Справа № 210/5100/25
Провадження № 2/210/1603/25
іменем України
15 жовтня 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:
головуючого - судді Чайкіної О.В., за участі секретаря судового засідання - Шпаченко К.І.
представники сторін, які приймали участь у розгляді справи: представник позивача - адвокат Ратушіна О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривий Ріг в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,-
Короткий виклад позовних вимог
У вересні 2024 року померла тітка позивачки - ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до якої увійшли 2 об'єкти спадкового майна, а саме: житловий будинок з відповідними господарчими побудовами та земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:02:129:0033, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіту від імені ОСОБА_4 немає, інші спадкоємці відсутні.
Позивач за правом представлення після смерті свого батька ОСОБА_5 (рідного брата спадкодавця ОСОБА_4 ) є спадкоємицею за законом після смерті своєї тітки ОСОБА_6 .
Позивач звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, в результаті чого отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, на наступну спадщину:
житловий будинок загальною площею 44,0 кв.м., житловою площею 21,1 кв.м. з господарчими побудовами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та який належав ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємицею якої була її донька - ОСОБА_4 .
Як вбачається з вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом документ, що підтверджує право власності спадкодавця ОСОБА_4 на будинок АДРЕСА_1 є Договір дарування, посвідчений 02.12.2003 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ставніченко О.П. за реєстровим № 354.
23.06.2025 року Позивач, ОСОБА_1 , зареєструвала право власності на вищевказаний будинок.
Однак, приватним нотаріусом було видано ОСОБА_1 постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:129:0033, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зв'язку з тим, що спадкодавцю - ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав після смерті своєї матері - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не належить право власності на земельну ділянку, оскільки ОСОБА_7 не зареєструвала право власності на своє ім'я.
27.01.2004 року ОСОБА_7 зареєструвала право власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Як було виявлено приватним нотаріусом, ОСОБА_8 , згідно даних Державного земельного кадастру, отриманих шляхом безпосереднього доступу, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:02:129:0033, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за попереднім власником ОСОБА_2 .
Отже, оскільки спадкодавець - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав після смерті своєї матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка також своєчасно не оформила право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:129:0033 на підставі договору дарування, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , тому документ, що підтверджує набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку відсутній.
За даних обставин, у зв'язку з відсутністю належних правовстановлюючих документів на спадкове майно (на земельну ділянку), право Позивача на отримання спадщини порушено, а тому повинно бути поновлено.
Таким чином, з огляду на викладене, у Позивачки, ОСОБА_1 , виникла необхідність у зверненні до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.
Аргументи сторін
Представник позивача - адвокат Ратушна О.В, скерувала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Під час судового розгляду підтримала позхов з підстав, викладених у ньому.
Сторона відповідача в особі Металургійної районної у місті ради просила суд розглянути позов у їх відсутність за наявними письмовими матеріалами справи.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини встановлені судом
Позивачка ОСОБА_1 , змінила дівоче прізвище - ОСОБА_9 , після укладення шлюбу з ОСОБА_10 , актовий запис виконаний 01.04.2014 Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області за №105 (а.с. 10, 10 зворот).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області від 24 вересня 2024 року, актовий запис № 686 (а.с.11).
Відповідно до встановлених родинних зв'язків померла ОСОБА_4 доводиться тіткою позивачці ОСОБА_1 .
Зокрема, спадкодавець ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження (видане повторно) серії НОМЕР_2 , виданим Центрально-Міським відділом РАЦС м. Кривого Рогу 16 вересня 1974 року, актовий запис №2006, в яких у шлюбі народилося двоє дітей - спадкодавиця ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11 зворот).
04 вересня 1987 року ОСОБА_12 уклала шлюб з ОСОБА_13 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим Довгинцівським відділом РАЦС м. Кривого Рогу 04 вересня 1987 року. Внаслідок цього ОСОБА_12 змінила прізвище на « ОСОБА_14 » (а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_13 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (видане повторно) серії НОМЕР_4 , виданим Довгинцівським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області 21 липня 2009 року, актовий запис №564 (а.с.12 зворот)
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер рідний брат спадкодавиці - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області 23 січня 2006 року, актовий запис №78, та відповідно який був рідним батьком Позивачки, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Дзержинської районної Ради народних депутатів м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 21 липня 1994 року, актовий запис №197 (а.с.10, 13 зворот).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_4 - ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , виданим Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області 27 жовтня 2009 року, актовий запис №925 (а.с.13).
Отже, як встановлено з викладеного, ОСОБА_5 (батько Позивача) є рідним братом спадкодавиці ОСОБА_4 , а тому, Позивач, ОСОБА_1 , є племінницею ОСОБА_4 .
Оскільки ОСОБА_5 , рідний брат спадкодавиці, помер ще ІНФОРМАЦІЯ_5 , інші спадкоємці відсутні, тому Позивач за правом представлення після смерті свого батька ОСОБА_5 є єдиною спадкоємицею за законом після смерті своєї тітки.
З дослідженої спадкової справи №10/025 від 27 січня 2025 року встановлено, що після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до якої увійшли 2 об'єкти спадкового майна, а саме: житловий будинок з відповідними господарчими побудовами та земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:02:129:0033 (цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарчих будівель та ведення особистого підсобного господарства), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 26-144).
Заповіту від імені ОСОБА_4 немає, інші спадкоємці відсутні.
Позивач ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за правом представлення після смерті свого батька ОСОБА_5 (рідного брата спадкодавця ОСОБА_4 ) є спадкоємицею за законом після смерті своєї тітки ОСОБА_4 .
27 січня 2025 року Позивач звернулась до Приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Русавської Тамари Василівни із заявою про прийняття спадщини за законом.
Позивач, ОСОБА_1 , отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене Русавською Тамарою Василівною, приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області, 23 червня 2025 року та, яке було зареєстроване в реєстрі за №1395, а саме, на наступну спадщину:
-житловий будинок загальною площею 44,0 кв.м., житловою площею 21,1 кв.м. з господарчими побудовами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та який належав ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємицею якої була її донька - ОСОБА_4 .
Договір дарування, посвідчений 02.12.2003 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ставніченко О.П. за реєстровим № 354 є доказом право власності спадкодавця ОСОБА_4 на будинок АДРЕСА_1
23.06.2025 року Позивач, ОСОБА_1 , зареєструвала право власності на вищевказаний будинок, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав № 43256893 від 23.06.2025 року (а.с.24).
Крім того, Приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Русавською Тамарою Василівною було видано ОСОБА_1 постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:129:0033, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зв'язку з тим, що спадкодавцю - ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав після смерті своєї матері - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не належить право власності на земельну ділянку, оскільки ОСОБА_7 не зареєструвала право власності на своє ім'я (а.с.144).
З тексту постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії встановлено, що відповідно до договору дарування, посвідченого 02.12.2003 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ставніченко О.П. за реєстровим № 354, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (матір?ю ОСОБА_4 ), остання прийняла у дар жилий будинок АДРЕСА_1 , та земельну ділянку розміром 401 (чотириста один) кв.м, на якій розташовані згадані об?єкти нерухомості, передану відчужувачеві для будівництва та обслуговування житлового будинку господарчих будівель та ведення особистого підсобного господарства.
27.01.2004 року ОСОБА_7 зареєструвала право власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2671353 від 27.01.2004 року, зареєстрованому в комунальному підприємстві «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» ДОР» в реєстровій книзі №24дод-413, запис: 51837; житловий будинок має наступні характеристики: житловий будинок А, загальною площею 44,0 кв.м., житловою площею 21,1 кв.м., з господарчими побудовами: літня кухня Б, погріб В, вбиральня Г, огорожа №1-2, водоколонка І, замощення II (а.с.16, 138).
Як було виявлено приватним нотаріусом, ОСОБА_8 , згідно даних Державного земельного кадастру, отриманих шляхом безпосереднього доступу, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:02:129:0033, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за попереднім власником ОСОБА_2 .
Тобто, померла ОСОБА_7 зареєструвала лише право власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 , проте не здійснила державної реєстрації на земельну ділянку, яку отримала на підставі договору дарування.
Мотиви суду та застосовані норми права
Відповідно до частини другої ст. 124 Конституції України юрисдикція суду поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі. Статтею 55 Конституції України гарантує судовий захист прав і свобод людини і громадянина. Тобто, будь-які цивільні права та інтереси, які охороняються законом, можуть заслуговувати на судовий захист.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частин 1,2 ст.78 ЗК України (в редакції 2003 року, станом на день укладання Договору Дарування) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Поняття земельної ділянки як об'єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно з частиною першою ст. 81 ЗК громадяни набувають право власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, прийняття спадщини.
Поняття земельної ділянки як об'єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України (в редакції 2003 року) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Відповідно до частини першої, третьої статті 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Згідно із частиною першою статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
За змістом зазначених норм законодавства, право власності на земельну ділянку, а також постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім'ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.
Тлумачення статті 1276 ЦК України передбачає наступне: якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців
Згідно з частиною п'ятою статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності відповідних юридичних фактів у їх сукупності, зокрема, ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.
Як встановлено в судовому засіданні,спадкодавець - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав після смерті своєї матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка також своєчасно не оформила право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:129:0033 на підставі договору дарування, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , тому документ, що підтверджує набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку відсутній.
Разом з тим при відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об'єкт нерухомості, як і у справі, яка розглядається, слід враховувати те, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.
При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з положеннями статті 125 ЗК України у редакції, що була чинною, починаючи з 1 січня 2002 року, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об'єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об'єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об'єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.
Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.
Судом встановлено, що житловий будинок, який перейшов у власність до ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 червня 2025 року розташованій на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:02:129:0033.
Земельна ділянка під вказаним будинком раніше набула ознак об'єкта права власності, однак рахується за попереднім власником ОСОБА_2 на підставі державного акта, у зв'язку з чим позивачка не може отримати правовстановлюючий документ на землю у позасудовому порядку та зареєструвати право власності.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто державна реєстрація не є способом набуття права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав (постанова Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №363/4852/17).
З досліджених судом матеріалів справи встановлено, що спірна земельна ділянка за №1211000000:02:129:0033 на якій розташоване домоволодіння будинок АДРЕСА_1 , за життя перейшло у право власність ОСОБА_16 на підставі договору дарування, а після її смерті була успадковане її донькою ОСОБА_4 (рідною тіткою позивачці), а після її смерті Позивачкою ОСОБА_1 .
З урахуванням усталеної практики Верховного Суду, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, а тому, факт неотримання спочатку ОСОБА_16 , а в подальшому і її донькою ОСОБА_4 , свідоцтва на право власності на спірну земельну ділянку не може бути перепоною для реалізації Позивачкою її прав як спадкоємця її родичів.
Суд приходить до висновку, що оскільки спадкування охоплює перехід всіх прав та обов'язків (за винятком визначених законом, які не можуть входити до складу спадщини) то спадкуванню підлягають і права та обов'язки щодо об'єктів нерухомого майна, які знаходились у володінні спадкодавця хоча і не були оформленні у встановленому законом порядку. А отже такі права та обов'язки можуть успадковуватись, оскільки вони не припиняються зі смертю спадкодавця, а будуть існувати доти, доки буде існувати майнове право чи об'єкт нерухомості та до юридичного оформлення прав власності на нього спадкоємцем.
На підставі викладеного та з врахуванням неможливості оформлення позивачем своїх спадкових прав у нотаріальній конторі, ,що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку про можливість визнання за позивачем права на земельну ділянку.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України , суд,-
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: ОСОБА_2 , про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , рнокпп НОМЕР_8 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:129:0033, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті тітки - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст судового рішення складено та підписано 24 жовтня 2025 року.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач: Криворізька міська ради, ЄДРПОУ 33874388, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, б. 1;
третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , рнокпп НОМЕР_9 , Дніпропетровська область, село Михайло-Заводське.
Суддя: О. В. Чайкіна