Ухвала від 24.10.2025 по справі 2-10231/11

Справа № 2-10231/11

Провадження № 4-с/201/53/2025

УХВАЛА

24 жовтня 2025 року місто Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Куць О.О., розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» - адвоката Більцана Костянтина Миколайовича про відвід судді Куць О.О. у справі за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій/бездіяльності державного виконавця, визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Соборного районного суду міста Дніпра знаходиться скарга ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дії/бездіяльність державного виконавця Ріги М.М.

У судовому засіданні ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» - адвокат Більцан К. М. заявив відвід судді Куць О.О., оскільки на переконання заявника суддя умисно затягує розгляд справи, сприяє інтересам представника ОСОБА_1 - адвоката Скочко О.А.

Порядок вирішення заяви про відвід врегульовано ст.ст. 36-41 ЦПК України.

Так, ст. 36 Кодексу передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ст. 40 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною 3 ст. 40 ЦПК України визначено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.

Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об'єктивним критерієм.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.

Підстави, на які посилається заявник не містять в собі будь-яких відомостей щодо можливої упередженості судді, не ставлять під сумнів її об'єктивність, а також не вказують на будь-які інші підстави передбачені законом для його відводу.

На аргументи заявника стосовно затягування розгляду справи слід зазначити, що у судовому засіданні 15 вересня 2025 року саме представником ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» - адвокатом Більцаном К. М. було заявлено клопотання про витребування спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було задоволено ухвалою суду від цієї ж дати.

У подальшому, у судовому засіданні 13 жовтня 2025 року оголошено перерву для надання часу представникові ОСОБА_1 - адвокату Скочко О.А. для ознайомлення з матеріалами спадкової справи, а також із документами, наданими представником ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» - адвокатом Більцаном К. М., у день судового засідання - 13 жовтня 2025 року на 326 аркушах.

Наведене спростовує доводи заявника щодо затягування судом розгляду справи.

Зважаючи на викладене, заявлений відвід слід визнати необґрунтованим.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36-41 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відвід, заявлений представником товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» - адвокатом Більцаном Костянтином Миколайовичем про відвід судді залишити без задоволення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя О.О.Куць