Справа № 173/564/25
Провадження №2-о/173/57/2025
іменем України
21 жовтня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі
головуючого судді Кожевник О.А.,
за участю секретаря судового засідання Демяненко С.І.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Верхньодніпровської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
04 березня 2025 року адвокат Волошина К.Ю. яка діє в інтересах заявника ОСОБА_1 звернулась до Верхньодніпровського районного суду з заявою в якій просить суд встановити факт самостійного виховання та утримання ним двох малолітніх дітей.
І.Стислий виклад позиції заявника.
В обґрунтування вимог зазначає, що з 23 липня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 від спільного проживання у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народився син - ОСОБА_5 та ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син - ОСОБА_6 .
Через розбіжності у поглядах на сімейне життя та ставлення до нього, сімейні стосунки подружжя погіршилися, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Діти залишилися проживати разом з батьком, а мати переїхала проживати за іншою адресою окремо від сім'ї. Тобто, мати фактично погодилася щоб діти проживали разом з батьком.
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2021 року у справі № 173/454/21, шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , розірвано.
Разом з тим, рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2024 року стягнуто із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання двох дітей: сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 і сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в єдиній частці, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 22 квітня 2024 року і до повноліття старшої дитини.
На даний час діти: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 484 від 18 лютого 2025 року про зареєстрованих у житловому приміщення виданою адміністратором Верхньодніпровської міської ради та Актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 19 лютого 2025 року виданим Службою у справах дітей Верхньодніпровської міської ради.
За вказаною адресою діти проживають у чотирьох кімнатному будинку, в якому наявні кутки для дітей, одяг, постільна білизна, іграшки, книги, а взаємовідносини між батьком та синами благополучні, батько займається утримуванням та вихованням дітей, що підтверджується вказаним вище Актом від 19 лютого 2025 року.
Про факт самостійного виховання дітей ОСОБА_1 свідчать й педагогічні характеристики видані на ОСОБА_6 та ОСОБА_5 директорами Кам'янського енергетичного фахового коледжу та Верхньодніпровського ліцею № 2.
Факт самостійного утримування дітей ОСОБА_1 також підтверджується довідкою від 26 лютого 2025 року виданою державним виконавцем про неотримання аліментів від ОСОБА_3 .
Діти ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не обмежені у спілкування з матір'ю ОСОБА_3 але таке спілкування відбувається в край рідко та не є довготривалим.
Таким чином вихованням та утриманням дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виконується саме Заявником, оскільки саме ОСОБА_1 більше п'яти років поспіль щоденно опікується синами, забезпечуючи їм належний спосіб та рівень життя, одноособово беручи на себе відповідальність за дітей. І на даний час постала необхідність юридичної фіксації цього факту, оскільки згідно з пунктом 4 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані зокрема особа яка самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Відповідно до Переліку документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який є додатком до вказаного Порядку, документами, що підтверджують право на відстрочку у випадку, визначеному п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону, в тому числі, є документи, які підтверджують, що особа самостійно виховує та утримує дитину (рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини).
У зв'язку з вищевикладеним, заявник звернувся до суду з вказаною заявою.
ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ справа надійшла в провадження судді ОСОБА_7 .
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_7 від 05.03.2025 прийнято заяву та відкрито провадження по справі за правилами окремого провадження з викликом сторін.
Розпорядженням заступника керівника апарату суду № 436 від 17.06.2025 на підставі рішення ВРП від 05.06.2025 "Про звільнення судді ОСОБА_7 у відставку" призначено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 справу розподілено судді Кожевник О.А.
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 17 липня 2025 року справу прийнято до свого провадження.
В судовому засіданні заявник свою заяву підтримав, пояснив, що від спільного проживання зі ОСОБА_3 має двох синів, які після розірвання шлюбу залишились проживати з ним. Колишня дружина проживає за іншою адресою та відносини з синами майже не підтримує. Матеріальним забезпеченням, вихованням синів він займається один. Колишня дружина не сплачує аліменти на утримання дітей стягнуті з неї за рішенням суду. Просив вимоги за його заявою задовольнити.
Представник заявника - адвокат Ратушний В.В. в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що вони з заявником проживають по сусідству. Знайомі з кінця 2021 року. Заявник один займається синами, забезпечує їх. Мати хлопчиків проживає окремо, має дитину від іншого шлюбу. Дітьми не займається і не цікавиться. Заявник забезпечує дітей, займається вантажними перевезеннями. Бачила його неодноразово в місті як він купував продукти додому. ОСОБА_9 супроводжує дітей до ліцею та школи. З дітьми йому допомагає його матір.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що він є сусідом заявника. Заявник сам піклується про дітей та його мати до них навідується. Його дружину бачив на вулиці декілька разів, вона спілкувалась зі старшим сином. Вона живе недалеко та випадково зустрічалась з ним. Особисто він матір дітей не бачив давно, десь з пів року. Додав, що діти одіті, взуті. Хто купує в родину продукти харчування йому не відомо. Бачив ОСОБА_9 з пакетами. Заявник працює водієм мікроавтобуса. Мати дітей живе поруч, але байдужа до них. Вона жила з іншим чоловіком та має дитину від тих стосунків. Батько та бабуся піклуються про хлопців.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_5 пояснив суду, що він є студентом другого курсу Кам'янського енергетичного коледжу. Проживає разом з татом і братом. Мама ОСОБА_3 проживає окремо, недалеко від них, інколи її зустрічає, але спілкуються рідко. Після навчання повертається додому. Домашнім побутом займається батько. Речі купує їм батько, мати ними не займається взагалі. Більше п'яти років ними займається батько. Батько вдень працює на автобусі перевізником. З додаткових занять він займається футболом, який оплачує батько.
Допитаний в судовому засіданні малолітній ОСОБА_6 пояснив суду, що навчається у другій школі. Проживає разом з батьком та братом. Мама ОСОБА_11 з ними не проживає, проживає окремо, неподалік. Сніданок для них готує тато. Він же покупає їжу і дає кишенькові гроші. Мама про них не піклується приблизно 6 років, після розлучення хоча проживає поряд, у неї є ще один син ОСОБА_12 . До школи та лікарні з ними ходить тато. У своїх життєвих питаннях він звертається виключно до тата. Вільний час проводить з татом.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала на адресу суду заяву з проханням справу розглядати без її участі, з вимогами заяви погодилась, підтвердила, що її сини ОСОБА_13 та ОСОБА_14 дійсно проживають з батьком.
Представники заінтересованих осіб Служби у справах дітей Верхньодніпровської міської ради та ІНФОРМАЦІЯ_8 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Матеріали справи містять заяву від представника Служби у справах дітей Верхньодніпровської міської ради з проханням справу розглядати без його участі.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Як встановлено в судовому засіданні, 23 липня 2005 року заявник та заінтересована особа ОСОБА_3 уклали шлюб, актовий запис № 71, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від спільного проживання у сторін народились діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується відповідними копіями свідоцтва про народження які містяться в матеріалах справи.
Згідно з рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03.02.2020 визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 разом з батьком ОСОБА_1 , в розірванні шлюбу відмовлено.
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2021 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
Відповідно до рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2024 із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , стягнуто аліменти на утримання двох дітей: сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 і сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в єдиній частці, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 22 квітня 2024 року і до повноліття старшої дитини.
Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 19.02.2025 встановлено, що на період комісійного обстеження умов проживання встановлено, що громадянин ОСОБА_1 проживає разом зі своїми дітьми ОСОБА_5 , 2008 р.н. та ОСОБА_6 2011 р.н. в приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок обладнаний комунікаціями. Діти мають власну кімнату, умови для проживання та навчання. Вихованням дітей займається батько.
З педагогічної характеристики на ОСОБА_15 встановлено, що дитина виховується в неповній сім'ї. Зі слів батька ОСОБА_1 діти ОСОБА_13 та ОСОБА_14 мешкають з ним з 2018 року. Батько приділяє увагу вихованню сина, відвідує коледж, цікавиться успішністю сина. Підтримує зв'язок з керівником академічної групи.
З педагогічної характеристики на учня 7-а класу Верхньодніпровського ліцею № 2 ОСОБА_16 вбачається, що батько ОСОБА_1 приділяє увагу сину, цікавиться його навчанням. Постійно на зв'язку з класним керівником та батьками з класу. За час навчання ОСОБА_14 з 5 по 7 клас мати хлопця жодного разу не відвідувала ліцей з приводу навчання та поведінки сина. Вихованням ОСОБА_14 займається батько.
Згідно з повідомленням Верхньодніпровського відділу ДВС від 14.05.2025 встановлено, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 173/1285/24 щодо стягнення зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . У період з 22.04.2025 боржником аліменти не були сплачені жодного разу. Заборгованість по аліментам станом на 01.05.2025 складає 56025,15 грн.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 ст. 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються в тому числі справи про встановлення фактів, що має юридичне значення.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. При цьому обов'язком суду при розгляді таких справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обґрунтованого рішення.
Важливе значення має вимога про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 175/2317/16-ц.
Відповідно до ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
У своєму Рішенні від 02.06.1999 року у справі №1-8/99 (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї") Конституційний Суд України дійшов висновку, що є підстави для диференціації членів сімей взагалі, які перебувають на утриманні або проживають з суб'єктами права на пільги на 2 групи:
- дружина (чоловік), їх діти і батьки є членами сім'ї військовослужбовця …, якщо вони проживають разом з ним, а у передбачених законом вимогах ще й ведуть спільне господарство;
- інші особи, що постійно мешкають з ними та ведуть спільне господарство. До таких належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем,.у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнолітні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші). Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з суб'єктом права на пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Питання про визнання членом сім'ї військовослужбовця, … (крім подружжя, дітей, батьків) вирішуються відповідними органами і організаціями, а у спірних випадках - судами загальної юрисдикції, які з'ясовують характер відносин з військовослужбовцем, … при розгляді кожної конкретної справи.
За положеннями ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з Сімейним законодавством України, обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним. Закон не передбачає яких-небудь спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 157 СК України закріплено що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Заявник ОСОБА_1 є військовозобов'язаним.
Встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітніх дітей віком до 18 років має для заявника юридичне значення, оскільки породжує для нього право на отримання відстрочки від мобілізації під час дії правового режиму воєнного стану відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За нормами ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, окрім іншого жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
З урахуванням викладеного та з огляду на те, що в судовому засіданні доведено факт самостійного виховання та утримання неповнолітніх дітей заявником, оскільки їх мати створила іншу родину та не проживає з дітьми протягом п'яти років, не займається їх вихованням та утриманням, тому суд вважає за можливе задовольнити вимоги заявника та встановити факт самостійного виховання та перебування на його утриманні синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Керуючись ст. 81, 89, 315, 319 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Верхньодніпровської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_11 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , малолітніх синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Витрати по сплаті судового збору покласти на заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.
Повний текс судового рішення виготовлено 23 жовтня 2025 року.
Суддя О.А. Кожевник