Справа № 756/9230/25
п/с № 2-а/174/10/2025
24 жовтня2025 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ілюшик І.А.,
за участю: секретаря - Троцько О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вільногірську Дніпропетровської області, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбаченого ч. 1 ст. 122, серії ЕНА № 4992212 від 16.06.2025, винесену інспектором Олександрійського районного відділу поліції лейтенантом поліції Литвиненком Є.В., як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки в діях не міститься складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначає, що 16.06.2025 рухаючись на автомобілі Mitsubishi Lanser р.н. НОМЕР_1 автомобільною дорогою Е 50, ним було виконано короткочасну зупинку перед знаком 3.41 «Контроль», після чого його було зупинено працівником поліції інспектором Олександрійського районного відділу поліції лейтенантом Литвиненком Є.В. Інспектор повідомив йому про те, що він порушив пункт 8.4 Правил дорожнього руху - порушення вимог заборонних знаків, а саме нібито не було виконано вимоги зупинитись перед знаком 3.41 «Контроль». Після повідомлення про порушення Інспектор склав на нього постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, серії ЕНА № 4992212 від 16.06.2025 року.
ОСОБА_1 категорично не погоджується з такою постановою, вважає, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП не вчиняв, постанову було складено з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема: неправильно кваліфіковано його дії, адже вимоги дорожнього знаку були виконані; було порушено право на ознайомлення з матеріалами справи; не було належним чином з'ясовано всіх обставин справи; неточно зазначено назву дорожнього знаку; не враховано технічну неможливість виконання вимог знаку через неправильне розміщення дорожніх знаків.
Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 30.06.2025 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області Литвиненка Є.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення передано за підсудністю до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 07.10.2025 адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у визначений судом строк.
Ухвалою судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Вивчивши та дослідивши письмові докази у справі, оглянувши відеозапис надісланий відповідачем, суд вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 та транспортний засіб Mitsubishi Lanser р.н. НОМЕР_1 , зареєстрований на його ім'я (а.с 38-41).
16.06.2025 інспектором Олександрійського районного відділу поліції лейтенантом Литвиненком Є.В. винесена постанова серії ЕНА № 4992212 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Як вбачається з вказаної постанови, суть правопорушення полягає в тому, що 16.06.2025 о 14:23:10 год. ОСОБА_1 в м. Олександрія вул. Осіння, 47 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 Стоп контроль - проїзд без зупинки заборонено, чим порушив п. 8.4. ПДР - порушення вимог заборонних знаків. Посилання на докази - відеофіксація на нагрудну бодікамеру № 2023000031 (а.с. 42).
На відеозаписі наданому відповідачем не зафіксовано рух автомобіля Mitsubishi Lanser р.н. НОМЕР_1 , а відтак і невиконання вимог дорожнього знаку 3.41 Стоп контроль. Відеозапис розпочинається з спілкування співробітника поліції з водієм та повідомлення про причини зупинки (а.с. 16).
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частина 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 8.4. в ПДР України дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
У п. 33.3 ПДР визначено заборонні знаки.
Відповідно до ПДР дорожній знак 3.41 є заборонним знаком та забороняє проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (дорожня станція патрульної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо).
Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, настає у випадку перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанові по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Верховний Суд у постанова від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 зазначив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм ПДР. Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові. Постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення
Слід зазначити, що у даному випадку для підтвердження порушення позивачем п. 8.4. ПДР відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, повний відеозапис події. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, суд враховує правові висновки Верховного Суду, наведені в постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/1-а, де суд касаційної інстанції вказав на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення правопорушення позивачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Тому, враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне позов задовольнити в повному обсязі. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн. (ст. 139 КУпАП).
Керуючись ст.ст. 77, 139, 268, 286, 295 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову серії ЕНА № 4992212, винесену 16 червня 2025 року інспектором Олександрійського районного відділу поліції лейтенантом поліції Литвиненком Євгеном Васильовичем у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати по сплаті судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.А.Ілюшик