23 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 214/10662/24
провадження № 61-12849ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя - доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лісовий Денис Олександрович, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року у справі за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про зобов'язання вчинення дій,
У грудні 2024 року Криворізька міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:134:0057, що знаходиться по АДРЕСА_1 , за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2023 року в розмірі 567 267, 10 грн.
Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У березні 2025 року Штефан О. З. подав зустрічну позовну заяву до Криворізької міської ради, в якій просив зобов'язати Криворізьку міську раду здійснити перерахунок у бік її зменшення (коригування, анулювання, скасування) заборгованості за період 2022-2023 роки в сумі 474 698, 61 грн.
Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2025 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 об'єднавши вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом. Здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження цивільної справи в розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 червня 2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
У серпні 2025 року надійшли клопотання від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) та від представника ОСОБА_1 - адвоката Лісового Д. О., про залучення до участі у розгляді справи третьої особи на стороні відповідача ФОП ОСОБА_2 .
Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2025 року клопотання
ФОП ОСОБА_2 та представника ОСОБА_1 - адвоката Лісового Д. О. про залучення до участі у справі третьої особи на стороні відповідача
у цивільній справі № 214/10662/24 залишено без розгляду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лісовий Д. О., на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2025 року у справі № 214/10662/24 .
Апеляційний суд зазначив, що помилково відкрив провадження у справі за апеляційною скаргою на ухвалу, що не підлягає оскарженню в порядку апеляційного провадження окремо від рішення суду на підставі статті 353 ЦПК України.
16 жовтня 2025 року через підсистему Електронний суд представник
ОСОБА_1 - адвокат Лісовий Д. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року у справі № 214/10662/24.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції порушивши норми процесуального права закрив апеляційне провадження у справі, оскільки ухвала Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду, з огляду на положення пунктів 6, 16 частини першої статті 353 ЦПК України.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду
у випадках, передбачених статтею 353 цього кодексу.
У частині першій статті 353 ЦПК України передбачений перелік ухвал суду першої інстанції, які можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
У цьому переліку ухвала про залишення без розгляду клопотання про залучення до участі у розгляді справи третьої особи відсутня.
Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
У постанові Верховного Суду від 01 листопада 2021 року в справі № 520/14132/18 зазначено, що тлумачення та застосування положень статті 353 ЦПК України має відбуватися із урахуванням можливості/неможливості поновити свої права особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду. При цьому будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду.
Дніпровський апеляційний суд відкриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2025 року у справі № 214/10662/24, керувався положеннями пункту 16 частини першої статті 353 ЦПК України.
Однак встановивши, що судом першої інстанції вирішувалося питання про залишення без розгляду клопотання про залучення до участі у розгляді у справи третьої особи, а не залишення без розгляду позову (заяви), дійшов правильного висновку, що ухвала суду першої інстанції від 19 серпня 2025 року у справі № 214/10662/24 не могла бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду щодо суті спору та закриваючи апеляційне провадження роз'яснив заявнику, що оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду по суті спору.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
З огляду на наведене, обґрунтованим є висновок апеляційного суду про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2025 року у справі № 214/10662/24 та про повернення вказаної апеляційної скарги особі, яка її подала.
Такий висновок апеляційного суду не суперечить і правовій позиції, сформульованій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17.
Аналогічна позиція викладена також у постанові Верховного Суду
від 28 березня 2023 року у справі № 638/3288/16.
Доводи касаційної скарги про можливість оскарження цієї ухвали відповідно до пунктів 6, 16 частини першої статті 353 ЦПК України не заслуговують на увагу, оскільки вони зводяться до власного тлумачення заявником норм процесуального права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року
у справі № 757/47946/19-ц (провадження № 14-37цс23) зазначено, що для правильної оцінки ухвали місцевого суду як такої, що підлягає або не підлягає самостійному апеляційному оскарженню, потрібно встановити, чи перешкоджає така ухвала подальшому провадженню у справі та/або чи має особа, яка подає апеляційну скаргу, можливість відновити свої права в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду.
Ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду клопотання про залучення до участі у розгляді у справи третьої особи не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Заявник не позбавлений можливості звернутися з відповідним клопотанням
у межах апеляційного перегляду справи, обґрунтувавши в апеляційній скарзі на рішення суду по суті спору неправомірність відмови судом першої інстанції у задоволенні зазначеного клопотання.
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання про закриття апеляційного провадження та повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але
й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ,
від 21 жовтня 2010 року).
Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду
у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого
2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при вирішенні питання про закриття апеляційного провадження та повернення апеляційної скаргиє очевидним
і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 352, 353, 357, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лісовий Денис Олександрович, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду
від 01 жовтня 2025 року у справі за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про зобов'язання вчинення дій.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара