Ухвала
24 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 537/15/22
провадження № 61-12538ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гонтар Валерій Миколайович, на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 березня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 серпня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
9 жовтня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» подана касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гонтар В. М., на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 березня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 серпня 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
В обґрунтування заявник вказує, що вперше касаційна скарга подана нею у межах передбаченого законом строку, проте подану нею 17 вересня 2025 року касаційну скаргу ухвалою Верховного Суду від 7 жовтня 2025 року повернено особі, яка її подала.
Касаційний суд вважає за необхідне зазначити, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Вказаний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23).
Слід зазначити, що під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, а з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Європейський суд з прав людини зауважує, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції»).
Касаційний суд вважає, що, з урахуванням встановлених обставин, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гонтар В. М., на засадах верховенства права необхідно забезпечити доступ до незалежного і безстороннього вирішення спору за встановленою процедурою.
Водночас касаційний суд враховує, що вперше ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гонтар В. М., подала касаційну скаргу у встановлений законодавством строк; зі зверненням з касаційною скаргою вдруге не зволікала.
Розглянувши клопотання, касаційний суд дійшов висновку, що вказані заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень свідчать про пропуск процесуального строку з поважних причин.
Встановлені обставини є підставою для задоволення клопотання і поновлення ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гонтар В. М., строку на касаційне оскарження рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 березня 2025 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 18 серпня 2025 року.
Проте касаційне провадження не може бути відкрито з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4
Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону, чинній на час подання позову, за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481 грн)і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (868 350 грн).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4
Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4
Закону України «Про судовий збір»).
З оскаржуваних судових рішень, оприлюднених у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що рішенням Автозаводського районного суду
м. Кременчука Полтавської області від 26 березня 2025 року, частково зміненим та в іншій частині залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 18 серпня 2025 року, звернено стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором
№ 800003969 від 23 травня 2008 року у розмірі 19 753,64 доларів США, що еквівалентно 538 681,76 грн за курсом Національного банку України на момент подання позову (1,5 відсотків складає 8 080,22 грн).
Тому за подання касаційної скарги в частині оскарження судових рішень щодо вирішення вимоги майнового характеру заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 12 928,35 грн (8 080,22 грн х 200 % х 0,8 %), про що надати відповідний документ, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до частини другої
статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гонтар Валерій Миколайович, строк на касаційне оскарження рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 березня 2025 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 18 серпня 2025 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гонтар Валерій Миколайович, на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 березня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 серпня 2025 року залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначеного недоліку.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко