Окрема думка від 20.10.2025 по справі 334/7342/21

ОКРЕМА ДУМКА

Судді Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 у провадженні № 51 - 731впс22.

Більшістю голосів колегії суддів ухвалою від 20 жовтня 2025 року прийнято рішення про задоволення подання Запорізького апеляційного суду та матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 25.09.2025 про зміну в кримінальному провадженні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт передано на розгляд до Дніпровського апеляційного суду.

Із таким рішенням своїх колег не погоджуюсь з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) кримінальне провадження передається на розгляд до іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.

Подання голови апеляційного суду обґрунтовано тим, що відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи сформувати колегію суддів у цьому суді неможливо через відсутність потрібної кількості суддів.

Як зазначено в поданні, на даний час у судовій палаті з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду працює троє суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які не мають права брати участь у провадженні на підставі ч. 1 ст. 76 КПК, оскільки під час досудового розслідування кримінального провадження переглядали ухвали слідчих суддів Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 березня та 16 квітня 2021 року стосовно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (ухвали апеляційного суду від 27 квітня та 17 травня 2021 року).

Відповідно до п. п. 2.3.19 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, з урахуванням принципу універсальності суддів, у разі неможливості АСДС сформувати склад колегії суддів для розгляду кримінального провадження (справи), апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів з-поміж суддів судової палати з розгляду кримінальних справ або цивільних справ з-поміж суддів судової палати з розгляду цивільних справ через відсутність достатньої кількості суддів постійно-діючих колегій (як основного, так і резервного складу), які можуть здійснювати розгляд провадження (справи), до автоматизованого розподілу залучаються судді, визначені рішенням зборів суддів зі всього складу суду, без змінення спеціалізації, виключно як члени судової колегії, з урахуванням того, що суддя-доповідач (головуючий) визначається зі складу суддів відповідної судової палати.

Ураховуючи те, що всі судді судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду брали участь у провадженні під час досудового розслідування, вони не мають права брати участь у цьому провадженні під час судового розгляду. Вказані обставини, на думку голови апеляційного суду, свідчать про об'єктивну неможливості виконати вимоги ч. 4 ст. 31 КПК і сформувати склад колегії суддів.

Однак, відповідно до вимог ч. 1 ст. 76 КПК зі змінами, внесеними Законом України від 2 грудня 2020 року № 1027-ІХ «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України стосовно оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою», що набув чинності 14 січня 2021 року, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Тобто, положення вказаної норми дозволяють суддям апеляційного суду, які брали участь у перегляді рішень слідчих суддів у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, переглядати рішення місцевих судів у цьому провадженні щодо обрання чи зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою ухвалені під час судового розгляду.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. ст. 309 КПК ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмова в його застосуванні може бути оскаржена в апеляційному порядку.

З урахуванням наведеного вважаю, що судді Запорізького апеляційного суду ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які на стадії досудового розслідування переглядали ухвали слідчих суддів про обрання запобіжного заходу у кримінальному провадженні, на підставі вказаних вимог закону можуть брати участь у перегляді ухвали місцевого суду про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, а тому законні підстави для задоволення подання голови апеляційного суду відсутні.

20 жовтня 2025 року

Суддя ОСОБА_9