату за послуги в результаті чого станом на 01.01.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 76089,23 грн.
Враховуючи Постанову КМУ №1405, позивач з 01.02.2024 року станом на 01.01.2025 року нарахував пеню у розмірі 2168,04 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2025 року, цивільну справу №208/559/25 передано до провадження судді Гречаній В.Г.
Згідно до відповідей відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради, яка надійшли до суду 05.05.2025 року - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; відповідь, яка надійшла до суду 29.01.2025 р., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 05.05.025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду.
28.06.2025 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Машошина А.О., подала до суду відзив на позовну заяву. Зазначила, що позивач стверджує, що між КП ДОР «АУЛЬСЬКИЙ ВОДОВІД » та Відповідачами 01.04.2022 року було укладено публічний індивідуальний договір про надання послуг з централізованого постачання та централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, Відповідач 2 ОСОБА_3 за вказаною адресою фактично не проживала та, відповідно, не споживала комунальних послуг, що надавалися Позивачем.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що споживач зобов?язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, проте це стосується випадків, коли споживач фактично отримував та користувався послугами. У даному випадку, ОСОБА_3 послуги фактично не отриримувала.
Відсутність фактичного користування та отримання послуг з боку Відповідача 2 унеможливлює покладання на неї обов?язку з оплати. Оскільки ОСОБА_3 не проживала за вказаною адресою та не була власником чи співвласником, на неї не може бути покладений такий обов?язок щодо інформування про відсутність фактично проживаючих осіб, якщо вона сама не проживала.
Позивач зазначає, що за даними довідок ТОВ «ІНФО-КОМ» та ТОВ « Абонент ХХІ» за даною адресою зареєстровано 4 особи. Проте, факт реєстрації місця проживання особи не є тотожним фактичному проживанню та споживанню послуг. Реєстрація є лише адміністративною формальністю, яка не створює сама по собі зобов?язань з оплати комунальних послуг у разі відсутності їх фактичного споживання.
Щодо солідарної відповідальності та її умов. Позивач, посилаючись на ст. 64 Житлового кодексу України, стверджує про солідарну відповідальність Відповідачів. Дійсно, відповідно до цієї статті, повнолітні члени сім?ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов?язаннями , що випливають з договору найму жилого приміщення. Однак , ключовою умовою застосування цієї норми є проживання членів сім?ї разом з наймачем. Крім того, до членів сім?ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Оскільки ОСОБА_3 не проживала за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні правові підстави для покладання на неї солідарної відповідальності за заборгованість, що виникла за комунальні послуги за цією адресою.
Просить відмовити у позовній заяві КП ДОР «Аульський водовід» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання, абонентської плати та пені.
15.07.2025 року представик позивача КП ДОР «Аульський водовід» - Голенко Ю. подала до суду відповідь на відзив. Зазначила, що не погоджується із запереченнями відповідача. Зазначила, що позивач не мав можливості знати або отримати самостійно відомості щодо фактичної кількості споживачів, які користувались послугами, більш того, своєчасне повідомлення про зміну кількості це саме обов'язок споживача. Відповідачі не виконали свого обов'язку щодо інформування виконавця про зміну фактичної кількості осіб, які фактично проживають у даній квартирі, станом на сьогодні відповідачі так і не надали виконавцю заяви про зміну фактичної кількості осіб, які проживають у квартирі із підтверджуючим документом. Окрім того, надані у відзиві Відповідачем 2 акти КП КМР «Добробут » №501 від 10.06.2025 року та №501а від 10.06.2025 року до Позивача не надавався, оскільки на даних актах відсутня жодна відмітка про їх прийняття Позивачем (а ні вхідного реєстраційного номеру, а ні дати, а ні підпису відповідальної особи). Як вбачається із самого документу, його було видано лише 10.06.2025 року вже після звернення до суду і саме для судового розгляду. В акті КП КМР «Добробут» №501 від 10.06.2025 року зазначено, що громадянка ОСОБА_3 разом із донькою ОСОБА_4 не проживають за адресою: АДРЕСА_1 з жовтня 2017 року по теперішній час (тобто на момент видачі акту) про що свідчить сусідка ОСОБА_5 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
А в акті КП КМР «Добробут » №501? від 10.06.2025 року зазначено, що в квартирі мешкає без реєстрації громадянка ОСОБА_6 з січня 2025 року по теперішній час (тобто на момент видачі акту) про що також свідчить сусідка ОСОБА_5 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином дані акти є лише письмовим фіксуванням слів громадянки ОСОБА_5 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , яка не має статусу свідка, не приводилася до присяги свідка та не попереджалася про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень. До повноважень КП КМР « Добробут » не входять повноваження щодо встановлення фактів проживання чи не проживання громадян.
Дане підприємство є комунальним підприємством Кам?янської міської ради, яке надає послуги з обслуговування житлових будинків та управління багатоквартирними будинками. До їх повноважень не входить облік осіб, що проживають без реєстрації на території, яку вони обслуговують, та вони не мають права встановлювати факти, які мають юридичне значення.
Перелік послуг КП КМР «Добробут» не включає в себе такої послуги, як встановлення факту проживання/не проживання. Статутом даного підприємства також такої функції не передбачено.
КП ДОР «АУЛЬСЬКИЙ ВОДОВІД» вважає данні докази неналежними та просить суд виключити їх з числа доказів і вирішувати справу за іншими матеріалами справи.
Позивачем було здійснено відповідний розрахунок заборгованості за період, коли відповідач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , отже несе солідарну відповідальність з іншими Відповідачами за заборгованість, яка виникла за несплату за надані послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Враховуючи вищевикладене, Позивач відхиляє заперечення, викладені Відповідачем у відзиві на позовну заяву, вважає їх не підтвердженими належними доказами та необгрунтованими. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
20.10.2025 року у судовому засіданні представник КП ДОР «Аульський водовід» - Голенко Ю. зазначила, що проти долучення до матеріалів справи рішення суду про розірвання шлюбу, не має відношення до справи. Також зазначила, що акт проживання/не проживання не є належним доказом. Відповідачі постійно були зареєстровані за зазначеною адресою, дитину до уваги не взято. Щодо третьої повнолітньої особи не відомо, чи жива вона наразі. Зазначила ,що позивач самостійно обирає коло відповідачів. Заперечує щодо застосування позовної давності, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
20.10.2025 року у судовому засіданні представник відповідача 2 ОСОБА_2 - адвокат Машошина А.О. заперечувала щодо долучення до матеріалі справи рішень першої інстанції, наданих позивачем. ОСОБА_2 багато років не проживає за даною адресою та не є отримувачем послуг. У позивача є інформація, що зареєстровані три повнолітні особи та одна неповнолітня особа, невідомо, чому третя повнолітня особа не залучена для розгляду справи, а відповідальність покладено на інших. Позивач не скористався всіма процесуальними правами, перерахунок не проведено. Просить у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи неодноразово повідомлявся шляхом направлення повісток за допомогою поштових відправлень «Укрпошта» на адресу реєстрації відповідача, що в розумінні п.4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, є належним повідомленням про розгляд справи, причини своєї неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Заяв та клопотань про проведення розгляду справи за його відсутності не подавав.
20.10.2025 року у судовому засіданні після судових дебатів, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. На підставі ч.1 ст. 244 ЦПК України ухвалення судового рішення було відкладено та визначено дату та час судового засідання, в якому буде відбуватися проголошення судового рішення, про що учасники справи були повідомлені у спосіб, встановлений ЦПК України.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 25.03.2009 № 161 визначено Комунальне виробниче підприємство Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал» виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у м. Дніпродзержинськ.
Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 28.05.2009 року № 698-37/V визначено, що КВП ДМР «Міськводоканал» розпочинає свою господарську діяльність з 01.06.2009 року.
В зв'язку із перейменуванням міста Дніпродзержинськ на Кам'янське, рішенням Кам'янської міської ради від 30.09.2016 року № 468- 10/VII найменування комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал» змінено на комунальне виробниче підприємство Кам'янської міської ради «Міськводоканал».
Рішенням Дніпропетровської обласної ради № 564-21/VII від 14.02.2020 року, назву Комунального виробничого підприємства Кам'янської міської ради «Міськводоканал» (51931, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Широка, 16, ідентифікаційний номер юридичної особи 33855098) змінено на комунальне підприємство «Кам'янський міськводоканал» Дніпропетровської обласної ради»
Відповідно до Ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2022 р. у справі № 904/160/19 закрито провадження у справі № 904/160/19 про банкрутство Комунального підприємства "Кам'янський міськводоканал" Дніпропетровської обласної ради" (51931, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Широка, 16, ідентифікаційний номер юридичної особи 33855098).
Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 13.05.2022 р. № 185- II/VIII затверджено передавальний акт щодо правонаступництва КП ДОР «Аульський водовід» майна, прав та юридичних обов'язків КП «Кам'янський водоканал» ДОР» стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Також, рішенням Дніпропетровської обласної ради від 05.11.2021 p. №138-8/VIII «Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» затверджено нову редакцію статуту КП ДОР «Аульський водовід», за змістом якої визначено, що Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та юридичних обов'язків Комунального підприємства «Кам'янський водоканал» Дніпропетровської обласної ради.
КП ДОР "Аульський водовід" є правонаступником КП "Кам'янський водоканал" ДОР", що підтверджується постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2023 р. у справі № 904/160/19.
Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» (далі-КП ДОР «АУЛЬСЬКИЙ ВОДОВІД») (надалі - Позивач) є підприємством комунальної форми власності, основним видом діяльності якого є послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 06.08.2021 року №94-7/VIII вирішено реорганізувати КП «Кам'янський водоканал» ДОР шляхом приєднання до КП ДОР «Аульський водовід».
Відповідно до Постанови НКРЕКП №2406 від 01.12.2021 року (додається) КП ДОР «Аульський водовід» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в межах місць провадження господарської діяльності, де розташовані системи централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що перебувають у власності, господарському віданні, користуванні або концесії КП ДОР «Аульський водовід», м. Кам'янське.
Рішенням виконавчого комітету Кам'янської міської ради №973 від 21.12.2021 року КП ДОР «Аульський водовід» визначено виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на території Кам'янської міської територіальної громади (додаток додається). Дане рішення було розміщено на офіційному веб-сайті (https://kam.gov.ua) Кам'янської міської ради Дніпропетровської області.
Таким чином, КП ДОР «Аульський водовід» з 01.01.2022 року є єдиним надавачем послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в м. Кам'янське.
01.03.2022 року КП ДОР «АУЛЬСЬКИЙ ВОДОВІД» опублікувало на своєму офіційному веб-сайті (https://www.aulivoda.org.ua/) текст повідомлення про публічну пропозицію (оферту) КП ДОР «АУЛЬСЬКИЙ ВОДОВІД» про укладення індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення і текст індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, у зв'язку з чим з 01.04.2022 року вказаний договір вважається укладеним.
Від Відповідачів на адресу КП ДОР «Аульський водовід» не надходило жодних заяв та повідомлень про відмову від отримання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, зміну фактичної кількості проживаючих осіб або щодо тимчасової відсутності проживаючих осіб за даною адресою, таким чином Відповідачі вважаються такими, що приєднались до публічного договору та зобов'язані виконувати обов'язки зазначені в ньому.
Отже, 01.04.2022 року між КП ДОР «АУЛЬСЬКИЙ ВОДОВІД» та Відповідачами було укладено договір про надання послуг з централізованого постачання та централізованого водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до Довідки ТОВ «Абонент ХХІ» №001325734 про склад сім'ї від 27.12.2024 року, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані:
-ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
-ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
-ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
-ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до довідки ТОВ «ІНФО-КОМ» №000616108 про склад сім'ї від 20.10.2014 року були зареєстровані ті ж самі особи.
Згідно до розрахунку заборгованості за надання населенню послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що за період з 01.02.2017 року по 01.01.2025 року заборгованість складає 76089,23 грн., а розмір пені станом на 01.01.2025 року складає 2168,04 грн.
13.09.2023 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області було видано судовий наказ, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 14983,31 грн. заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Ухалою судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13.11.2024 року скасувано судовий наказ по цивільній справі № 208/7988/23 від 13 вересня 2023 року, виданий Заводським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за заявою Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь Коунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» - 14 983,31 гривні заборгованість за надані послуги134,20 гривень судового збору. Допущено поворот виконання судового наказу від 13.09.2023 у справі №208/7988/23, за відкритим виконавчим провадженням №76284730, шляхом повернення на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , грошових коштів у розмірі 13 656,04 гривні сума «боргу за судовим наказом», як суми стягнутої з карткового рахунку № НОМЕР_3 відкритого у на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішенням судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.03.2018 року шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 ,- розірвано.
Актом №501а про проживання без реєстрації від 10.06.2025 року, виданого КП КМР «Добробут» встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_6 фактично без реєстрації, зі слів заявника з січня 2025 року і по теперішній час.
Актом №501 про проживання без реєстрації від 10.06.2025 року, виданого КП КМР «Добробут» встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 дійсно не проживають за даною адресою зі слів заявника з жовтня 2017 року і по теперішній час.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, суд при прийнятті рішення виходить з наступного.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
У відповідності до статей 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 95 ЦПК України передбачає, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 68 ЖК України власник або наймач зобов'язаний вчасно вносити квартирну плату й плату за комунальні послуги.
Згідно ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з вимогами абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором .
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (абз. 2 ч. 1ст. 9 Закону №2189-VIII).
Відповідно до п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги.
Статтею 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» передбачено, що споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Нарахування за надані послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення за вказаною адресою проводиться на підставі тарифів, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг у відповідності до п 20 Правил № 630.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 11 частини другої статті 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» Споживач зобов'язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Рішенням виконавчого комітету Кам'янської міської ради № 973 від 21.12.2021 року КП ДОР «Аульський водовід» визначено виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на території Кам'янської міської територіальної громади. Дане рішення було розміщено на офіційному веб-сайті (https://kam.gov.ua) Кам'янської міської ради Дніпропетровської області.
Згідно з ч. 1 п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів Україні від 21 липня 2005 року № 630 передбачена плата за водопостачання, яка вноситься за затвердженими в установленому порядку тарифами. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідно до ст. 64 Житлового кодексу України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Відповідно до Довідки ТОВ «Абонент ХХІ» №001325734 про склад сім'ї від 27.12.2024 року, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані:
-ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
-ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
-ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
-ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Проте, Актом №501 про проживання без реєстрації від 10.06.2025 року, виданого КП КМР «Добробут» встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 дійсно не проживають за даною адресою зі слів заявника з жовтня 2017 року і по теперішній час.
Проте, ОСОБА_2 у спірний період зареєстрована у встановленому порядку в квартирі АДРЕСА_4 , тому вона є користувачем наданих позивачем комунальних послуг.
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 02 вересня 2019 року у справі №335/479/17, провадження №61-22435св18.
Крім того, підпунктом 11 пункту 39 типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення погоджено, що споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження.
За змістом підпункту 11 пункту 40 типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, споживач зобов'язаний інформувати протягом місяця виконавця, зокрема, про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача.
Суду не представлено доказів звернення відповідачкою до позивача із заявою про непроживання (тимчасову відсутність) ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , з відповідними підтверджуваними документами; клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено.
При цьому позивач зазначає про відстуність звернення до нього відповідачкою з відповідною заявою про непроживання (тимчасову відсутність) за зареєстрованим місцем свого проживання.
Як вбачається з ч.2 п.39 «Правил про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених постановою КМУ від 05 липня 2019 року №690, споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг.
Отже, у зв'язку з відсутністю підтвердження звернення відповідача ОСОБА_2 до КП ДОР «Аульський водовід» з повідомленням про не проживання за зареєстровоною адресою, суд вважає, що ОСОБА_2 має зобов'язання перед відповідачем за сплату послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Але, з Довідки ТОВ «Абонент ХХІ» №001325734 про склад сім'ї від 27.12.2024 року встановлено, що окрім відповідачів за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровнаі також ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Проте, як вбачається з матеріалів справи, КП ДОР «Аульський водовід» не пред'явлено вимоги щодо стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання, абонентської плати та пені з ОСОБА_7 , яка є повнолітньою особою та має процесуальну правоздатність.
Пункт 6 частини 1 статті 1 Закону «Про житлово-комунальні послуги» (визначення термінів) визначає: «індивідуальний споживач» - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Матеріали справи не містять обґрунтувань, чому ОСОБА_7 , яка зареєстрована за зазначеною вище адресою, звільнена від відповідальності за сплату послуг з централізованого водопостачання, абонентської плати та пені.
Окрім того, за даною адресою зареєстрована малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч.1 ст. 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.
Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом (ч. 1 ст. 59 ЦПК України).
За приписами п. 99.2 ст. 99 Податкового кодексу України грошові зобов'язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов'язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу.
Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Отже, відповідальність за утримання дитини, належних умов для її проживання батьки повинні забезпечувати у рівних частинах.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне частину заборгованості за послуги з централізованого водопостачання, абонентської плати та пені, відповідальність за яку несе ОСОБА_7 , як особа зареєстрована за адресою, за якою виникла заборгованість, не стягувати з відповідачів.
Проте, відповідальність за частину боргу, яка нарахована відповідно до зареєстрованої малолітньої ОСОБА_4 , покласти на її батьків - ОСОБА_1 та ОСОБА_9 у рівних частинах.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" підлягаю солідарному стягненню заборгованість за послуги з централізованого водопостачання, абонентської плати та пені у розмірі 57066,92 грн.
Щодо застосування судом до вимог КП ДОР «Аульський водовід» строку позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1ст. 261ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, суд застосовує позовну давність за заявою відповідача.
Однією з вимог позивача є вимога про стягнення заборгованості за період з 01.06.2009 року по 01.02.2017 року.
Відповідач просить застосувати до цієї вимоги строк позовної давності. Позивач, у свою чергу, не заявляв клопотання про поновлення цього строку і не навів поважних причин для його поновлення. Тому суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги.
Стосовно другої вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.02.2017 р. по 01.01.2025 р., то суд приходить до висновку, що стосовно цієї вимоги строк позовної давності не пропущений з оглядом на наступне.
Закінчення строку позовної давності для заборгованості за послуги спожиті у лютому 2017 року припадало на 01.04.2020 року.
Відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 211 від 11.03.2020 року (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 09.12.2020 р. (зі змінами та доповненнями) карантин встановлено з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року на всій території України.
Таким чином, враховуючи той факт, що дата спливу позовної давності для заборгованості за послуги, спожиті Відповідачами у лютому 2017 року припадає на період, коли вже було встановлено карантин та діяли п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, строк позовної давності для даної вимоги (а відповідно і для більш пізніх вимог Позивача) не сплив, а був продовжений на строк дії карантину, який діяв до 30.06.2023 року.
Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022 року та Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року (зі змінами та доповненнями) з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан строком на 30 діб. Термін воєнного стану було безперервно продовжено й по цей час.
Враховуючи дату введення воєнного стану, а також керуючись п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, з 24.02.2022 року перебіг позовної давності, встановлений статтею 257 ЦК України, зупинено на час дії зазначених обставин.
Отже, строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, є продовженими відповідно до Закону № 540-ІХ у разі, якщо їх закінчення припадає на період дії карантину та зупиненими, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якщо їх закінчення припадає на період дії воєнного стану.
Такий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 01.12.2021 року по справі № 373/651/20 та від 06.09.2023 року по справі № 910/18489/20.
Також обгрунтованим є вимога позивача про стягнення пені. 30.12.2023 року набрала чинності Постанова КМУ від 29.12.2023 рок № 1405, якою скасовано заборону на нарахування та стягнення неустойки (шграфів, нені), нараховану на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Враховуючи дану Постанову КМУ № 1405. Позивач з 01.02.2024 року нарахував пеню у розмірі, встановленому ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», яка станом на 01.01.2025 р. складає 2168,04 грн.
Проте, враховуючи, що позивачем при подачі позовної заяви не враховано навність інших осіб, які мають нести відповідальність за зазначену заборгованість, суд ввадає за необхідне стягнути пеню у розмірі 1626,03 грн., що відповідає принципам розумності та справедливості щодо заборгованості, відповідальність за яку несуть відповідачі по справі.
Це відповідає положенням частини 2 статті 258 ЦКУ, згідно до якої позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
В порушення вищезазначених правил відповідачами оплата за надані послуги не проводилась, в зв'язку з чим у боржників виникла заборгованість, яка підлягає стягненню. Стягненню підлягає також пеня, що утворилася за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказано, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Таким чином, суд не приймає до уваги копії рішень перших інстанцій, наданих позивачем, як застосування практики.
Також суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2271,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1212 ЦК України, ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268,273, 280, 283 ЦПК України, суд,-
Позов Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання, абонентської плати та пені - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід», код ЄДРПОУ 34621490, юридична адреса: Україна, Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Аули, Аульська селищна рада, Комплекс будівель та споруд №2, заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 57 066 (п'ятдесят сім тисяч шістдесят шість) гривень 92 копійки та пені у розмірі 1626 (одна тисяча шістсот двадцять шість) гривень 03 копійки.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід», код ЄДРПОУ 34621490, юридична адреса: Україна, Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Аули, Аульська селищна рада, Комплекс будівель та споруд №2, витрати зі сплати судового збору в сумі 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одна) гривня 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Відомості про сторони:
Позивач: Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід», код ЄДРПОУ 34621490, юридична адреса: Україна, Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Аули, Аульська селищна рада, Комплекс будівель та споруд №2.
Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та проголошено 24.10.2025 року о 15:50 год.
Суддя В.Г. Гречана